
Курс теоретичної механіки 2007 (Укр)
.pdf
З огляду на, що s→0 при t→0, одержуємо
V = lim V |
|
= lim |
|
MM1 |
lim |
||
cp |
|
|
|
|
|||
t→0 |
s→0 |
|
|
s |
t→0 |
||
|
|
|
|||||
З (24) випливає, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Vτ |
= |
ds |
, |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
dt |
|
s |
= |
ds |
τ. |
(24) |
|
|
|||
t |
|
dt |
|
(25)
де Vτ - проекція швидкості на напрямок дотичної. Помітимо, що
Vτ = ±V, |
(26) |
де знак плюс ставиться у випадку збігу напрямку швидкості і додатнього напрямку дотичної і знак мінус у протилежному випадку.
Тому проекція швидкості на напрямок дотичної Vτ носить ще назву алгебраїчної величини швидкості. Тоді (24) запишеться так:
V = Vτ τ |
(27) |
Алгебраїчна величина швидкості дорівнює похідної натуральної координати за часом. Якщо алгебраїчна величина швидкості додатньа, то напрямок швидкості збігається з напрямком дотичної, у протилежному випадку – напрямок швидкості протилежний напрямку дотичної.
§ 8. Кривизна лінії
Кутом суміжності θ відрізка кривої ММ1 називається кут між двома дотичними до цієї кривої – на початку М и кінці М1
розглянутого відрізка (мал.9).
Середньою кривизною лінії на відрізку
називається відношення кута суміжності до довжини дуги цього відрізка:
k = |
θ |
. |
(28) |
cp |
s |
|
Кривизною лінії в точці М називається Мал.9 границя середньої кривизни прилег- лого до цієї точки відрізка ММ1 кри-
вої при прагненні довжини дуги відрізка до нуля:
61

k = lim k |
|
= |
lim |
θ |
. |
(29) |
cp |
|
|||||
s→0 |
|
s→0 |
s |
|
||
|
|
|
Радіусом кривизни лінії називається величина , зворотна
кривизні: |
ρ = |
1 |
. |
(30) |
|
k
Кривизна кола. Як приклад знайдемо кривизну кола (мал.10). Помітимо, що кут суміжності дуги ММ1 кола і центральний кут МОМ1 , що спирається на цю дугу, рівні один одному як кути з взаємно перпендикулярними сторонами. Тому між довжиною дуги ММ1 і кутом суміжності θ існує залежність
Мал.10
s = θR .
Тоді середня кривизна на відрізку ММ1 дорівнює
kcp = θ = 1 ,
sR
що не залежить від довжини дуги s. Тому в границі одержуємо
k = 1 . R
Звідси випливає, що для кола ρ = R . Таким чином,
кривизна кола однакова у всіх її точках і дорівнює величині, зворотної радіусу. Радіус кривизни кола дорівнює її радіусу.
§ 9. Натуральний тригранник
Нехай τ – дотична, проведена в деякій точці М просторової кривої (мал.11). Проведемо дотичну τ1 у точці М1 , розташовану недалеко від точки М (ми будемо називати її сусідньою точкою). Проведемо через дотичну τ площину П, паралельну дотичної τ1. При прагненні точки М1 до точки М площина буде повертатися навколо нерухомої дотичної τ.
Граничне положення площини, проведеної через дотичну в даній точці паралельно дотичної в сусідній точці, при прагненні сусідньої точки до даної, називається дотичною площиною до кривої в даній
точці.
Помітимо, що якщо крива лежить у площині (як наприклад, коло чи парабола), то дотична площина збігається з цією площиною.
62

Очевидно, дотична до кривої лежить у дотичній площині.
Вісь, що проходить через точку М,
лежить у дотичній площині і спрямована
убік увігнутості кривої, називається головною нормаллю (на мал.12 вона позначена буквою п).
Вісь, яка перпендикулярна дотичній Мал.11 площини і направлена в той бік , відкіля
видний поворот від осі τ до осі п на 90о
проти годинної стрілки, називається бінормаллю (на мал.12 вона позначена буквою b).
Площина, що проходить через головну нормаль і біноррись, називається нормаль- ною.
Площина, що проходить через дотичну і бінормаль, називається спрямляючою.
Три площини – дотична, нормальна і спрямляюча – утворяють натуральний триграник.
Мал.12
§ 10. Похідна орта дотичної за натуральною координатою
Орт дотичної τ залежить від напрямку дотичної в точці М, положення якої визначається натуральною координатою s. Таким чином, орт дотичної є функцією натуральної координати: τ = τ (s). Позначимо через τ1 орт дотичної, проведеної в точці М1 кривої з натуральною координатою s1 = s + s, тобто
τ1 = τ ( s + s ).
Збільшення вектор-функції τ (s ) вектор τ = τ1 – τ лежить у площині П, проведеної через дотичну τ паралельно дотичної τ1 (мал.13).
63

