Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Прикладна механіка_ЛЕКЦІЇ

.pdf
Скачиваний:
123
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
7.12 Mб
Скачать

160

Графічний розв'язок останнього векторного рівняння показаний на

рис. 2.17. При цьому відносна швидкість

ВА представлена вектором,

перпендикулярним до прямої AB .

 

 

 

 

 

 

Модуль вектора ВА можна знайти за формулою:

 

 

 

 

ВA ,

 

 

 

де

 

- кутова швидкість обертання фігури, AB - відстань між точками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В

і

 

 

Тоді переносимо вектор

А

паралельно самому собі в точку

знаходимо шукану швидкість

В , як

діагональ паралелограма,

побудованого векторами А та

ВА

на його сторонах.

 

 

Векторне рівняння (2.57) широко застосовується при графічному способі визначення швидкостей точок плоских механізмів за допомогою побудови планів швидкостей, який ми розглянемо в розділі теорії механізмів і машин.

§ 8.5. Теорема про проекції швидкостей двох точок

плоскої фігури

Крім векторного рівняння (2.57) для визначення швидкості довільної точки плоскої фігури використовують теорему про проекції швидкостей двох точок цієї фігури на пряму, що їх з'єднує.

Розглянемо рух плоскої фігури, як і в прямою AB і полюсом в точці А (рис. 2.18).

рівняння (2.57) на пряму, обумовлену відрізком

попередньому випадку, з

Спроектувавши векторне

AB , отримаємо:

пр.АВ В пр.АВ А пр.АВ ВА .

Але проекція пр.АВ ВА 0 , так як ВА АВ , тому

161

пр.

 

В

 

АВ

пр.

АВ

 

А

 

 

.

Або з урахуванням того, що дані проекції визначаються з рис. 2.18, як

пр.

 

 

АВ

пр.

 

 

АВ

остаточно маємо

B

В Вb

А Аа

cos

 

B

cos

 

 

 

A

cos

 

 

A cos .

,

,

Таким чином, проекції векторів швидкостей двох довільних точок плоскої фігури на пряму лінію, що з'єднує ці точки, дорівнюють одна одній.

Рис. 2.18

Знаючи модуль A швидкості даної точки A і кут нахилу вектора цієї швидкості, а також напрямок вектора шуканої швидкості будь-якої іншої точки B (кут ), можна визначити її модуль, тобто

B A cos . cos

162

§ 8.6. Визначення прискорення точки плоскої фігури

Прискорення довільної точки плоскої фігури S , що здійснює плоскопаралельний рух, як і у випадку з визначенням швидкості точки цієї фігури, може бути визначене за допомогою векторного рівняння.

При

цьому прискорення точки В , яка знаходиться

на довільній

прямій АВ

плоскої фігури з вибраним полюсом в точці

А (рис. 2.19),

дорівнює геометричній сумі прискорення полюса А і прискорення точки

В в її відносному обертальному русі навколо полюса А :

a

В

a

A

 

 

aВА

.

(2.58)

В свою чергу вектор прискорення точки

В

в її відносному

обертальному русі навколо полюса

А також геометрично розкладаються

на дотичну і нормальну складові:

 

 

 

a

 

a

 

ВA

ВA

 

 

a n ВA

.

Рис. 2.19

163

За модулем складові останнього виразу дорівнюють:

 

 

,

 

 

aВA

 

 

aВA

 

,

 

 

n

2

 

 

де ,

- кутова швидкість і прискорення фігури відносно полюса

A

Модуль повного відносного прискорення точки В відносно полюса

.

A :

aВA 2 4 .

Остаточно векторне рівняння швидкості довільної точки фігури буде мати вигляд:

В

плоскої

aВ

aA

a ВA

a n ВA

.

(2.59)

Таким чином, прискорення будь-якої точки плоскої фігури дорівнює векторній сумі прискорення полюса і прискорення цієї точки у

обертальному русі фігури навколо полюса.

 

 

Напрямки зазначених векторів прискорень будуть наступними:

 

 

– дотичне прискорення розташоване перпендикулярно прямій

і

спрямоване у бік кутового прискорення .

 

 

 

– нормальне прискорення розташоване на прямій

і спрямоване у

бік полюса A .

 

 

 

 

 

 

– вектор повного прискорення

aВA

складає з прямою

кут

(рис. 2.19), тангенс якого визначається так:

 

 

 

tg

a

 

 

 

 

 

ВA

 

.

 

 

an

2

 

 

 

 

 

 

 

 

ВA

 

 

 

 

 

Величини і відносяться до всієї фігури S , тому кут для всіх точок фігури один і той же. Відкладається за напрямом .

164

§ 8.7. Миттєвий центр швидкостей плоскої фігури

При визначенні швидкостей точок плоскої фігури також використовують поняття миттєвого центра швидкостей, в основу якого покладене ствердження, що плоскопаралельний рух можна розглядати, як послідовні миттєві безперервні пороти фігури навколо миттєвих центрів

обертання.

Спочатку покажемо можливість здійснення кінцевого переміщення плоскої фігури шляхом її повороту відносно певним шляхом вибраної

точки. Для цього розглянемо наступну теорему:

Довільне переміщення плоскої фігури в її площині із одного положення в інше можна здійснити шляхом одного повороту в цій

площині навколо точки Р, яка є центром кінцевого обертання.

Припустимо, що фігура, яка має відрізок АВ, незмінно зв’язаний з нею, здійснює рух у площині рисунка і перейшла із першого положення в

друге, а вказаний відрізок зайняв положення А1В1 (рис. 2.20).

