- •Частина V. Психічна регуляція поведінки і діяльності розділ 18. Емоції і почуття
- •18. 1. Визначення й сутність емоцій
- •18. 2. Функції емоцій
- •18. 3. Теорії емоцій
- •18. 4. Класифікації емоцій
- •18. 5. Основні форми емоційних переживань
- •Розділ 19. Воля
- •19. 1. Визначення й сутність волі
- •19. 2. Функції волі
- •19. 3. Структура вольового акту
- •19. 4. Вольові якості особистості
- •19. 5. Теорії волі
- •19. 6. Порушення вольової регуляції поведінки
- •Розділ 20. Психічні стани
- •20. 1. Загальні уявлення про психічні стани
- •20. 2. Класифікація психічних станів
- •20. 3. Структурно-функціональна організація психічних станів
- •20. 4. Психічні стани і діяльність людини
- •20. 4. 1. Функціональні стани людини
- •20. 4. 2. Характеристики психічних станів, пов’язаних з діяльністю
- •20. 5. Діагностика і регуляція психічних станів
- •20. 5. 1. Методи діагностики психічних станів
- •20. 5. 2. Методи регуляції психічних станів
- •Частина vі. Індивідуально-психологічні особливості людини розділ 21. Спрямованість
- •21. 1. Загальна характеристика спрямованості
- •21. 2. Поняття мотивації в психології
- •21. 3. Потреби
- •21. 4. Мотиви
- •21. 5. Основні форми мотивів
- •Розділ 22. Темперамент
- •22. 1. Поняття темпераменту
- •22. 2. Якості темпераменту
- •22. 3. Типи темпераменту
- •22. 4. Теорії темпераменту
- •22. 5. Проблема відносної цінності різних типів темпераменту
- •22. 6. Співвідношення вродженого і набутого в темпераменті
- •22. 7. Співвідношення темпераменту та характеру
- •22. 8. Прояв темпераменту в реальному житті
- •Розділ 23. Характер
- •23. 1. Поняття про характер
- •23. 2. Теоретичні йемпіричні підходи до дослідження характеру
- •23. 3. Формування характеру
- •Розділ 24. Здібності
- •24. 1. Поняття про здібностітапідходи до їх дослідження
- •24. 2. Розвиток здібностей
- •24. 3. Класифікація здібностей
- •24. 4. Структура здібностей
- •Частина vіі. Прикладні аспекти психології розділ 25. Людина в освітніх системах
- •25. 1. Психологія в педагогічній практиці
- •25. 2. Психологія навчання
- •25. 3. Навчальна діяльність, її структура та форми організації
- •25. 4. Психологія виховання
- •25. 5. Психологія педагогічної діяльності та особистість вчителя
- •25. 5. 1. Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності
- •25. 5. 2. Особистість учителя, педагогічні здібності вчителя
- •25. 6. Психологічна служба в галузі освіти
- •25. 6. 1. Проблеми сучасної системи освіти
- •25. 6. 2. Структура та нормативно-правова база психологічної служби в освіті
- •25. 6. 3. Зміст діяльності та основні види роботи практичного психолога в закладах освіти
- •25. 6. 4. Вимоги до практичного психолога закладу освіти
- •Розділ 26. Людина в політиці та економіці
- •26. 1. Людина й економіка
- •26. 2. Людина і політика
- •Розділ 27. Людина і культура
- •27. 1. Психологічний вимір культури
- •27. 1. 1. Культура як соціальний феномен
- •27. 1. 2. Функції культури
- •27. 1. 3. Принципи дослідження феноменів культури в психології
- •27. 1. 4. Становлення етнічної психології
- •27. 2. Етнокультурна варіативність соціалізації
- •27. 2. 1. Соціалізація, інкультурація і культурна трансмісія
- •27. 2. 2. Етнографія і етнопсихологія дитинства
- •27. 2. 3. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації
- •27. 3. Універсальні і культурно-специфічні аспекти спілкування
- •27. 3. 1. Залежність комунікації від культурного контексту
- •27. 3. 2. Експресивна поведінка і культура
- •27. 3. 3. Міжкультурні відмінності та стереотипи
- •27. 3. 4. Атрибуція та міжкультурні відмінності
- •27. 4. Етнокультурна варіативність регулювальників соціальної поведінки
- •Розділ 28. Людина в технічних системах
- •28. 1. Особливості становлення інженерної психології
- •28. 1. 1. Основні поняття, цілі і завдання інженерної психології
- •28. 1. 2. Історія розвитку інженерної психології
- •28. 2. Діяльність оператора в системі «людина – машина»
- •28. 2. 1. Класифікація систем «людина – машина»
- •28. 2. 2. Показники ефективності, надійності й безпеки функціонування системи «людина – машина»
- •28. 2. 3. Особливості операторської діяльності в системі «людина – машина» і її основні етапи
- •28. 2. 4. Психологічний зміст діяльності оператора в системі «людина – машина»
- •28. 3. Чинники успішності операторської діяльності
- •28. 3. 1. Загальна характеристика чинників успішності операторської діяльності
- •28. 3. 2. Працездатність, функціональні стани та ефективність діяльності людини-оператора
- •28. 4. Професійна придатність операторів
- •28. 4. 1. Професійний відбір
- •28. 4. 2. Професійне навчання
- •Розділ 29. Людина і здоров’я
- •29. 1. Загальна характеристика поняття здоров’я
- •29. 2. Фізичне, психічне і соціальне здоров’я
- •29. 3. Валеонастановлення
- •29. 4. Питання психосоматики в контексті психології здоров’я
- •Розділ 30. Стать і гендер людини
- •30. 1. Категорія статі та гендеру у психології
- •30. 2. Критерії гендеру
25. 5. Психологія педагогічної діяльності та особистість вчителя
25. 5. 1. Загальна характеристика та структура педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність та психологія вчителя є важливим предметом вивчення педагогічної психології, оскільки саме через цю діяльність ми можемо вплинути не просто на розвиток окремої дитини, а й на майбутнє взагалі. Можна характеризувати педагогічну діяльність як діяльність дорослих членів суспільства, професійною метою яких є виховання підростаючого покоління.
