Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Курс теоретичної механіки 2007 (Укр)

.pdf
Скачиваний:
47
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
9.59 Mб
Скачать

З огляду на, що s→0 при t→0, одержуємо

V = lim V

 

= lim

 

MM1

lim

cp

 

 

 

 

t0

s0

 

 

s

t0

 

 

 

З (24) випливає, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Vτ

=

ds

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

s

=

ds

τ.

(24)

 

 

t

 

dt

 

(25)

де Vτ - проекція швидкості на напрямок дотичної. Помітимо, що

Vτ = ±V,

(26)

де знак плюс ставиться у випадку збігу напрямку швидкості і додатнього напрямку дотичної і знак мінус у протилежному випадку.

Тому проекція швидкості на напрямок дотичної Vτ носить ще назву алгебраїчної величини швидкості. Тоді (24) запишеться так:

V = Vτ τ

(27)

Алгебраїчна величина швидкості дорівнює похідної натуральної координати за часом. Якщо алгебраїчна величина швидкості додатньа, то напрямок швидкості збігається з напрямком дотичної, у протилежному випадку – напрямок швидкості протилежний напрямку дотичної.

§ 8. Кривизна лінії

Кутом суміжності θ відрізка кривої ММ1 називається кут між двома дотичними до цієї кривої – на початку М и кінці М1

розглянутого відрізка (мал.9).

Середньою кривизною лінії на відрізку

називається відношення кута суміжності до довжини дуги цього відрізка:

k =

θ

.

(28)

cp

s

 

Кривизною лінії в точці М називається Мал.9 границя середньої кривизни прилег- лого до цієї точки відрізка ММ1 кри-

вої при прагненні довжини дуги відрізка до нуля:

61

k = lim k

 

=

lim

θ

.

(29)

cp

 

s0

 

s0

s

 

 

 

 

Радіусом кривизни лінії називається величина , зворотна

кривизні:

ρ =

1

.

(30)

 

k

Кривизна кола. Як приклад знайдемо кривизну кола (мал.10). Помітимо, що кут суміжності дуги ММ1 кола і центральний кут МОМ1 , що спирається на цю дугу, рівні один одному як кути з взаємно перпендикулярними сторонами. Тому між довжиною дуги ММ1 і кутом суміжності θ існує залежність

Мал.10

s = θR .

Тоді середня кривизна на відрізку ММ1 дорівнює

kcp = θ = 1 ,

sR

що не залежить від довжини дуги s. Тому в границі одержуємо

k = 1 . R

Звідси випливає, що для кола ρ = R . Таким чином,

кривизна кола однакова у всіх її точках і дорівнює величині, зворотної радіусу. Радіус кривизни кола дорівнює її радіусу.

§ 9. Натуральний тригранник

Нехай τ – дотична, проведена в деякій точці М просторової кривої (мал.11). Проведемо дотичну τ1 у точці М1 , розташовану недалеко від точки М (ми будемо називати її сусідньою точкою). Проведемо через дотичну τ площину П, паралельну дотичної τ1. При прагненні точки М1 до точки М площина буде повертатися навколо нерухомої дотичної τ.

Граничне положення площини, проведеної через дотичну в даній точці паралельно дотичної в сусідній точці, при прагненні сусідньої точки до даної, називається дотичною площиною до кривої в даній

точці.

Помітимо, що якщо крива лежить у площині (як наприклад, коло чи парабола), то дотична площина збігається з цією площиною.

62

Очевидно, дотична до кривої лежить у дотичній площині.

Вісь, що проходить через точку М,

лежить у дотичній площині і спрямована

убік увігнутості кривої, називається головною нормаллю (на мал.12 вона позначена буквою п).

Вісь, яка перпендикулярна дотичній Мал.11 площини і направлена в той бік , відкіля

видний поворот від осі τ до осі п на 90о

проти годинної стрілки, називається бінормаллю (на мал.12 вона позначена буквою b).

Площина, що проходить через головну нормаль і біноррись, називається нормаль- ною.

Площина, що проходить через дотичну і бінормаль, називається спрямляючою.

Три площини – дотична, нормальна і спрямляюча – утворяють натуральний триграник.

Мал.12

§ 10. Похідна орта дотичної за натуральною координатою

Орт дотичної τ залежить від напрямку дотичної в точці М, положення якої визначається натуральною координатою s. Таким чином, орт дотичної є функцією натуральної координати: τ = τ (s). Позначимо через τ1 орт дотичної, проведеної в точці М1 кривої з натуральною координатою s1 = s + s, тобто

τ1 = τ ( s + s ).

Збільшення вектор-функції τ (s ) вектор τ = τ1 τ лежить у площині П, проведеної через дотичну τ паралельно дотичної τ1 (мал.13).

