- •Наука і техніка, 2008
- •Тема 1. Лекція 1. Вступ. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (2 год)
- •1.1. Предмет і завдання курсу історії України
- •1.2. Початок формування людської цивілізації на території України. “Неолітична революція”. Трипільська культура
- •1.3. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
- •1.4. Східні слов’яни в і – іх ст. Основні теорії етногенезу слов’ян. Розселення і заняття, звичаї, вірування, побут східних слов’ян. Анти. Еволюція суспільного устрою
- •Запитання для самоперевірки.
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 2. Лекція 2. Київська Русь (2 год)
- •1.1. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі
- •1.2. Основні етапи розвитку Давньоруської держави. Період виникнення і становлення (кінець іх – кінець х ст.). Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець х – середина хі ст.)
- •1.3. Політичний та соціальний устрій. Економічний розвиток Київської Русі
- •1.4. Характерні риси та особливості розвитку культури. Хрещення Русі та його історичне значення
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 3. Лекція 3. Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава (хіі – перша половина XIV ст.) (2 год)
- •Причини феодальної роздробленості
- •3.2. Змагання українських князівств за політичне лідерство
- •3.4. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди
- •Тема 4. Лекція 4. Українські землі у складі Литви та
- •4.1. Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Велике князівство Литовське як форма поліетнічної держави литовців, українців, білорусів
- •4.2. Польська експансія на українські землі наприкінці хіv – початку хv ст. Зближення Литви і Польщі. Кревська унія 1385 р. Опозиція великого князя Вітовта
- •4.3. Українські землі в другій третині XV – першій половині XVI ст. Люблінська (1569 р.), Берестейська (1596 р.) унії та їх політичні наслідки
- •Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv ст. – хvіі ст.) (2 год)
- •5.2. Запорізька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління
- •5.3. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі - початку хvіі ст.
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 6. Лекція 6. Українська національна революція XVII ст. Створення козацької держави (2 год)
- •6.1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни
- •6.2. Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 – серпень 1657 рр.)
- •6.3. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 - червень 1663 р.)
- •6.4. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663 - вересень 1676 р.)
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 7. Лекція 7. Українські землі наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності (2 год)
- •Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст. Скасування гетьманщини
- •7.3. Запоріжжя у складі Російської держави. Ліквідація Запорізької Січі
- •Тема 8. Лекція 8. Правобережні й західноукраїнські землі в останній чверті хvіі – хvііі ст.
- •8.1. Соціально-економічне та політичне становище правобережних та західноукраїнських земель. Бахчисарайський та Карловицький мир. Правобережжя в роки Північної війни. Відновлення влади Речі Посполитої
- •8.2. Нова доба козацько-селянських війн: Гайдамаччина
- •8.3. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для українських земель
- •Заселення і економічне освоєння Півдня України. Заснування нових міст
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції.
- •Тема 9. Лекція 9-10. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (хіх ст.) (4 год)
- •9.1. Адміністративний поділ та соціально-економічний розвиток України в першій половині хіх ст.
- •9.2. Неукраїнські визвольні рухи на території України в першій половині хіх ст.
- •9.3. Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •9.4. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
- •10.1. Реформи 1860 - 70-х рр. У Російській імперії та соціально-економічний розвиток другої половини хіх ст.
- •10.3. Український національний рух другої половини хіх ст.
- •10.4. Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 10. Лекція 11. Соціально-економічне та політичне становище українських земель на початку хх ст.