Згідно зі схемою характеристик професій Климова Є. О., педагогічна діяльність відноситься до групи професій «людина–людина». Об’єктом педагогічної діяльності є людина, а предметом – організація навчально-виховного процесу, навчальної діяльності учня, спрямованих на його виховання, навчання та розвиток.
Педагогічна діяльність учителя – це виховний та навчальний вплив на учня, спрямований на його особистісний, інтелектуальний та діяльнісний розвиток, що є основою його саморозвитку та самовдосконалення. Структура педагогічної діяльності, як і інших видів діяльності, характеризується цілями, мотивацією, предметом, засобами, способами, продуктом та результатом.
Продуктом педагогічної діяльності виступає індивідуальний досвід, що формується в учня. До цього досвіду входять морально-етичні, емоційні, аксіологічні, предметні та оцінні складові. Продукт педагогічної діяльності вчителя, таким чином, знаходиться поза суб’єктом діяльності. Він перебуває в учнях і перевіряється та оцінюється за критеріями оцінювання виконання навчально-контрольних дій на контрольних роботах, екзаменах, заліках тощо.
Результатом педагогічної діяльності вчителя стає розвиток учня, формування його як особистості та суб’єкта діяльності. Засобами педагогічної діяльності є наукові знання, їх носії (тексти посібників, підручників) та допоміжні засоби (технічні, графічні т. ін.). Передача соціального досвіду в педагогічній діяльності здійснюється за допомогою таких способів, як пояснення, ілюстрація, практика, тренінги, сумісна діяльність.
У педагогічній психології розрізняють дві групи функцій педагогічної діяльності. До першої групи входять функції цілепокладання: орієнтаційна, розвивальна, стимулююча або мобілізуюча, інформаційна. До другої групи належать організаційно-структурні функції: конструктивна, організаційна, комунікативна та гностична. Педагогічна діяльність реалізується вчителем у педагогічних ситуаціях сукупністю різноманітних дій – перцептивних, мнемічних, розумових, комунікативних, контрольних, оціночних та інших. Ці дії визначаються цілями педагогічної діяльності та спрямовані на розв’язання створюваних учителем педагогічних задач.
Мотиви в структурі педагогічної діяльності займають особливе місце. Оскільки мотив, крім спонукальної функції, має функції сенсотвірну, організаційну та контролюючу, то в педагогічній діяльності, яка має свої дуже специфічні особливості, звернімо увагу саме на мотив як сенс виконання діяльності. Педагогічна діяльність є полімотивною, педагогічна мотивація характеризується спрямованістю, стійкістю, динамічністю, а також широтою. Можна говорити про те, що педагогічні мотиви вчителя проявляються за межами педагогічної діяльності, учитель залишається вчителем завжди. В ієрархії мотивів педагогічної діяльності домінуючими можуть бути як внутрішні (наприклад, орієнтація на процес і результат своєї діяльності), так і зовнішні мотиви (наприклад, мотив досягнень, престижу тощо). Дослідження Є. Н. Салтикової доводять, що мотивація педагогічної діяльності може змінюватися. Серед мотивів діяльності вчителів автор виділяє такі: інтерес до педагогічної професії, спілкування з колегами, бажання працювати з дітьми по-новому, бажання змінити ставлення колег до себе, можливість реалізувати себе творчо, бажання підвищити професійний рівень і отримати вищу категорію, інтерес до дослідницької діяльності, потреба в самоосвіті, розпорядження органів управління, бажання змінити свій статус, потреба в реалізації своїх можливостей та інші. Дослідження показали, що характерним для педагогічної діяльності є мотив влади (можливість керувати, контролювати, управляти, підкорювати, забороняти, завойовувати тощо). Можливо, це пов’язано з такою особливістю педагогічної діяльності, як закладені в ній можливості особистісного розвитку, вдосконалення.
У педагогічній психології, як і в педагогіці, широко використовується структура діяльності вчителя, запропонована Н. В. Кузьміною. В основу покладена сукупність умінь. До такої структури включені такі компоненти:
гностичний (пізнавальний) – уміння вивчати та оцінювати себе й інших;
проектувальний – уміння планувати урок, творчу роботу, домашнє завдання;
конструктивний – уміння конструювати урок, розподіляти матеріал, контролювати успішність;
організаційний – уміння організовувати власну роботу та діяльність учнів, керувати;
комунікативний – уміння спілкуватися, встановлювати контакти, співпрацювати, попереджати конфлікти.