63

τ = lim

 

У цій

же

площині

 

знаходиться

і вектор

 

Δτ . Вектор

 

 

 

s

 

 

 

 

 

dτ

= lim

τ

 

 

 

 

 

 

 

ds

s0

s

 

лежить у граничної, тоб-

 

то в дотичній площині.

 

У рівнобедреному три-

 

кутнику АМВ

кут β =

 

=90о – θ/2 прагне до 90о,

Мал.13

оскільки θ → 0 коли

 

s → 0. Отже, гранич-

ний вектор dτ/ds є перпендикулярним дотичної, тобто спрямованим уздовж головної нормалі, причому в додатньому її напрямку. Залишається знайти його величину. З трикутника АМВ маємо

dτ = lim

ds s0 s

оскільки θ → 0 при s → 0 і

 

 

2sin

θ

 

 

 

 

 

 

 

 

θ

= k ,

 

 

2

lim

 

 

 

θ

 

 

 

θ0

 

 

 

s0

s

lim

sin φ

 

=1 (перша чудова границя).

 

φ0

 

φ

 

 

 

 

 

З огляду на величину і напрямок вектора dτ/ds, можна записати

dτ

= kn =

1 n ,

(31)

 

ds

ρ

 

де n – орт головної нормалі.

§ 11. Визначення прискорення при натуральному способі завдання руху точки

Диференціюючи (27) за часом, одержуємо

a = dVτ τ +Vτ dτ , dt dt

Представимо dτ/dt у наступному вигляді:

dτ = dτ ds = Vτ n dt ds dt ρ

(32)

(33)

64

(тут використані формули (25) і (31)).

Підставивши (33) у (32), знаходимо

 

a =

dVτ

 

τ +

V 2

n ,

 

dt

 

ρ

 

 

 

 

 

Мал.14

оскільки Vτ2

= V 2 . Таким

чином,

прискорення дорівнює геометричній сумі двох складових:

а = aτ + an ,

(34)

уздовж дотичної

 

 

 

 

 

 

 

aτ

=

 

dVτ

 

τ

(35)

dt

 

 

 

 

 

 

 

і уздовж головної нормалі

 

 

 

 

 

 

 

an

=

V 2

 

n .

(36)

 

 

 

 

ρ

 

 

 

Проекції прискорення на дотичну (дотичне прискорення) і головну нормаль (нормальне прискорення) визначаються за

формулами

 

 

aτ

=

dVτ

,

an

=

V 2

.

 

 

 

 

(37)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

Величина прискорення дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dVτ 2

 

V 2

 

2

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

a =

a

τ

+ a

n

=

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

.

(38)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

ρ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§12. Деякі окремі випадки руху точки

1.Рівномірний рух.

Рівномірним називається рух точки з постійною алгебраїчною

швидкістю.

Таким чином,

65

Vτ

=

ds

= const .

 

 

 

 

 

dt

 

Звідси знаходимо ds = Vτ dt

і, інтегруючи, одержуємо

 

 

s = Vτt + so

(39)

(so – натуральна координата точки, що рухається, при t = 0), тобто

закон рівномірного руху точки являє собою лінійну функцію часу.

Знайдемо дотичне прискорення точки

aτ = dVτ = 0 , тобто dt

дотичне прискорення точки при рівномірному русі дорівнює нулю.

2.Рівнозмінное рух точки.

Рівнозмінним називається рух точки з постійним дотичним прискоренням, тобто

 

 

aτ =

dVτ

= const

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

Звідси dVτ = aτ dt , і після інтегрування одержуємо

 

 

 

Vτ = aτt +Voτ

(40)

(Voτ – значення Vτ при t = 0).

 

Підставляючи Vτ =

ds

 

в (40) і інтегруючи, одержуємо

 

 

 

 

dt

 

s =

aτt 2

+Voτt + so .

(41)

 

2

 

 

 

 

Таким чином, закон рівнозмінного руху точки являє собою

квадратичну функцію часу.

Помітимо, що якщо aτ > 0, то рух точки називається рівноприскореним, якщо ж aτ < 0, рух точки називається

рівноуповільненим.

§13. Приклади

1.Визначення швидкості і прискорення точки при координатному способі завдання руху.

Дано рівняння руху точки

x = 2cos2t + 3 (м); y = 4sin 2t (м) ( t – у секундах)

66

Необхідно знайти рівняння траєкторії і побудувати її на кресленні, а також для моменту часу t = π / 4 с знайти положення точки М, що рухається, швидкість і прискорення її і побудувати їх на кресленні. Крім того, необхідно знайти дотичне і нормальне прискорення точки М, а також радіус кривизни траєкторії в тім місці, де знаходиться точка

М.

