Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих у лекції, можна отримати у виданнях:

1. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994;.

2. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 р. – К., 1990.

3. Історія України: Нове бачення: Навч. посіб. – 2-ге вид., доповнене й перероблене. – К., 2000.

4. Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького. – К., 1991.

5. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. – К., 1990. – Т.1,2.

Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год)

Метою лекції є ознайомлення студентів з політичними подіями на українських землях у другій половині XVII ст. Для досягнення означеної мети необхідно розглянути такі питання:

1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни.

2. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 рр.)

3. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 – червень 1663 рр.)

4. Боротьба за возз’єднання Української держави (вересень 1663 – вересень 1676 рр.). Петро Дорошенко.

Розгляд питання про утворення української гетьманської держави виноситься на семінарське заняття.

6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни

У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що не тільки кардинально змінив хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний розвиток усієї Європи. Ця подія була глибоко закономірним явищем.

Якщо коротко зазначити причини зростаючого невдоволення народних мас України політикою Речі Посполитої, то необхідно наголосити на:– здійсненні польською шляхтою щодо України політики соціального, національного та релігійного гноблення, курсі польського уряду на ліквідацію козацтва як стану.

Визначаючи характер революції, слід відмітити, що тут мало місце переплетіння національно-визвольних та соціальних мотивів. Значну роль відігравало і релігійне протистояння, оскільки вимоги та мета окремих суспільних сил приховувалися під релігійною оболонкою.

Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалося селянство, міщанство, нижче православне духівництво, частина дрібної української шляхти.

Нині залишається відкритим питання про хронологічні межі революції. У радянській історіографії 50 - 80-х рр. XX ст. вони визначалися 1648 - 1654 рр. (1654 р. – Переяславська Рада), а в 90-х рр. в українській історичній науці набуло поширення їх датування 1648 -1657рр. (1657 р. – смерть Б. Хмельницького). На думку деяких сучасних істориків це дещо механічне трактування, оскільки визвольні змагання українського народу після смерті Б. Хмельницького не припинилися, а лише змінили свій характер: стали менш масштабними і локальними. Обгрунтованішим можна вважати висновок В. Смолія та В. Степанкова про те, що революція закінчилася після падіння гетьмана П. Дорошенка 1676 р.

Українська національна революція пройшла у своєму розвитку кілька етапів:

I етап (лютий 1648 – серпень 1657 р.) – найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби.

II етап (вересень 1657 – червень 1663 р.) – громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.

III етап (червень 1663 – вересень 1676 р.) – боротьба за возз’єднання Української держави.