- •11.1. Соціально-економічний розвиток
- •11.2. Україна в роки першої російської революції 1905 - 1907 рр. Піднесення українського національного руху
- •11.3. Україна у роки Третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 р.). Столипінська аграрна реформа
- •11.4. Західноукраїнські землі на початку хх ст. Соціально-економічний розвиток. Культурно-просвітницький рух
- •11.5. Українські землі в роки Першої світової війни. Національно-визвольний рух в умовах війни
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 11. Лекція 12 – 13. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.) (4 год)
- •12.1. Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •12.2. Створення Центральної Ради та проголошення автономії України
- •12.3. Проголошення унр. Війна Радянської Росії проти унр. Четвертий Універсал Центральної Ради
- •12.4. Українська держава часів гетьмана п. Скоропадського
- •Українська Народна республіка за доби Директорії. Акт злуки унр та зунр
- •13.2. Проголошення Зунр. Окупація Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними військами
- •13.4. Україна в 1919 – 1920 рр. Вставлення радянського режиму
- •13.5. Радянсько-польська війна та Україна
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 12. Лекція 14. Міжвоєнний період в історії українського народу (1921 – 1939 рр.) (2 год)
- •Усрр на початку 20-х рр. Міжнародне і внутрішнє становище. Неп. Створення срср
- •14.2. Соціально-економічні перетворення. Індустріалізація. Колективізація. Голод 1932 – 1933 рр. Процес формування тоталітарного режиму в срср
- •14.3. Національно-культурне будівництво. Політика коренізації
- •14.4. Західноукраїнські землі у 20 – 30-ті рр. Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини
- •Тема 13. Лекція 15. Україна в роки Другої світової війни
- •15.2. Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої на території України у 1941-1942 рр. Причини поразок Червоної армії на початку війни
- •15.3. Окупаційний режим в Україні (1941 – 1944 рр.). Політичні та економічні плани нацистів щодо України та методи їх реалізації
- •15.4. Рух опору проти німецько-фашистського режиму на території України. Радянський партизанський рух. Збройна боротьба формувань оун-упа
- •15.5. Завершення Другої світової війни. Внесок народу України в перемогу над фашизмом
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 14. Лекція 16. Суспільно-політичний, соціально-економічний розвиток України від другої половини 40-х – до початку 80-х років хх століття (2 год)
- •16.1. Україна в повоєнне десятиріччя (1945 – 1955 рр.).
- •В суспільно-політичному житті. Дисидентський рух
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 15. Лекція 17. Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 – серпень 1991 р.) (2 год)
- •17.1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови. Проведення економічних та політичних реформ
- •17.2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні
- •17.3. Суверенізація урср. Народження незалежної України
- •Запитання для самоперевірки
- •Методичні вказівки до лекції
- •Тема 16. Лекція 18. Розвиток незалежної України (від 1991 р. – до сучасності) (2 год)
- •18.1. Утвердження національної державності. Стартові умови розгортання державотворчого процесу. Становлення владних структур
- •18.2. Формування політичної системи. Конституційний процес. Сучасне політичне життя в Україні
- •18.3. Проблеми реформування економіки
- •18.4. Формування концепції зовнішньополітичного курсу. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України. Західний напрям зовнішньої політики. Україна та держави снд
- •18.5. Розвиток культурної сфери. Шляхи духовного відродження народу
- •Методичні вказівки до лекції
- •Питання до кредитно-модульного контролю
- •Навчальне видання
- •Історія України
- •Редактор с.А. Шушпановська
9.3. Початок українського національного відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
Українське національне відродження, так само як і відродження інших поневолених народів Європи, починалося з захоплення фольклором, народною культурою, історією своєї Батьківщини. Центром українського національного руху першої чверті ХІХ ст. був Харків. Там, 1805 р. за ініціативою місцевого дворянина, визначного вченого-енциклопедиста, громадського й політичного діяча Василя Назаровича Каразина було засновано першій на Наддніпрянщині університет, ректором якого тривалий час був відомий український поет Петро Гулак-Артемовський. У Харкові на початку ХІХ ст. виходили часописи “Украинский вестник” та “Украинский журнал”, у цьому місті писав свої повісті Григорій Квітка-Основ’яненко, видавав у 1832 – 1838 рр. історичну збірку “Запорожская старина” Ізмаїл Срезневський, починали свою діяльність М. Костомаров, А. Метлинський та інші відомі діячі.
