14. Іменник. Лексико-граматичні розряди іменника. Система їх вивчення на уроках рідної мови в початковій школі.

Іме́нник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду,числаі відмінка, відповідає на питанняхто? або що?

Іменник має категорію предметності. Ця предметність характеризується з трьох точок зору: а) семантична спільність.

б) граматична спільність. в) синтаксична спільність. (яким членом речення виступає).

Для іменника: 1. Лексична чи семантична спільність;

2. Морфологічна- рід, число, відмінок. 3. В реченні виступає підметом, додатком.

Здатність називати предмети виявляє себе специфічними, властивими для іменника лексико-граматичними розрядами: власні і загальні назви.

З лексичного боку загальні- це ті, що означають предмети, які можуть виступати в ряді однорідних. (їх може бути багато).

Власні- це індивідуальні (лише один).

Граматично цей розряд виявляє себе формою числа. Загальні мають обидві форми числа. Власні тільки одну форму числа.

З лексичного боку істоти- це живе, а не істоти- це не живе.

З граматичного боку істота знахідний=родовому, неістота знахідний=називному. Напр: купити коня; купити олівець.

З лексичного боку- конкретні це ті, що пізнаються органами чуття. Абстрактні- це ті, що не пізнаються органами чуття, а осягаються свідомістю.

З граматичного боку- конкретні мають обидві форми числа, абстрактні- одну форму числа.

У початковій школі вивчають істоти, неістоти. Конкретні абстрактні для того щоб надавати перевагу у роботі з іменниками, конкретними назвами, бо це диктується особливостями конкретного сприймання дітей цього віку.

15. Категорія роду і числа іменника. Вивчення цих категорій за лінійно-концентричним принципом програми початкової школи. Моделювання структури уроку вивчення іменника в 2 класі.

Рід- категорія властива для всіх індоєвропейських мов. Є 3 роди: для істот це лексико-граматична категорія. Рід в істотах визначається за статевою належністю того об’єкта, що позначає іменник.

Чол.рід-ч.р

Рід в істотах визначається системою закінчень.

Жін.рід- а, я

Середн.рід- о, е, я.

Рід в неістотах визначається суто граматично. Тобто по закінченнях.

Категорія числа іменників:

2 форми –однина

-множина.

За наявністю форм числа всі іменники діляться на: ті, що мають парні форми, ті, що мають лише однину. Іменники цієї групи виражають назви предметів чи понять, які в практиці мовлення не треба уявляти в якійсь кількості. Вони могли б мати потенціально повну парадигму відмінювання, але практично для них характерна лише однина. Напр: сміливість, гордість, боротьба, щастя, далечінь, розвиток, любов, гнів, мудрість. Ті, що мають тільки множину, не має чіткого визначення і виражає себе більше, як один.

назви будівель, їх частин, споруд	сіни, ворота, сходи, двері
назви ігор	шахи, городки, жмурки
назви дій і процесів	посиденьки, витребеньки, відвідини, дебати, хвастощі, пустощі
назви на позначення почуттів, емоцій, станів	радощі, молодощі, гордощі, жалощі, веселощі, труднощі, ревнощі, скупощі, мудрощі, ластощі
власні географічні назви	Альпи, Афіни, Суми, Черкаси, Карпати, Дарданелли

Іменники що перебувають поза відмінами- це множинні іменники. Ці іменники мають такі ж форми відмін, що й іменники першої, другої та третьої відмін. У називному відмінку мають такі ж закінчення- и. Напр: окуляри. І, ї- двері; а,я- вила, вінця. В родовому відмінку- ей- дітей, курей. Ів,їв- окулярів, Гімалаїв. В давальному відмінку- ам, ям- дітям. У знахідному відмінку, як називний або родовий. Орудний відмінок- закінчення-ами. Вивчаючи цей матеріал вчитель початкових класів повинен працювати з іменниками, що мають парні форми числа. Повинен дати уявлення про іменник, як частину мови, навчити розрізняти іменники- назви істот і неістот, правильно ставити до них питання. Діти повинні визначати рід іменників, змінювати іменники за числами.

У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів — на питання що? З цією метою учитель здійснює систематизацію

слів-назв предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту.

Демонструється, наприклад, таблиця із зображенням

 лікаря, робітника (перший ряд),

собаки, кота, їжака (другий ряд)

дерева, портфеля, чайника (третій ряд).

У ході бесіди учитель з'ясовує:

— Хто зображений на малюнку першого ряду?

— Яке питання можна поставити до кожного з зображених предметів? (Хто це? — Лікар і под.).

— Кого називають слова лікар, робітник? (Людей.)

Отже, які слова відповідають-на питання хто? (Слова— назви людей.)

Аналогічна робота проводиться з малюнками другого, а потім - третього ряду.

Внаслідок такої роботи у дітей формується уявлення про іменники — назви істот і неістот.

Також можна провести гру в ході уроку

 Гра “Хто це? Що це?”.

На дошці записані слова: вовк, лисиця, ясен, лев, горобина, дуб.

Назвати Хто це? Що це?

Які з цих слів є назвами рослин, а які – назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметів і відповідають на питання хто? що? Записати подані іменники у дві колонки: у першу – назви рослин, у другу – тварин.

Назвіть приклад іменників, що означають назви квітів.

Дана гра допоможе дітям краще зрозуміти цю тему.

Можемо скласти такий фрагмент уроку на тему іменник:

Мета: розширити й поглибити знання учнів про іменник; формувати вміння розпізнавати іменники серед інших частин мови;' розвивати усне та писемне мовлення, аналітико-синтетичні вміння учнів; виховувати інтерес до вивчення мови, дбати про охайність письма.

Етап сприймання та усвідомлення нового матеріалу