Тема 5. Лекція 5. Виникнення українського козацтва (хіv ст. – хvіі ст.) (2 год)

Метою лекції є ознайомлення студентів з процесом виникнення та еволюції українського козацтва, його головними функціями (в т.ч. державотворчою); визначення ролі козацтва в розвитку національно-визвольного руху кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

Для досягнення означеної мети необхідно розглянути такі питання:

1. Запорізьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва.

2. Запорізька Січ. Військовий та адміністративний устрій. Формування органів влади та управління.

3. Козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст.

5.1. Запорізьке козацтво у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Передумови виникнення та джерела формування козацтва

Для вітчизняної історіографії є традиційною увага до проблеми українського козацтва – соціального явища, яке, виникнувши у середньовічну епоху, протягом століть залишалося важливим фактором політичного життя України. Важливо наголосити на помітних диспропорціях у дослідженні проблеми. Одні її аспекти розроблені більш глибоко, добре представлені в підручниках, інші – найбільш дискусійні, потребують особливої уваги.

Враховуючи це, ми зупинимося лише на окремих, концептуальних питаннях даної теми.

Проблема походження козацтва

В історичній літературі викристалізувалася низка версій, що пояснюють походження козацтва.

Оригінальність козацького побуту, уявна відокремленість козаків від загальної маси народу наводила деяких істориків на думку, що вони походять від якоїсь певної етнічної групи. Ці версії можна умовно об’єднати в групу “етнічних”: “хозарська”, “чорно-клобуцька” (М. Стрийковський, М. Карамзін, М. Погодін, Д.М. Бантиш-Каменський), “татарська” (М. Костомаров), “болохівська” (М. Дашкевич), “бродницька” (М.Ф. Котляр та ін.), “автохтонна”.

Теорії етнічного походження козаків, без сумніву, розширюють наші уявлення про передісторію козацтва, однак не пояснюють причин виникнення цього явища. Можливість виявити першопричини утворення козацтва надають такі версії:

1. “Уходницька” – пов’язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли.

2. “Захисна” пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі.

3. “Соціальна” – факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію у нових місцях проживання.

Аналізуючи версії походження козацтва, слід зазначити, що причини, які зумовили це явище, мали комплексний характер. До них належали економічні, політичні, військово-стратегічні, соціальні чинники.

Формування козацтва як стану – процес складний і довготривалий. Лише на рубежі (ХVІ - ХVІІ ст.) українське козацтво переросло в окрему станову групу із своїми особливими інтересами, економічними й суспільними прерогативами (М. Грушевський), але суспільні реалії були такими, що козацтво змогло пройти період свого зародження, становлення і розвитку швидшими темпами, ніж інші стани тогочасного суспільства. На це були свої причини.

Практично вже з самого початку козацтво формувалося як категорія людей, що виходила за вузькі рамки феодальної становості. Козак-воїн існував поряд з козаком-землеробом, військовий елемент природно вживався в елемент землеробський і доповнював його. Козак-землероб був вільним виробником і своє господарство (зимівник) вів за фермерським зразком.

Іншим важливим фактором, що забезпечив українському козацтву швидку й відносно безболісну еволюцію, було те, що воно розвивалося на широкій соціальній базі, яка постійно оновлювалася і динамічно змінювалась. Суспільні процеси значною мірою впливали на джерела формування українського козацтва. Спочатку козакували переважно вихідці з міст і містечок, що пов’язувалося з розвитком уходництва та боротьбою проти татарської агресії. Соціально-економічні й політичні зміни другої половини ХVІ ст. зумовили перехід у козацтво значної частини колишніх бояр та слуг. Польська експансія в Україну створювала сприятливі умови для поповнення його лав представниками шляхти як польського, так і українського походження. Водночас посилення соціального й національного гноблення викликало покозачення широких верств селянства та міщанства.

Важливим елементом становлення козацтва як феодального стану було створення реєстрового війська (універсал польського короля Сигізмунда Августа від 5 червня 1572 р. про утворення найманого козацького формування з 300 козаків; універсал польського короля Стефана Баторія (вересень 1578 р.) про утворення реєстрового полку чисельністю 500 осіб). Основними завданнями реєстровців були охорона кордонів та контроль за нереєстровими козаками. За свою службу вони звільнялися від податків, одержували землю на правах рангового володіння, військово-адміністративну незалежність від місцевої влади, судовий імунітет.

Хоча реформа мала на меті розкол козацтва, намагання використати частину його сил в інтересах держави, вона поклала початок легітимізації козацького стану – юридичному визнанню прав, привілеїв та обов’язків козацтва як соціальної верстви.

Господарське та суспільне конституювання козацтва супроводжувалося втягненням його у соціально-визвольний рух, що розгортався на українських землях протягом ХV - ХVІІІ ст.

Аналізуючи суспільно-політичні функції козацтва, слід звернути увагу на такі важливі аспекти:

- роль козацького ідеалу в розвитку соціальної активності селянства;

– державотворча функція козацтва. Феномен цього явища у тому, що вперше державотворча функція перейшла безпосередньо до рук представників народу.

Таким чином, козацтво наклало глибокий відбиток на всі сторони життя українського народу, справило відповідний вплив не лише на зміни в соціальній структурі населення, а й на економічний розвиток (формування паростків капіталістичного укладу), політичну ситуацію (створення зародку держави), етнокультурні процеси (конституювання народності і переростання її у націю) в Україні. Фактом свого існування козацтво дало помітний імпульс розвитку суспільної свідомості селянських мас.