
- •1. Українська літературна мова як форма загальнонародної мови. Опрацювання розділу «Мова і мовлення» за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи.
- •2. Текст як одиниця мовлення. Членування тексту. Складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації. Методика опрацювання розділу “Текст” на уроках рідної мови в початковій школі.
- •3. Речення, його ознаки. Типи речень за метою висловлювання, емоційним насиченням, структурою. Система вивчення речення у початковій школі.
- •4. Предикативний центр речення. Підмет і присудок, їх типи та способи вираження. Методика вивчення головних членів речення у початковій школі.
- •5. Другорядні члени речення, їх види та способи вираження. Вивчення другорядних членів речення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •7. Омоніми, їх типи. Розмежування явищ омонімії та багатозначності. Вивчення слів, які звучать і пишуться однаково, у початковій школі.
- •8. Синоніми, типи синонімічних рядів. Антоніми. Слова, що не утворюють антонімічних пар. Вивчення близьких та протилежних за звучанням слів у початковій школі.
- •9. Структурні ознаки слова. Морфема. Морфеми, їх типи. Методика вивчення розділу “Будова слова” у початковій школі.
- •10. Графіка. Види письма: піктографія, ідеографія, звукове письмо. Буква як одиниця української графіки. Співвідношення між буквами і звуками у системі навчання грамоти молодших школярів.
- •14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.
- •15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.
- •1. Аудіювання (читає вчитель)
- •1.Привітання. Хвилинка релаксації
- •2.Девіз уроку
- •2. Каліграфічна хвилинка
- •V. Закріплення та систематизація знань
- •2. Станція “Художня”
- •Vі. Підсумок уроку
- •Vіі. Домашнє завдання
- •18.Числівник. Розряди числівників. Відмінювання числівників. Методика вивчення числівника у початковій школі.
- •Структурні розряди числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
- •11. Дробові числівники становлять собою сполучення:
- •20. Дієслово. Неозначена форма дієслова, категорія виду дієслова. Вивчення неозначеної форми дієслова на уроках рідної мови. Моделювання структури уроку вивчення дієслова в 4 класі.
- •Хід уроку
- •II. Каліграфічна хвилинка.
- •III. Зупинка «Загальна»
- •IV. Третя зупинка «Зв'язок з іменником».
- •V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
- •VI. Зупинка «Часи дієслів».
- •VII. «Хвилинка відпочинку»
- •VIII. «Неозначена форма дієслова».
- •IX. Підсумок уроку.
- •22. Минулий і майбутній час дієслів. Система роботи над правописом особових закінчень дієслів минулого і майбутнього часу в початковій школі.
- •24.Прийменник. Сполучник. Вивчення службових слів на уроках рідної мови в початковій школі.
- •Синтаксична роль прийменника
- •Розряди прийменників за значенням
- •Первинні та вторинні прийменники
- •Прості, складні і складені прийменники
- •Синтаксична роль сполучника
- •Розряди сполучника за значенням
- •Прості, складні і складені сполучники
- •Непохідні і похідні сполучники
- •Поділ сполучників за вживанням
- •Сурядні і підрядні сполучники
- •26.Способи передачі чужого мовлення. Діалог. Монолог. Розвиток діалогічного та монологічного мовлення на уроках рідної мови у початковій школі.
- •28.Однорідні члени речення. Вивчення однорідних членів речення у початковій школі.
- •29.Складносурядні і складнопідрядні речення. Їх типи та засоби зв’язку. Методика ознайомлення зі складним реченням на уроках рідної мови.
- •1) Конструктивний (формально-граматичний)
- •2) Комунікативний
- •33.Склад, типи складів. Закономірності фонетичного складоподілу і правила переносу слів, їх вивчення у початковій школі.
- •34.Cкладні речення з кількома частинами. Моделювання структури уроку позакласного читання в початковій школі.
- •V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.
- •Vі. Складання асоціативного куща.
