Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Прикладна механіка_ЛЕКЦІЇ

.pdf
Скачиваний:
123
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
7.12 Mб
Скачать

140

нижніх межах зміни величин

і

t

:

 

t

d o dt

 

o

o

 

 

Після інтегрування отримаємо:

t t dt

o

.

(2.42)

де

o

 

 

 

 

t

2

 

 

 

t

 

o

 

 

 

o

 

2

 

 

 

 

Остаточно матимемо:

 

 

 

 

t

2

 

 

 

 

 

 

o

 

t

 

 

 

o

 

2

 

 

 

 

 

 

- початковий кут повороту тіла.

.

.

(2.43)

Таким чином, при рівнозмінному обертальному русі твердого тіла

кутова швидкість

 

та кут повороту

 

визначаються за допомогою

формул (2.39) та (2.43). Слід зауважити, що знаки у правих частинах цих формул (перед ) показують характер цього руху. Якщо вони додатні, то обертальний рух тіла рівноприскорений, а якщо від'ємні, то рівносповільнений.

Приклад

Привідний вал механічного пристрою починає обертатись із стану

спокою з кутовим прискоренням

7,5

рад/с2. Визначити

кутову

швидкість вала у кінці 15 секунди. Визначити також, скільки

обертів

зробить вал за ці 15 секунд.

 

 

 

Розв'язання

За умовою прикладу кутове прискорення вала є стала додатна величина, а тому його обертальний рух буде рівноприскореним.

141

Для визначення кутової скористуємось виразами (2.39) і

швидкості

 

і

(2.43) відповідно:

 

o

t,

 

 

кута повороту

вала

 

o

 

 

 

Слід зауважити, що, оскільки спокою, то його початкова кутова повороту, дорівнює нулю:

 

 

t

 

 

 

2

 

o

t

2

.

 

 

 

 

 

вал починає обертатись зі стану швидкість, як і початковий кут

 

 

o

0,

 

 

 

 

 

 

o

0.

 

 

 

Підставимо далі у вираз для кутової швидкості

прискорення

і часу t1 15 c. Тоді кутова швидкість

секунди буде дорівнювати:

 

 

 

значення кутового після п’ятнадцятої

t

7,5 15 112,5

1

 

рад/с.

Підставимо у вираз для кута повороту отримаємо його значення за 15 секунд:

вала відомі величини і

 

t

2

7,5 15

2

 

 

843,75

2

2

 

 

 

рад

.

Для знаходження загального числа обертів вала скористаємось

виразом:

 

 

N 2 .

Звідси число обертів N вала за 15

с дорівнює:

N

 

 

843,75

 

134 об.

2

 

 

6,28

 

 

142

§ 7.5. Кінематичні характеристики точок тіла,

що обертається навколо нерухомої осі

Крім загальних кінематичних характеристик тіла, що обертається навколо нерухомої осі – кутової швидкості та кутового прискорення –

розглянемо кінематичні характеристики окремих його точок. До цих характеристик відносяться лінійні або колові швидкості точок та лінійні або колові прискорення точок тіла.

Лінійна швидкість

 

 

 

Якщо тіло обертається навколо нерухомої осі

z (рис. 2.8), то будь-

яка його точка M , що знаходиться на відстані

R

від осі обертання

z ,

описує коло радіуса

R . Площина цього кола

перпендикулярна осі

z

обертання, а центр C

розташований на самій осі z .

 

 

Рис. 2.8

143

При повороті тіла на кут

d

за проміжок часу

dt

переміститься в положення M1 на величину елементарної дуги

точка

dS кола:

M

 

d S R d

Тоді лінійна швидкість точки M

 

dS

 

d R d

dt

dt

 

 

тобто

R .

.

за виразом (2.19) буде дорівнювати:

R

d

R ,

dt

 

 

(2.44)

Ця швидкість називається лінійною або коловою швидкістю точки,

тіла, що обертається навколо нерухомої осі.

Таким чином, лінійна швидкість точки твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі, чисельно дорівнює добутку кутової швидкості тіла на радіус обертання (відстань від даної точки до осі обертання).

Напрямок вектора лінійної швидкості – по дотичній до кола, що описує точка М (перпендикулярно радіусу обертання) у бік обертання тіла.

Рис. 2.9

144

Оскільки для всіх точок тіла у даний момент часу кутова швидкість

ω однакова, то їх лінійні швидкості пропорційні відстаням точок до осі обертання.

Тоді для діаметра KL тіла, що обертається навколо осі,

перпендикулярної до площі рисунка, буде мати місце лінійний характер розподілу швидкостей точок (рис. 2.9).

Лінійне прискорення

Лінійне прискорення точки М тіла, яке обертається навколо нерухомої осі (див. рис. 2.9), визначається рівняннями (2.29) і (2.30):

a

 

 

d

,

 

 

 

 

d t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

a

n

.

 

 

 

 

 

 

 

 

Із урахуванням виразу (2.44) та того, що ρ = R, отримаємо значення обертального, дотичного прискорення

a

d (R )

R

d

R ,

(2.45)

dt

dt

 

 

 

 

та доцентрового, нормального прискорення

 

 

 

R

 

 

 

 

2

2

a

n

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

R 2

.

(2.46)

При цьому дотичне прискорення a завжди спрямоване по дотичній до траєкторії руху точки M (перпендикулярно радіусу R ). Якщо обертання тіла прискорене, то напрямок a буде у бік вектора швидкості , якщо сповільнене – то проти. Нормальне прискорення an завжди додатне і його вектор спрямований до центра кола, по якому рухається точка M .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

145

 

 

 

 

 

Повне прискорення

a

точки M

буде дорівнювати геометричній сумі

складових дотичного a

і нормального

an

прискорень.

