20. 2. Класифікація психічних станів

М. Д. Левітов зазначав, що будь-яка ознака може бути покладена в основу класифікації психічних станів. При цьому він вказував на те, що «чистих» станів не буває, мова може йти про перевагу в стані того або іншого психічного явища. Проте не завжди представляється можливим визначити домінування одного компонента. У зв’язку з чим Л. В. Куліков (2000) відмічає, що загальним для усіх станів є те, що усі вони мають часові, емоційні, активаційні, тонічні, тензійні параметри, вміщують в себе ситуативну і трансситуативну складову. У різних групах станів на передній план виходять різні параметри.

Так, виділяються моносистемні і полісистемні стани: перші характеризуються одним‑двома проявами психіки, домінуючими в даний момент, – афективні стани (страх, злість, заздрість), інтелектуальні (сумніви, задумливість); другі характеризуються складним багатокомпонентним змістом (відповідальність, стомлення). Психічні стани розрізняються за тривалістю: оперативні, що тривають секунди‑хвилини; поточні – години-дні і тривалі – тижні-місяці і навіть роки.

Виділяються психічні стани норми і патології. Перші характеризуються єдністю, урівноваженістю, повторюваністю структурних характеристик, адекватністю психічного віддзеркалення і регулювання. Такі стани розглядаються як гармонійні. Порушення в перерахованих характеристиках ведуть до порушення функції віддзеркалення і регулювання, негармонійності функціонування психіки і, як результат, провокують розвиток патологічних психічних станів. Також виділяються пограничні психічні стани: неврози, психопатії.

З точки зору впливу на результати діяльності психічні стани також підрозділяють на дві групи – позитивні й негативні. Ряд класифікацій психічного стану побудований на виділенні рівнів активації ретикулярної формації; рівнів психічної активності свідомості. Показано, що інтенсивність функціонування ретикулярної формації тісно пов’язана з рівнем свідомості і продуктивністю діяльності. За показниками активності свідомості виділяється: стан зміненої свідомості; стан підвищеної психічної активності; стани середньої (оптимальної) психічної активності; стани зниженої психічної активності; стани переходу від активності (пильнування) до сну; сон зі сновидіннями (швидкий сон); глибокий сон (повільний); втрата свідомості. На підставі виділених рівнів свідомості пропонуються якісні класифікації психічних станів.

На рівні оптимальної психічної активності спостерігається повна свідомість, що характеризується концентрованою, виборчою увагою і високою продуктивністю мнемічних процесів. При відхиленні від цього рівня в той або інший бік відбувається обмеження свідомості за рахунок звуження уваги й погіршення мнемічних функцій, порушується принцип гармонійності функціонування психіки. Патологічні стани не мають рівня середньої активності, усі розлади психіки відбуваються, як правило, на тлі значного відхилення активності від індивідуально-оптимального рівня у бік пониження або підвищення. Змінені стани свідомості також характеризуються значним відхиленням від індивідуального оптимуму рівня активності й виникають при дії на особистість різних чинників: стресових; афектогенних; невротичних і психотичних захворювань; гіпнотичних; медитативних.

Виходячи з ідеї рівня психічної активності, стани підрозділяються на відносно врівноважені (стійкі), такі, що мають середній (оптимальний) рівень психічної активності, і стани неврівноважені (нестійкі), що характеризуються відповідно вищим або нижчим рівнем активності відносно середнього рівня. Перші проявляються в передбачуваній поведінці, високій продуктивності діяльності, комфортності переживань. Другі виникають в особливих умовах життєдіяльності (у критичних, складних і важких періодах і ситуаціях), часом обумовлюють розвиток пограничних і патологічних станів.

По переважанню однієї з характеристик психічного стану пропонується стани ділити на класи: клас станів, що виділяються за активаційними характеристиками, – азарт, натхнення, діяльний стан, стан млявості, апатія; клас станів, що виділяються за тонічними характеристиками, – пильнування, стомлення, сон, термінальний стан; клас станів, що виділяються за тензіонними характеристиками, – стан споглядання, монотонії, стрес, фрустрації, передстартова готовність; клас станів, що виділяються за емоційними характеристиками, – ейфорія, задоволення, тривога, страх, паніка; клас станів за рівнем активності – це стани мобілізації – недостатня, адекватна, надлишкова; клас депресивних станів; клас астенічних станів.

Як можна помітити, усі класифікації засновані на тих або інших проявах психічного стану людини. Узагальнюючи положення різних класифікацій, слід виділити в них основні характеристики: рівень активації нервової системи; рівень активності свідомості; переважаючий прояв реагування на ситуацію; стійкість-нестійкість станів; короткочасність-тривалість станів; позитивність-негативність впливу станів на діяльність; нормальність-патологічність станів.