|
У цій |
же |
площині |
|||
|
знаходиться |
і вектор |
||||
|
Δτ . Вектор |
|
|
|||
|
s |
|
|
|
||
|
|
dτ |
= lim |
τ |
||
|
|
|
|
|
||
|
|
ds |
s→0 |
s |
||
|
лежить у граничної, тоб- |
|||||
|
то в дотичній площині. |
|||||
|
У рівнобедреному три- |
|||||
|
кутнику АМВ |
кут β = |
||||
|
=90о – θ/2 прагне до 90о, |
|||||
Мал.13 |
оскільки θ → 0 коли |
|||||
|
s → 0. Отже, гранич- |
ний вектор dτ/ds є перпендикулярним дотичної, тобто спрямованим уздовж головної нормалі, причому в додатньому її напрямку. Залишається знайти його величину. З трикутника АМВ маємо
dτ = lim
ds s→0 s
оскільки θ → 0 при s → 0 і
|
|
2sin |
θ |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
θ |
= k , |
||
|
|
2 |
lim |
|||||
|
|
|
θ |
|
|
|
||
θ→0 |
|
|
|
s→0 |
s |
|||
lim |
sin φ |
|
=1 (перша чудова границя). |
|||||
|
||||||||
φ→0 |
|
φ |
|
|
|
|
|
З огляду на величину і напрямок вектора dτ/ds, можна записати
dτ |
= kn = |
1 n , |
(31) |
|
|||
ds |
ρ |
|
де n – орт головної нормалі.
§ 11. Визначення прискорення при натуральному способі завдання руху точки
Диференціюючи (27) за часом, одержуємо
a = dVτ τ +Vτ dτ , dt dt
Представимо dτ/dt у наступному вигляді:
dτ = dτ ds = Vτ n dt ds dt ρ
(32)
(33)
64

(тут використані формули (25) і (31)).
Підставивши (33) у (32), знаходимо
|
a = |
dVτ |
|
τ + |
V 2 |
n , |
|
dt |
|
ρ |
|||
|
|
|
|
|
||
Мал.14 |
оскільки Vτ2 |
= V 2 . Таким |
чином,
прискорення дорівнює геометричній сумі двох складових:
а = aτ + an , |
(34) |
||||||
уздовж дотичної |
|
|
|
|
|
|
|
aτ |
= |
|
dVτ |
|
τ |
(35) |
|
dt |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||
і уздовж головної нормалі |
|
|
|
|
|
|
|
an |
= |
V 2 |
|
n . |
(36) |
||
|
|||||||
|
|
|
ρ |
|
|
|
Проекції прискорення на дотичну (дотичне прискорення) і головну нормаль (нормальне прискорення) визначаються за
формулами
|
|
aτ |
= |
dVτ |
, |
an |
= |
V 2 |
. |
|
|
|
|
(37) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
ρ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Величина прискорення дорівнює |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dVτ 2 |
|
V 2 |
|
2 |
|
|
|||||||
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
a = |
a |
τ |
+ a |
n |
= |
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
. |
(38) |
|||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
ρ |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
§12. Деякі окремі випадки руху точки
1.Рівномірний рух.
Рівномірним називається рух точки з постійною алгебраїчною
швидкістю.
Таким чином,
65

Vτ |
= |
ds |
= const . |
|
|
|
|||
|
|
dt |
|
|
Звідси знаходимо ds = Vτ dt |
і, інтегруючи, одержуємо |
|
||
|
s = Vτt + so |
(39) |
(so – натуральна координата точки, що рухається, при t = 0), тобто
закон рівномірного руху точки являє собою лінійну функцію часу.
Знайдемо дотичне прискорення точки
aτ = dVτ = 0 , тобто dt
дотичне прискорення точки при рівномірному русі дорівнює нулю.
2.Рівнозмінное рух точки.
Рівнозмінним називається рух точки з постійним дотичним прискоренням, тобто
|
|
aτ = |
dVτ |
= const |
|
||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
dt |
|
|
Звідси dVτ = aτ dt , і після інтегрування одержуємо |
|
||||||
|
|
Vτ = aτt +Voτ |
(40) |
||||
(Voτ – значення Vτ при t = 0). |
|
||||||
Підставляючи Vτ = |
ds |
|
в (40) і інтегруючи, одержуємо |
|
|||
|
|
||||||
|
dt |
|
|||||
s = |
aτt 2 |
+Voτt + so . |
(41) |
||||
|
|||||||
2 |
|
|
|
|
Таким чином, закон рівнозмінного руху точки являє собою
квадратичну функцію часу.
Помітимо, що якщо aτ > 0, то рух точки називається рівноприскореним, якщо ж aτ < 0, рух точки називається
рівноуповільненим.
§13. Приклади
1.Визначення швидкості і прискорення точки при координатному способі завдання руху.
Дано рівняння руху точки
x = 2cos2t + 3 (м); y = 4sin 2t (м) ( t – у секундах)
66