Рішення. Для визначення рівняння траєкторії точки необхідно виключити параметр t з рівнянь руху. Використовуємо основну тригонометричну тотожність

sin2 2t + cos2 2t = 1

З першого рівняння руху маємо cos2t = x 2 3 , а з другого sin 2t = 4y .

Підставляючи ці вираження в основну тригонометричну тотожність, одержимо

(x 3)2 + y2 = 1 22 42

Це рівняння еліпса, півосі якого відповідно рівні 2м і 4м, а центр знаходиться в точці x = 3м, y = 0.

Таким чином, траєкторією руху точки є еліпс. Будуємо його на кресленні. У момент часу t точка М має координати

 

 

x = 2cos

π

+ 3 =3м,

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

y = 4sin

 

π

= 4 м.

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

Мал.15

Проекції швидкості точ-

 

 

ки М на осі координат

рівні

 

 

 

 

 

 

Vx

&

= −4sin 2t,

 

 

= x

 

 

Vy

&

 

 

 

 

= y = 8cos 2t .

 

 

При t = π/4 з вони приймають наступні значення:

Vx = −4sin(π / 2) = − 4 м/с

67

Vy = 8cos(π / 2) = 0 .

Модуль швидкості дорівнює

V = Vx2 +Vy2 = 4м / с .

На кресленні будуємо складові швидкості Vx і Vy , паралельні осям

координат і що мають знайдені вище величини. Вектор V дорівнює геометричній сумі Vx і Vy . У розглянутому випадку V = Vx .

Проекції прискорення точки М на осі координат дорівнюють

ax = &x& = −8cos2t, ay = &y& = −16sin 2t .

 

 

При

t = π / 4 с

вони

 

 

приймають

наступні

значення:

a

x

= −8cos(π / 2) = 0 ,

 

a

Y

= −16sin(π / 2) = −16м / с2 .

Модуль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прискорення дорівнює

a = a

2 + a2 = 16м / с2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

x

y

 

 

 

 

На кресленні будуємо складові прискорення ax і ay , паралельні

осям координат і що

мають знайдені вище величини. Вектор a

дорівнює геометричній сумі

ax

і ay . У розглянутому тут випадку

a = ay .

Диференціюючи формулу

V = Vx2 +Vy2

за часом і використовуючи (37) і (20), знаходимо, що

aτ = (Vxax + Vxay ) /V .

Урозглянутому випадку aτ = [4 0 + 0 (16)]/ 4 = 0 .

Нормальне прискорення визначається за формулою a

n

=

 

a

2 a

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У нашому випадку

a

n

= 162

0 = 16м / с2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Радіус кривизни

знаходимо

за формулою ρ = V 2 / a

n

,

тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ρ = 42 /16 = 1 м.

68

2. Визначення швидкості і прискорення точки при натуральному способі завдання руху.

Приклад. Точка М рухається уздовж траєкторії, зображеної на малюнку.

Довжина прямолінійного відрізка l=м, радіус криволінійної частини траєкторії R=8м. Закон руху точки уздовж

траєкторії s = t2 м.

Необхідно знайти положення точки, швидкість, дотичне, нормальне і повне прискорення точки при t=1c і при t=2с.

Мал.16

Рішення. Знаходимо положення точки при t=1с. Для цього підставляємо це значення в закон руху. Одержуємо s = = l / 2 . Таким чином, точка знаходиться посередині прямолінійної ділянки траєкторії.

Знаходимо алгебраїчну величину швидкості за формулою

 

V

 

=

ds

= 4πt .

 

τ

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При t=1з одержуємо

V =|Vτ

|= 4π м/с. Оскільки точка рухається

уздовж прямої лінії, то

нормальне прискорення її дорівнює нулю:

an = 0 і повне прискорення збігається з дотичним:

 

a

=| a

 

|=|

dVτ

| ,

 

τ

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

тобто a = м/с2.

 

 

 

 

 

 

 

 

При t=2з одержуємо

s = м. Оскільки довжина прямолінійної

ділянки l=м, то очевидно, що точка знаходиться на криволінійній ділянці, при цьому її відстань від початку цієї ділянки дорівнює s l = м. Довжина півкола дорівнює πR=м, у такий спосіб точка виявляється посередині півкола. Величина швидкості дорівнює V = м/с. Дотичне прискорення

69

aτ = dVτ = 4π м2. dt

Нормальне прискорення

an = V 2 / R = 8π2 м/с2.

Повне прискорення точки визначається за формулою

a = aτ2 + an2 = 16π2 + 64π4 = 79,95 м2.

Вектори V, aτ ,an і a показані на малюнку.

70