- •Vіі. Фізкультхвилинка
- •Vііі. Мовна розминка
- •X. Вправи на розвиток техніки читання
- •Xі. Підсумок уроку
- •Xіі. Домашнє завдання
- •35.Чергування їх типи. Історичні чергування фонем. Методика вивчення чергувань звуків у початковій школі.
V. Наступна зупинка «Дієслово у реченні».
Вчитель: Щоб рушити далі, будь-ласка, відгадайте загадку. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка. Крил не має, а гарно літає. Що це за птиця, що сонця боїться?
(Сніг)
Я вам пропоную схему і даю завдання скласти за нею речення із підметом сніг.
Вчитель: А який може бути сніг?
Учні: Пухнастий, лапатий, іскристий, мерехтливий, кудлатий, блискучий.
(Заслуховуються речення учнів)
Вчитель: Підкресліть граматичну основу у реченні і зробіть висновок, яким членом речення є дієслово.
Учні: Дієслово в реченні відіграє роль присудка.
VI. Зупинка «Часи дієслів».
Вчитель: Подивіться на дошку Спробуйте прочитати. Що ви бачите?
Настає зима твердий синявий сніг грає на сонці самоцвітами він одягає ліс у теплі шубки стежки і доріжки засипає сніжком
Учень: Це - набір слів
Вчитель: Нам треба зробити з нього зв'язний висловлюваний текст. Як це зробити?
Учень: Визначити межі речень, поставити розділові знаки і дібрати заголовок.
(Учень біля дошки розставляє розділові знаки. Спільно добирається заголовок)
Вчитель: Коли відбувається дія, описана в тесті? Які слова допомогли вам це визначити?
Учень: Дія відбувається під час мовлення. Допомогли про це дізнатися дієслова: настає, грає, одягає, засипає.
Вчитель: Які часи дієслів ви знаєте? Як це визначається?
Учень: Дієслова бувають теперішнього, минулого та майбутнього часи.
Вчитель: Що означають дієслова теперішнього часу?
Учень: Дієслова теперішнього часу вказують на дію, яка відбувається під час мовлення.
Вчитель: Як змінюються ці дієслова?
Учень: Дієслова теперішнього часу змінюються за особами і числами.
Вчитель: Яке значення мають дієслова майбутнього часу?
Як змінюються ці дієслова?
Як дії описують дієслова минулого часу?
І група: Записати текст, ставлячи дієслова в минулому часі, визначити їх число, рід.
група: Записати текст, ставлячи дієслова в майбутньому часі, визначити їх число і особу.
група: Виписати з тексту дієслова, визначити їх число і особу.
(Завдання виконується на картках)
VII. «Хвилинка відпочинку»
Вчитель: А тепер давайте зробимо відпочинок. Один не дуже талановитий поет писав вірш про наш клас і видумати зміг тільки рими. Перед вами стоїть завдання дописати вірш, наповнити ці рими змістом.
- Розподілимось на три групи.
3-А
дітвора.
веде
не підведе.
(Діти зачитують свої варіанти)
Вчитель: Подивіться на плакат. Що ви помітили? Учень: Слово не виділено червоним кольором. Вчитель: Як ви думаєте, чому?
Учень: Це нагадує нам про те, що частка (-не) - з дієсловами пишеться окремо. Вчитель: Чи є винятки з цього правила?
Учень: - Не - пишеться разом з словами, які без (-не) - не вживаються: незчутися, непокоїти.
Учень: У префіксі недо-: недоїсти, недобачати.
Вчитель: Відпочили? Рухаємося далі? Наступна зупинка...
VIII. «Неозначена форма дієслова».
Вчитель: Звернемося до народної творчості.
Послухайте прислів'я:
Добре того вчити, хто хоче багатого знати.
- Як ви розумієте зміст цього прислів'я?
- Знайдіть дієслова, спробуйте визначити його час, особу, число. Учень: Це зробити неможливо, тому що це - неозначена форма дієслова. Або початкова форма.
Вчитель: А тепер, будь-ласка, згадайте прислів'я, у яких зустрічаються дієслова неозначеної форми, запишіть їх і підкресліть дієслова.