Прямі постійні витрати

Станок

Амортизація

Виріб

Майстер

Нач. цеху

неПрямі постійні витрати

Директор

Бухгалтер

Касир

Виріб

Ідея НТП

Охорона

Головний принцип поглибленого операційного аналізу – поєднання прямих змінних витрат із прямими постійними витратами та обчислення проміжної маржи.

Якщо проміжна маржа покриває частку витрат підприємства, то цей товар повинен бути в асортименті.

Поріг беззбитковості (ПБЗ) – це виручка, яка покриває змінні витрати та прямі постійні витрати. При цьому проміжна маржа дорівнює нулю.

:

Валова маржа на одиницю товару

ПБЗ =

Прямі постійні витрати

Розподіл

Згідно із стратегічною політикою

Згідно із стратегічною та дивідендною політикою

Дивідендна політика сприяє досягненню благополуччя акціонерів.

?

Що прибутковіше

Виплата дивідендів веде до:

• одночасного відтоку грошових коштів для підприємства;

• поточного постійного грошового доходу, що сигналізує, що підприємство працює добре;

• того, що акції підприємства являють собою привабливий варіант інвестування;

• зменшення економічного потенціалу підприємства;

• потреби у додаткових вільних коштах задля підтримки рівня ліквідності та платоспроможності.

ТЕОРІЯ

Модельяні

Міллера

Гордона

Лінтнера

Літценберга

Рамасвамі

Дивідендна політика не впливає на цінність компаній

Дивіденд привабливий для акціонера та сприяє стабільності на ринку капіталу, сприяє підвищенню цінності компанії

Відмінності в оподаткуванні у різних країнах суттєво впливають на дивідендну політику

Порядок сплати дивідендів та їх оподаткування регулюються законодавчими та нормативними актами.

Порядок сплати дивідендів у більшості країн є стандартизованим.

Порядок оголошення та сплати дивідендів:

• дата дивідендів;

• екс-дивідендна дата;

• дата перепису;

• дата виплати.

Методики розподілу прибутку з урахуванням дивідендної політики:

• постійний відсотковий розподіл прибутку;

• фінансові виплати до дивідендів;

• виплата гарантованого мінімуму та екстра – дивідендів;

• виплата дивідендів за залишковим принципом.

Питання до обговорення:

• Як Ви вважаєте, чи є сьогодні на українських підприємствах політика управління прибутком ? Якщо “ні”, то з яких причин?

• Який із факторів впливу на отримання прибутку найбільш суттєвий?

• Чи можна управляти постійними витратами?

Для нотаток:

Тема 6. Вартість та оптимізація структури капіталу

План

6.1 Поняття і класифікація капіталу.

6.2 Вартість і структура капіталу. Фактори, що впливають на структуру капіталу.

6.3 Фінансовий ліверидж і ефект фінансового важелю.

6.4 Фінансовий ризик.

Література: [4, 10, 15, 16]

6.1 Поняття і класифікація капіталу

• акціонерний капітал (статутний);

• нерозподілений прибуток;

• додатковий капітал;

• спеціальні фонди;

• пайовий капітал;

• резервний капітал;

• короткострокові позики;

• довгострокові позики;

• поточні зобов’язання;

6.2 Вартість і структура капіталу. Фактори, що впливають на структуру капіталу

Структура капіталу (СК) – це співвідношення елементів власного та податкового капіталу (розраховується у частках).

Вартість капіталу (ВК)– це сума коштів, які платить підприємство за використання коштів, як власних (акціонерного капіталу), так і позикових (розраховується у відсотках).

Середньозважена вартість капіталу (СВВК)– це сума коштів (середньозважений відсоток), які сплачує підприємство за всіма видами капіталу, який використовується підприємством.

де

i –вид власного капіталу;

j –вид позичкового капіталу;

n – кількість видів власного капіталу;

k – кількість видів позичкового капіталу

• Законодавчі та нормативні положення, що регламентують діяльність підприємства

• Економічне положення на ринку

• Розвиток фінансового ринку

• Інфляційні процеси

• Доступність кредитів

• Рівень фінансового управління

• Розширення виробництва

• Темпи росту витрат виробництва

• Дивідендна політика

• Політика фінансування поточних потреб

• Інвестиційна політика підприємства

6.3 Фінансовий ліверидж та ефект фінансового важеля

Головним завданням управління капіталом є формування раціональної структури джерел фінансування підприємства. Оцінювання раціональності структури може бути здійснене за допомогою показників рентабельності. При цьому розраховуються показники БРЕІ, НРЕІ, ЕР, ЕФВ.

Брутто – результат (БРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму амортизаційних відрахувань, фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податку на прибуток.

Нетто – результат (НРЕІ) експлуатації інвестицій – це прибуток, збільшений на суму фінансових витрат за позиковими коштами та до вирахування податка на прибуток.

Економічна рентабельність активів (ЕР) – це відношення НРЕІ до суми активу (пасиву) балансу.

або

де

КМ – комерційна маржа;

КТ – коефіцієнт трансформації.

Комерційна маржа показує, який результат експлуатації дають кожні 100 грошових одиниць обороту.

Коефіцієнт трансформації показує, скільки грошових одиниць обороту дає кожна одиниця активу.

ЕФВ – ефект фінансового важеля – це прирощення до рентабельності власних коштів завдяки використанню позикових коштів.