Після створення у 1834 р. Київського університету ім. Св. Володимира до нього перемістився центр українського руху. Тут у 1845 р. виникло товариство “Київська молода”, з якого 1846 р. утворилося Кирило-Мефодіївське братство – перша українська політична організація. До її складу увійшли викладачі та студенти університету: визначний історик Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885 рр.), Василь Бєлозерський, Микола Гулак, О. Навроцький, І. Посяда та ін. З товариством підтримували тісні зв’язки видатний письменник Пантелеймон Куліш та великий поет й художник Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861 рр.). Метою товариства було національне визволення та створення конфедерації слов’янських народів (українців, росіян, поляків, чехів, словаків, болгар, сербів та словенців) з наданням кожному з них широкої державної автономії на республіканські основі, а також ліквідація самодержавства, кріпацтва, поширення народної освіти тощо. Товариство мало програму – “Книгу буття українського народу” або “Закон божій”, написану М. Костомаровим (у псевдо-біблейській формі в ній захищалися права націй на самовизначення, ідеї демократизму та месіанської ролі українського народу) та статут, написаний М. Гулаком. На початку 1847 р. товариство було викрито поліцією. Його провідні члени отримали покарання у вигляді 1–3 років тюремного ув’язнення з подальшим засланням за межі України та столиць. Найбільше було покарано Т. Шевченко. За вірші антимонархічного спрямування вже немолодого поета відправили на 10 років служити солдатом до Середньої Азії із забороною писати та малювати.
9.4. Західноукраїнські землі в першій половині хіх ст.
Більшість українців на землях імперії Габсбургів (на початок ХІХ ст. їх там проживало приблизно 2,4 млн осіб) складало селянство, яке хоч і мало більше юридичної свободи ніж в Російській імперії, проте мусило відпрацьовувати низку повинностей на користь інонаціональних феодалів (у Галичині серед поміщиків переважали поляки, в Закарпатті – угорці).
Перші спроби підняти українську мову до рівня літературної та “пробудити” українців Галичини здійснили представники церковної (греко-католицької) інтелігенції. Ними було створено 1816 р. “Клерикальне товариство” у Перемишлі (лідер – Іван Могильницький ), а 1832 р. славнозвісну “Руську трійцю” у Львові. До останньої входили семінаристи Маркіян Шашкевич (1811 – 1843 рр.), Іван Вагилевич (1811 – 1886 рр.) та Яків Головацький (1814 – 1888 рр.), які підготували до друку збірку “Зоря” (1834 р.) й видали у Будапешті першій український альманах “Русалка Дністрова” (1836 р.). М. Шашкевич підготував першу “Читанку” для дітей. Проте під тиском переслідувань “Руська трійця” розпалася. М. Шашкевич помер у злиднях, І. Вагилевич – перейшов до польського руху, Я. Головацький, пізніше, – до “москвофілів”.
1848 р. Європа була охоплена низкою національно-демократичних революцій, що увійшли в історію під назвою “Весни народів”. В Австрійській імперії почалися демократичні зрушення. У квітні 1848 р. було скасовано залишки кріпацтва (панщину) в Галичині. У травні 1848 р. українці на чолі Григорієм Яхимовичем створили у Львові “Головну руську раду”, що мала свої відділення на місцях та видавала тижневик “Зоря галицька”, захищала економічні інтереси українських селян, вимагала для українців Галичини автономії й відокремлення, населеної переважно українцями, Східної Галичини від переважно польської Західної Галичини (так званої Малої Польщі). Цьому протистояли поляки, що мали свою організацію “Центральну раду народову” й при ній нечисленну організацію полонізованих українців – “Руській собор”. У зазначеному двобої (він вилився у протистояння з поляками на Слов’янському конгресі у Празі та у австрійському Рейхстазі) українцям перемогти не вдалося. Водночас австрійській уряд вдало зумів використати створені українцями збройні загони проти повсталих угорців (за вірну службу Габсбургам західних українців тоді навіть прозвали “тірольцями Сходу”). Під час революції українцями Галичини було здійснено низку культурних заходів: засновано “Галицько-руську матицю”, проведено “З’їзд руських вчених” (більше 100 делегатів), розпочато будівництво у Львові Народного дому, утворено кафедру української мови та літератури при Львівському університеті (перший керівник – Яків Головацький) тощо. Водночас австрійській уряд вдало зумів використати українські збройні загони проти повсталих угорців. За вірну службу Українці Буковини (тут відзначився керівник селянського постання депутат Лук’ян Кобилиця) та Закарпаття (тут головним діячем був Адольф Добрянський) прагнули об’єднання з Галичиною в єдиний автономний край, однак їх зусилля закінчилися нічим.