- •Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності розділ 18. Емоції і почуття
- •18. 1. Визначення й сутність емоцій
- •18. 2. Функції емоцій
- •18. 3. Теорії емоцій
- •18. 4. Класифікації емоцій
- •18. 5. Основні форми емоційних переживань
- •Розділ 19. Воля
- •19. 1. Визначення й сутність волі
- •19. 2. Функції волі
- •19. 3. Структура вольового акту
- •19. 4. Вольові якості особистості
- •19. 5. Теорії волі
- •19. 6. Порушення вольової регуляції поведінки
- •Розділ 20. Психічні стани
- •20. 1. Загальні уявлення про психічні стани
- •20. 2. Класифікація психічних станів
- •20. 3. Структурно-функціональна організація психічних станів
- •20. 4. Психічні стани і діяльність людини
- •20. 4. 1. Функціональні стани людини
- •20. 4. 2. Характеристики психічних станів, пов’язаних з діяльністю
- •20. 5. Діагностика і регуляція психічних станів
- •20. 5. 1. Методи діагностики психічних станів
- •20. 5. 2. Методи регуляції психічних станів
- •Частина vі. Індивідуально-психологічні особливості людини розділ 21. Спрямованість
- •21. 1. Загальна характеристика спрямованості
- •21. 2. Поняття мотивації в психології
- •21. 3. Потреби
- •21. 4. Мотиви
- •21. 5. Основні форми мотивів
- •Розділ 22. Темперамент
- •22. 1. Поняття темпераменту
- •22. 2. Якості темпераменту
- •22. 3. Типи темпераменту
- •22. 4. Теорії темпераменту
- •22. 5. Проблема відносної цінності різних типів темпераменту
- •22. 6. Співвідношення вродженого і набутого в темпераменті
- •22. 7. Співвідношення темпераменту та характеру
- •22. 8. Прояв темпераменту в реальному житті
- •Розділ 23. Характер
- •23. 1. Поняття про характер
- •23. 2. Теоретичні йемпіричні підходи до дослідження характеру
- •23. 3. Формування характеру
- •Розділ 24. Здібності
- •24. 1. Поняття про здібностітапідходи до їх дослідження
- •24. 2. Розвиток здібностей
- •24. 3. Класифікація здібностей
- •24. 4. Структура здібностей
- •Частина vіі. Прикладні аспекти психології розділ 25. Людина в освітніх системах
- •25. 1. Психологія в педагогічній практиці
- •25. 2. Психологія навчання
- •25. 3. Навчальна діяльність, її структура та форми організації
- •25. 4. Психологія виховання
- •25. 5. Психологія педагогічної діяльності та особистість вчителя
- •25. 5. 1. Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності
- •25. 5. 2. Особистість учителя, педагогічні здібності вчителя
- •25. 6. Психологічна служба в галузі освіти
- •25. 6. 1. Проблеми сучасної системи освіти
- •25. 6. 2. Структура та нормативно-правова база психологічної служби в освіті
- •25. 6. 3. Зміст діяльності та основні види роботи практичного психолога в закладах освіти
- •25. 6. 4. Вимоги до практичного психолога закладу освіти
- •Розділ 26. Людина в політиці та економіці
- •26. 1. Людина й економіка
- •26. 2. Людина і політика
- •Розділ 27. Людина і культура
- •27. 1. Психологічний вимір культури
- •27. 1. 1. Культура як соціальний феномен
- •27. 1. 2. Функції культури
- •27. 1. 3. Принципи дослідження феноменів культури в психології
- •27. 1. 4. Становлення етнічної психології
- •27. 2. Етнокультурна варіативність соціалізації
- •27. 2. 1. Соціалізація, інкультурація і культурна трансмісія
- •27. 2. 2. Етнографія і етнопсихологія дитинства
- •27. 2. 3. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації
- •27. 3. Універсальні і культурно-специфічні аспекти спілкування
- •27. 3. 1. Залежність комунікації від культурного контексту
- •27. 3. 2. Експресивна поведінка і культура
- •27. 3. 3. Міжкультурні відмінності та стереотипи
- •27. 3. 4. Атрибуція та міжкультурні відмінності
- •27. 4. Етнокультурна варіативність регулювальників соціальної поведінки
- •Розділ 28. Людина в технічних системах
- •28. 1. Особливості становлення інженерної психології
- •28. 1. 1. Основні поняття, цілі і завдання інженерної психології
- •28. 1. 2. Історія розвитку інженерної психології
- •28. 2. Діяльність оператора в системі «людина – машина»
- •28. 2. 1. Класифікація систем «людина – машина»
- •28. 2. 2. Показники ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «людина – машина»
- •28. 2. 3. Особливості операторської діяльності в системі «людина – машина» і її основні етапи
- •28. 2. 4. Психологічний зміст діяльності оператора в системі «людина – машина»
- •28. 3. Чинники успішності операторської діяльності
- •28. 3. 1. Загальна характеристика чинників успішності операторської діяльності
- •28. 3. 2. Працездатність, функціональні стани та ефективність діяльності людини-оператора
- •28. 4. Професійна придатність операторів
- •28. 4. 1. Професійний відбір
- •28. 4. 2. Професійне навчання
- •Розділ 29. Людина і здоров’я
- •29. 1. Загальна характеристика поняття здоров’я
- •29. 2. Фізичне, психічне і соціальне здоров’я
- •29. 3. Валеонастановлення
- •29. 4. Питання психосоматики в контексті психології здоров’я
- •Розділ 30. Стать і гендер людини
- •30. 1. Категорія статі та гендеру у психології
- •30. 2. Критерії гендеру
25. 6. Психологічна служба в галузі освіти
25. 6. 1. Проблеми сучасної системи освіти
Виходячи із загальної мети освіти – формування особистості, що відповідає очікуванням суспільства та є носієм суспільно-значущих якостей і функцій, – можна говорити про психологічну службу освіти як необхідну умову організації освітніх процесів і, перш за все, педагогічної практики. Освіта є не тільки умовою формування особистості, а й способом її саморозвитку. Сьогодні психологічна служба стає органічною складовою системи освіти України, що закріплено у відповідних нормативних документах.