Необхідно знайти рівняння траєкторії і побудувати її на кресленні, а також для моменту часу t = π / 4 с знайти положення точки М, що рухається, швидкість і прискорення її і побудувати їх на кресленні. Крім того, необхідно знайти дотичне і нормальне прискорення точки М, а також радіус кривизни траєкторії в тім місці, де знаходиться точка
М.
Рішення. Для визначення рівняння траєкторії точки необхідно виключити параметр t з рівнянь руху. Використовуємо основну тригонометричну тотожність
sin2 2t + cos2 2t = 1
З першого рівняння руху маємо cos2t = x −2 3 , а з другого sin 2t = 4y .
Підставляючи ці вираження в основну тригонометричну тотожність, одержимо
(x − 3)2 + y2 = 1 22 42
Це рівняння еліпса, півосі якого відповідно рівні 2м і 4м, а центр знаходиться в точці x = 3м, y = 0.
Таким чином, траєкторією руху точки є еліпс. Будуємо його на кресленні. У момент часу t точка М має координати
|
|
x = 2cos |
π |
+ 3 =3м, |
||
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
y = 4sin |
|
π |
= 4 м. |
|
|
|
|
2 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Мал.15 |
Проекції швидкості точ- |
|||||
|
|
ки М на осі координат |
||||
рівні |
|
|
|
|
|
|
Vx |
& |
= −4sin 2t, |
|
|
||
= x |
|
|
||||
Vy |
& |
|
|
|
|
|
= y = 8cos 2t . |
|
|
При t = π/4 з вони приймають наступні значення:
Vx = −4sin(π / 2) = − 4 м/с
67

Vy = 8cos(π / 2) = 0 .
Модуль швидкості дорівнює
V = Vx2 +Vy2 = 4м / с .
На кресленні будуємо складові швидкості Vx і Vy , паралельні осям
координат і що мають знайдені вище величини. Вектор V дорівнює геометричній сумі Vx і Vy . У розглянутому випадку V = Vx .
Проекції прискорення точки М на осі координат дорівнюють
ax = &x& = −8cos2t, ay = &y& = −16sin 2t .
|
|
При |
t = π / 4 с |
вони |
|
|
приймають |
наступні |
значення: |
||
a |
x |
= −8cos(π / 2) = 0 , |
|
a |
Y |
= −16sin(π / 2) = −16м / с2 . |
Модуль |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
прискорення дорівнює |
a = a |
2 + a2 = 16м / с2 . |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
x |
y |
|
|
||
|
|
На кресленні будуємо складові прискорення ax і ay , паралельні |
|||||||||
осям координат і що |
мають знайдені вище величини. Вектор a |
||||||||||
дорівнює геометричній сумі |
ax |
і ay . У розглянутому тут випадку |
a = ay .
Диференціюючи формулу
V = Vx2 +Vy2
за часом і використовуючи (37) і (20), знаходимо, що
aτ = (Vxax + Vxay ) /V .
Урозглянутому випадку aτ = [−4 0 + 0 (−16)]/ 4 = 0 .
Нормальне прискорення визначається за формулою a |
n |
= |
|
a |
2 − a |
2 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
τ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У нашому випадку |
a |
n |
= 162 |
− 0 = 16м / с2 |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Радіус кривизни |
знаходимо |
за формулою ρ = V 2 / a |
n |
, |
тобто |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ρ = 42 /16 = 1 м.
68

2. Визначення швидкості і прискорення точки при натуральному способі завдання руху.
Приклад. Точка М рухається уздовж траєкторії, зображеної на малюнку.
Довжина прямолінійного відрізка l=4π м, радіус криволінійної частини траєкторії R=8м. Закон руху точки уздовж
траєкторії s = 2πt2 м.
Необхідно знайти положення точки, швидкість, дотичне, нормальне і повне прискорення точки при t=1c і при t=2с.
Мал.16
Рішення. Знаходимо положення точки при t=1с. Для цього підставляємо це значення в закон руху. Одержуємо s = 2π = l / 2 . Таким чином, точка знаходиться посередині прямолінійної ділянки траєкторії.
Знаходимо алгебраїчну величину швидкості за формулою
|
V |
|
= |
ds |
= 4πt . |
|||
|
τ |
dt |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
||
При t=1з одержуємо |
V =|Vτ |
|= 4π м/с. Оскільки точка рухається |
||||||
уздовж прямої лінії, то |
нормальне прискорення її дорівнює нулю: |
|||||||
an = 0 і повне прискорення збігається з дотичним: |
||||||||
|
a |
=| a |
|
|=| |
dVτ |
| , |
||
|
τ |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
dt |
||
|
|
|
|
|
|
|
||
тобто a = 4π м/с2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
При t=2з одержуємо |
s = 8π м. Оскільки довжина прямолінійної |
ділянки l=4π м, то очевидно, що точка знаходиться на криволінійній ділянці, при цьому її відстань від початку цієї ділянки дорівнює s − l = 4π м. Довжина півкола дорівнює πR=8π м, у такий спосіб точка виявляється посередині півкола. Величина швидкості дорівнює V = 8π м/с. Дотичне прискорення
69

aτ = dVτ = 4π м/з2. dt
Нормальне прискорення
an = V 2 / R = 8π2 м/с2.
Повне прискорення точки визначається за формулою
a = aτ2 + an2 =
16π2 + 64π4 = 79,95 м/з2.
Вектори V, aτ ,an і a показані на малюнку.
70