За модулем це

прискорення дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

a2

a2

 

 

R2 2

 

R2 4

(2.47)

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a R

 

2

 

4

.

 

(2.48)

 

 

 

 

 

Напрямок вектора повного прискорення a точки M

тіла із заданими

кутовою швидкістю і кутовим прискоренням

 

при її русі в площині

рисунка (рис. 2.10), залежить від

напрямку векторів

дотичного

a

і

нормального

an

прискорень. Тоді

кут

відхилення

вектора повного

прискорення

a від нормалі n до траєкторії руху точки визначається як:

 

 

 

 

 

R

tg

a

 

 

a

 

R

 

 

 

 

2

 

 

n

 

 

arctg 2 .

2

,

(2.49)

Рис. 2.10

146

Приклад

Вантаж Р масою m 100 кг із стану спокою починає опускатись на

тросі

за

допомогою

механічного пристрою (рис. 2.11) згідно закону

S 0,8t

2

, де

S (м) -

відстань, яку пройшов вантаж від початкового

 

положення, t

(с) - час руху. В момент часу, коли вантаж пройде заданий

шлях

S1

0,2 м , визначити його швидкість і прискорення, а також кутову

швидкість і кутове прискорення валів барабана і приводу та швидкість і прискорення точки М. Трос прийняти таким, що не розтягується.

Рис. 2.11

Розв'язання

За умовою вантаж P рухається поступально. Рівняння швидкості руху вантажу має вигляд:

VP dSdt dtd 0,8t 2 1,6t .

147

Визначимо час, коли вантаж пройде шлях S1

0,2 м :

S

1

0,8t 2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

0,2 0,8t 2 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

,2

 

 

 

 

 

t

1

 

 

 

0,25 0,5 c.

 

0

,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В момент часу t1 0,5c швидкість вантажу буде дорівнювати

VP1 1,6t1 1,6 0,5 0,8 м / с .

Прискорення вантажу

P :

aP

dV

P

 

d

1,6t 1,6 м / с

2

.

 

 

dt

dt

 

 

 

 

 

 

В даному випадку прискорення вантажу не залежить від часу, тобто

a

 

1,6 м / с

2

P1

 

 

 

 

const

.

При опусканні вантажу барабан 1 механічного пристрою буде обертатися із кутовою швидкістю ω1 , яка визначається:

 

 

V

P1

 

 

 

 

1

 

r

 

 

 

 

 

1

 

0,8

0,32

 

2,5

рад /

с

,

де VP1 – колова швидкість точки на ободі барабана (ця швидкість дорівнює швидкості вантажу P , так як за умовою задачі трос не розтягується), r1 0,32 м – радіус барабана 1.

Таку саму кутову швидкість буде мати колесо радіусом r3 , оскільки воно жорстко з’єднано з барабаном і знаходиться з ним на одному валу:

3 1 2,5 рад / с ,

Аналогічно можна визначити кутові прискорення барабана і колеса:

148

1

 

a

P1

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

1

 

3

 

 

 

 

 

1,6

5

0,32

 

 

 

 

1

5 рад

 

 

 

рад

/ с

2

 

/ с

2

 

,

,

Передаточне відношення при передачі обертального руху в механічному пристрої від ведучого колеса 2 приводу до веденого колеса 3

визначається як:

 

 

2

 

r

 

0,12

 

i

 

 

3

 

 

0,5

 

 

r

0,24

 

3

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

Звідки можна знайти кутову швидкість і кутове прискорення вала приводу,

на якому закріплено колесо 2:

 

 

2пр

 

3

i 2,5 0,5 1,25 рад / с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2пр

 

3

i 5 0,5 2,5 рад / с

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В момент часу t1

0,5c

визначимо колову швидкість точки

М , яка

знаходиться на ободі колеса 2:

 

 

 

 

VM1

2пр r2 2,5 0,24 0,6 м / с ,

 

де r2

0,24 м – радіус кола, по якому обертається точка М .

 

Вектор швидкості VM1

спрямований по дотичній до колеса радіусом r2 у

бік його обертання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначимо також для t1 0,5c прискорення точки

М , знайшовши

його тангенціальну і нормальну складові.

 

Тангенціальна складова прискорення точки М буде дорівнювати:

a

 

2пр

r 2,5 0,24 0,6 м / с 2 .

 

M1

 

 

2

 

Вектор прискорення a

 

спрямований по дотичній до колеса радіусом r

M1

 

 

 

2

149

у бік вектора швидкості

VM1.

 

Нормальна складова прискорення точки М дорівнює:

a n

 

2

r

1,252 0,24 0,375 м / с 2 .

M1

 

2пр

2

 

 

n

 

 

 

Вектор прискорення aM1 спрямований по радіусу r2

до центра колеса 2.

Повне прискорення точки М :

 

a

 

 

(a

 

)

2

(a

n

)

2

 

0,6

2

0,375

2

M1

M1

 

M1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,71 м / с

2

 

.

Напрямок вектора повного прискорення

aM1

суми його складових:

 

 

 

 

 

 

a

 

a

 

a

n

M1

M1

M1

 

 

 

 

визначається із геометричної

.

§ 7.6. Вектори кутової швидкості і кутового прискорення тіла

при його обертанні

Кутову швидкість і кутове прискорення обертового тіла можна уявити як вектори.

Вектор кутової швидкості обертового тіла розташований на осі обертання і спрямований так, що, дивлячись з його кінця, можна бачити обертання тіла проти напрямку руху годинникової стрілки.

Це так зване "правило свердлика".

Вектор кутового прискорення обертового тіла розташований на осі обертання і спрямований у той же бік, що і вектор кутової швидкості якщо обертання прискорене, і в напрямку, яке протилежне напрямку вектора кутової швидкості, якщо обертання сповільнене.