З'єднаємо прямими лініями точки A і

A1

, а також B і

B1

. Поділимо

навпіл відрізки AA

і BB , отримуючи точки C і C , через які встановимо

1

1

1

перпендикуляри до прямих AA1

і BB1 . Перпендикуляри перетинаються у

точці Р. З'єднаємо з точкою P

кінці відрізків АВ і А1В1 і отримаємо на

схемі два трикутника АВР і А1В1Р. Доведемо, що вказані трикутники дорівнюють. Трикутники АА1Р та ВВ1Р рівнобедрені, оскільки для них відстані CP і CP1 є одночасно і висотою, і медіаною. Крім цього дані трикутники мають спільну вершину – точку Р. Тому для рівнобедрених трикутників АР = А1Р, ВР = В1Р. Якщо врахувати, що AB A1B1 (один і той же відрізок), то трикутник ABP дорівнює трикутнику A1B1P і якщо повернути трикутник ABP на кут , то він співпаде з трикутником A1B1P .

165

Рис. 2.20

Отже, доведено, що із одного положення в друге плоска фігура може бути переведена шляхом одного повороту на кут навколо точки P .

Наведений доказ буде справедливим і в тому випадку, коли переміщення плоскої фігури відбудеться за нескінченно малий проміжок часу. Тобто, в кожну мить часу (при t 0) буде відбуватися обертання плоскої фігури навколо її миттєвого центру, який називають миттєвим центром швидкостей. При переміщенні плоскої фігури положення її миттєвого центру швидкостей безперервно змінюється. Кожному моменту часу (миті) відповідає своє положення миттєвого центру швидкостей; на це і вказує сама назва « миттєвий » центр швидкостей.

Розглядаючи в кожну мить складний плоскопаралельний рух як найпростіший – обертальний, є можливість застосувати для швидкостей точок плоскої фігури всі властивості їх обертального руху навколо

166

миттєвого центра швидкостей. Цілком зрозуміло, що лінійна швидкість точки, що є в даний момент миттєвим центром швидкостей, буде дорівнювати нулю, а всі інші точки фігури рухаються відносно неї обертально з векторами швидкостей, перпендикулярними до прямих,

проведених із миттєвого центра швидкостей до відповідної точки.

Рис. 2.21

Знайдемо миттєвий центр швидкостей для плоскої фігури при

нескінченно малому повороті її прямої із положення

AB в положення A1B1

(рис. 2.21). Траєкторії обертального

руху

точок

A і

B покажемо

пунктирами.

 

 

 

 

 

Оскільки положення відрізка

AB

є

нескінченно

близьким до

положення A1B1 , то хорди AA1 і BB1 прямують до дотичних, уздовж яких і

розташовані вектори швидкості точок А і

B цієї фігури,

які відповідно

 

 

 

 

 

 

167

 

 

 

 

 

 

дорівнюють

А

і

B . Встановлюючи перпендикуляри до векторів

 

 

 

 

 

 

P . Ця точка і буде

швидкостей

А

і B , отримаємо точку їх перетину

миттєвим центром швидкостей.

 

Швидкість точки P при такому русі фігури дорівнює нулю і всі інші точки фігури в даний момент часу обертається навколо неї із кутовою

швидкістю

 

, яку можна знайти за відомою із обертального руху

формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

В

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

PA

 

РВ

 

 

 

 

 

де А , B

- модулі швидкостей точок А і

В

плоскої фігури, PA,

PB

-

відповідні відстані від миттєвого центру швидкостей P до точок А і В .

 

Таким чином, для плоскопаралельного руху плоскої фігури, який розглядається в кожен момент часу як миттєве обертання навколо миттєвого центру швидкостей, можна зробити наступні висновки:

1. Миттєвим центром швидкостей називається точка рухомої плоскої фігури, лінійна швидкість якої в даний момент часу дорівнює нулю;

2.Миттєвий центр швидкостей знаходиться на перетині перпендикулярів, проведених із довільних точок плоскої фігури до напрямку їх лінійних швидкостей;

3.Лінійні швидкості довільних точок плоскої фігури дорівнюють добутку кутової швидкості на відповідні відстані від миттєвого центра швидкостей до цих точок:

А АР,

В ВР .

168

§ 8.8. Деякі випадки визначення положення

миттєвого центра швидкостей

Розглянемо декілька випадків визначення положення миттєвого

центра швидкостей плоскої фігури (рис. 2.22):

1. Якщо відомі вектор швидкості А

будь – якої точки А фігури і

кутова швидкість

 

обертання фігури (рис. 2.22, а), то миттєвий центр

швидкостей P лежить на перпендикулярі, опущеному із точки А до напряму вектора її швидкості на відстані:

 

 

 

AP

A

,

 

 

 

причому так, щоб напрям обертання навколо миттєвого центра швидкостей і напрям швидкості точки збігались.

2. Якщо відомі напрями векторів швидкостей будь – яких двох точок фігури (рис. 2.22, б), то миттєвий центр швидкостей знаходиться на перетині перпендикулярів, побудованих з цих точок до векторів їх швидкостей.

3. Якщо вектори швидкостей двох точок фігури паралельні і спрямовані в один бік, а самі точки не лежать на одному перпендикулярі до напрямів їх швидкостей (рис. 2.22, в), то миттєвий центр швидкостей перебуває в нескінченності. В цьому випадку швидкості усіх точок фігури такі ж самі, якби фігура мала миттєвий поступальний рух, тобто швидкості всіх її точок в даний момент однакові і кутова швидкість її дорівнює нулеві:

А В 0 .

169

Рис. 2.22