Освіта, особливо в умовах її реформування, повинна відповідати цілому ряду вимог, до яких, зокрема, віднесено такі:
гуманізація освіти. Реформування сучасної освіти, спрямоване на підвищення її ефективності та якості, неможливе без визнання особистості як вищої соціальної цінності суспільства;
демократизація освіти, що можлива при створенні умов довіри, ініціативності, творчості, самостійності як на рівні управління освітою, так і на виконавчому рівні;
удосконалення процесів диференціації та індивідуалізації навчання та виховання;
активізація діяльності як учня, так і вчителя;
використання активних методів і сучасних технологій, сприяння підвищенню інформативної ємкості змісту освіти;
розширення можливостей самостійної роботи в процесі навчання та забезпечення умов для самоосвіти;
посилення мотивації навчання учнів і педагогічної діяльності вчителя;
підвищення цілеспрямованості навчання й виховання.
Дотримання та реалізація цих вимог неможлива без психологічного забезпечення освітнього процесу. Необхідність психологічної служби в освіті викликана також цілою низкою негативних явищ, що існують у суспільстві та в педагогічній практиці. До таких явищ слід віднести:
соціально-економічні, політичні негаразди суспільства, які негативно впливають як на саму освітню систему, так і на загальний психологічний стан людей;
злочинність, особливо дитяча й підліткова;
залежності: наркоманія, алкоголізм, паління; сучасною ознакою суспільства стає комп’ютерна залежність;
втрата життєвих орієнтирів;
проблеми бездоглядності та безпритульності;
проблеми зайнятості (безробіття, у тому числі й тимчасове);
втрата широкого кола дитячих та молодіжних організацій, виникнення організацій та угрупувань антисуспільної спрямованості.
Також виникає низка педагогічних проблем:
зростання незадоволення як умовами життя й праці в цілому, так і шкільним життям зокрема;
зниження мотивації педагогічної діяльності, навчальної діяльності учнів;
зміни спрямованості педагога;
виникнення почуття незахищеності педагога;
загострення проблем профорієнтації, професійного самовизначення;
порушення й труднощі, які виникають у сфері педагогічної взаємодії, спілкуванні між суб’єктами, що залучені до навчально-виховного процесу (педагог–учень, педагог–батьки, педагог–адміністрація).
Спроба вирішення всіх цих проблем шляхом економічних, юридичних, навіть політичних заходів є необхідною, але недостатньою умовою, оскільки не дає можливості зосередитися на проблемах конкретної людини. Саме корекція особистості частіше може бути умовою подолання цих проблем.
Отже, метою психологічної служби в освіті є максимальне сприяння психічному, особистісному, індивідуальному розвитку й саморозвитку особистості, підвищення ефективності навчально-виховних процесів на всіх освітніх рівнях, забезпечення захисту психічного здоров’я всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Психологічна служба в освіті вирішує цілий ряд практичних задач, основними з яких є такі:
Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу на всіх освітніх рівнях. Це цілий комплекс завдань, що включає в себе постійне вивчення індивідуальних особливостей учня, забезпечення можливостей їх урахування в навчально-виховному процесі, вчасне виявлення, подолання й особливо профілактика відхилень як інтелектуального, так і особистісного розвитку.
Психологічного обґрунтування й супроводу вимагають активне впровадження інноваційних освітніх технологій, сучасні активні методи навчання й виховання.
Розробка психологічних рекомендацій як для учнів, так і для їхніх батьків та вчителів, надання психологічної допомоги всім суб’єктам навчально-виховного процесу з вирішення навчально-виховних або особистих проблем психологічного характеру.
Надання безпосередньої невідкладної психологічної допомоги, що передбачає створення кабінетів психологічного розвантаження, служб довіри тощо.
Визначення рівня психологічної готовності дитини до школи, надання психологічної допомоги батькам першокласників. Психологічна допомога та корекція недоліків готовності до школи.
Відбір до закладів освіти (до школи, спеціальних закладів, профільних шкіл, ВНЗ).
Виявлення, подолання та попередження шкільної дезадаптації, девіантної поведінки, шкідливих звичок.
Сприяння створенню позитивного психологічного клімату в закладах освіти (в учнівських класах, академічних групах, педагогічних колективах), робота з керівним складом, вивчення та в разі необхідності корекція стилів керівництва.
Робота з обдарованими дітьми, надання психологічної допомоги батькам таких дітей та педагогам і вихователям, що з ними працюють.
Попередження шкільної неуспішності.
Вирішення питань профорієнтації, психологічна допомога у виборі професії.
Методичне забезпечення діяльності психолога в закладах освіти, здійснення психологічної експертизи застосовуваних методик, що використовуються, визначення критеріїв ефективності роботи, методів контролю.
Вирішення організаційних питань (кадрове забезпечення, створення матеріально-технічної бази, удосконалення системи управління та нормативно-правової бази в цілому).
Здійснення просвітницької діяльності, пропаганда психологічних знань (факультативне викладання психології в школі, лекторії для батьків та вчителів, використання системи підвищення кваліфікації тощо).