Методичні вказівки до лекції

Додаткову інформацію з питань, розглянутих в лекції, можна отримати у виданнях:

1. Новітня історія України (1900 – 2000). – К., 2002

2. Сторінки історії України ХХ ст. – К., 1992

3. Українська суспільно-політична думка ХХ століття. – Мюнхен, 1989. – Т.2

4. В. Баран, В. Даниленко. Україна в умовах системної кризи (1946 – 1980 р.). – К., 1999.

Тема 15. Лекція 17. Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 – серпень 1991 р.) (2 год)

Мета лекції – розглянути становище України в період перебудови в СРСР та визначити вплив політичних перетворень на її розвиток. Для здійснення означеної мети необхідно розкрити такі питання:

1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови; проведення економічних та політичних реформ.

2. Піднесення національно-визвольного руху. Формування багатопартійності в Україні.

3. Суверенізація УРСР. Народження незалежної України.

17.1. Головні чинники, що зумовили процес перебудови. Проведення економічних та політичних реформ

У першій половині 80-х рр. адміністративно-командна система управління народним господарством, тоталітарний режим в СРСР привели країну до глибокої соціально-економічної та суспільно-політичної кризи. Це засвідчила зростаюча науково-технічна відсталість порівняно з передовими західними країнами, уповільнення темпів економічного розвитку, низька якість більшості вітчизняних промислових товарів, неспроможність колгоспно-радгоспної системи забезпечити країну сільськогосподарською продукцією, вражаюча безгосподарність, нездатність режиму створити гідний рівень життя, нещадне переслідування владою інакомислення та опозиції, всевладдя партноменклатури, поширення корупції та інші негаразди.

Партійно-радянське керівництво знало про кризові явища, але ретельно приховувало цю інформацію від громадськості. У верхніх ешелонах влади не було єдності щодо шляхів розвитку країни. Одна група керівників вважала, що потрібно посилити адміністративно-командні методи, навести дисципліну; інша – твердила, що ніяких істотних змін не потрібно і можна проіснувати в “застої” ще багато років; третя – схилялася до необхідності проведення реформ. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.

Розпочинаючи реформування країни, М. Горбачов та його однодумці не мали на меті докорінну зміну соціально-економічних відносин. Йшлося про вдосконалення, зміцнення існуючої системи, поліпшення управління господарським механізмом.

Проведення економічних реформ

Квітень 1985 р. – програма прискорення соціально-економічного розвитку країни, яка передбачала:

– до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади;

– вирішити традиційні соціальні проблеми – продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.

У результаті програма виявилася утопічною і свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхідно було здійснити глибоку перебудову всього господарського механізму.

Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку продовжувалося їх падіння, загострювалися соціальні проблеми.

Червень 1987 р. – реформа М. Рижкова – Л. Абалкіна.

Сутність реформи виражена в трьох “С” – самостійність, самоокупність, самофінансування.

Були прийняті “Закон про державне підприємство (об’єднання)”, “Закон про кооперацію” та ін., які передбачали:

– переведення підприємства на госпрозрахунок;

– утворення кооперативного сектора;

– тісний зв’язок заробітної плати з результатами господарської діяльності;

– сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу та ін.

У результаті реформа була непослідовною, половинчатою, проводилася невпевнено і зазнала провалу. 1990 р. вперше за багато років почалося скорочення обсягів суспільного виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5 %.

Непродумана фінансова політика призвела до сплеску інфляції в країні.

Стало зрозуміло, що тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.

Червень 1990 р. – Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка з самого початку виявилася нежиттєздатною.

Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного господарства.

Реформа політичної системи

ХІХ партійна конференція (червень 1988 р.) прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи, закріпила курс на гласність.

Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, політика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій. Ліквідація ст. 6 Конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС. Підривалися основи тоталітарного режиму.

Перебудовчі процеси спряли зростанню політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу.

Величезний вплив на події в Україні мала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25 на 26 квітня 1986 р., яка призвела до небаченого забруднення біосфери, радіоактивного опромінювання тисяч людей, появі на території України мертвої 30-кілометрової зони. Аварія на ЧАЕС була справжнім потрясінням для республіки, вона обумовила активізацію суспільного руху проти існуючого режиму, проти Компартії України, яка дала згоду на будівництво ЧАЕС, замовчувала страшні масштаби і наслідки катастрофи.