Амортизація основних засобів підприємства Основні поняття (відповідно до законодавства) Визначення основних понять, пов’язаних з амортизацією основних засобів, відповідно до псбо:

• амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

• вартість, яка амортизується – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

• група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів;

• знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання;

• ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією);

• об’єкт основних засобів – це:

  • закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

  • конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

  • відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

  • інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством;

• первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів;

• переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки;

• строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг) [2, п. 4].

Визначення понять, пов’язаних з амортизацією основних засобів, відповідно до Податкового кодексу:

• балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів – сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації [1, п. 14.1.9];

• невиробничі основні засоби – необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства [1, п. 144.3].

Порядок нарахування амортизації

Амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

• витрати на самостійне виготовлення основних засобів;

• витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року¹;

• капітальні інвестиції, отримані підприємством з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту;

• сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до законодавства [1, п. 144.1].

Суму нарахованої амортизації усі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів [2, п. 30].

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати підприємства на:

• утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

• ліквідацію основних засобів [1, п. 144.2].

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

• вартість гудвілу;

• витрати на придбання, самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів [1, п. 144.3].

Нарахування амортизації здійснюють:

• протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється внутрішнім документом (наказом) підприємства при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж мінімально допустимий строк і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин)² [1, п. 145.1.2];

• за методом, визначеним внутрішнім документом (наказом) підприємства про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання [1, п. 145.1.9], [2, п. 28];

• щомісячно [2, п. 29];

• до моменту досягнення залишкової вартості об’єкта основних засобів його ліквідаційної вартості [1, п. 145.1.4].

Нарахування амортизації припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів [2, п. 29].