Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Прикладна механіка_ЛЕКЦІЇ

.pdf
Скачиваний:
123
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
7.12 Mб
Скачать

229

 

B

 

 

A

P

 

dS пл ABCD P S ,

 

A

 

де P ,

S – масштабні коефіцієнти сили і переміщення.

(3.48)

Рис. 3.16

Робота сили на переміщенні її точки прикладення обчислюється

площею фігури, обмеженою віссю абсцис, кривою

f (S)

і двома

 

P

 

ординатами, які відповідають початковому і кінцевому положенню рухомої точки.

§ 12.4. Робота рівнодійної сили

Робота рівнодійної сили на деякому шляху дорівнює алгебраїчній сумі

робіт складових сил на тому ж шляху.

 

 

 

 

 

 

 

 

Проекція рівнодійної сили R

на вісь

 

дорівнює алгебраїчній сумі

проекцій всіх сил на вісь

(рис. 3.17):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

 

, v

 

cos R

 

, v

 

 

cos

 

, v ...

 

 

cos

 

, v

(3.49)

R

R

P

P

P

P

P

P

1

1

2

 

2

n

 

n

 

230

Рис. 3.17

M1

Помножимо почленно рівняння (3.49) на до точки M 2 , одержимо:

dS

і, інтегруючи від точки

M

2

 

 

 

 

M

2

 

R cos R ,v ds

 

M

1

 

 

 

 

M

1

 

 

 

 

 

 

 

M 2

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

P cos P ,v ds

 

M

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

A

 

 

 

 

R

1

 

 

P1

...

A2

 

cos P

,v ds

1

 

 

M 2

n

 

 

 

n

,v ds ,

 

P cos P

 

M

 

 

 

 

1

 

 

 

... An .

 

 

(3.50)

(3.51)

§ 12.5. Потужність сили

Потужність сили – це величина, яка характеризує змінення роботи сили за одиницю часу.

 

 

N

dA

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

; dA P dr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P dr

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

 

 

v P v cos

 

, v .

 

 

P

P

(3.52)

 

 

dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

231

Якщо

dA P

ds'

 

 

N

dA

 

P ds

P

v.

 

 

 

dt

 

dt

 

 

 

 

 

 

Потужність сили в даний момент часу дорівнює добутку тангенціальної складової сили на швидкість точки прикладення сили.

При P, v 0

N

P v

.

Розмірність потужності:

система СІ:

N

1Дж

1Bт ;

1с

 

 

 

1кBт 1000Bт.

система МкГС:

N

1кГм

1

кГм

;

1с

с

 

 

 

1к.с. 75

кГм

;

с

 

 

1кBт 1.36к.с.

§ 12.6. Робота сили тяжіння

Нехай матеріальна положення M 2 x2 , y2 , z2

точка M рухається з положення

. Вага точки дорівнює,

M

1

x

, y

, z

 

 

1

1

1

 

в

G mg ,

(3.53)

де m – маса точки; g – прискорення вільного падіння.

 

 

Обчислимо роботу сили G на переміщенні точки

M1M

якого мала порівняно з радіусом Землі.

 

 

Оберемо систему

координат

так, щоб вісь

z

була

вертикалі (рис. 3.18).

 

 

 

 

Тоді проекції сили

G на координатній осі дорівнюють:

 

Gx

0,

 

 

 

 

0,

 

 

 

Gy

 

 

 

 

mg.

 

 

 

Gz

 

 

2

, величина

паралельна

(3.54)

232

Рис. 3.18

Використовуємо аналітичний вираз елементарної роботи (3.43):

dA Gx dx Gy dy Gz dz mgdz .

(3.55)

Тоді робота сили G на переміщенні точки із положення

положення

M 2

буде:

 

M1

z2

z2

z2

 

 

A dA mgdz mg dz mgz

 

 

 

M 2

z1

z1

z1

 

 

mg z2 z1 mg z1 z2 mgh,

 

 

де h z1 z2

- величина вертикального переміщення точки M .

Якщо z1 z2 , тобто точка M1

розташована вище за точку

сили тяжіння додатна.

 

 

 

 

Якщо z1

z2 , тобто точка M1

розташована нижче точки

сили тяжіння від’ємна.

 

 

 

 

Таким чином робота сили тяжіння дорівнює:

 

 

 

 

A mgh ,

 

 

M

M

M

1

2

2

в

(3.56)

,робота

,робота

(3.57)

де знак плюс відповідає переміщенню точки до низу, а знак мінус – переміщенню точки вгору.

233

Тобто, робота сили тяжіння дорівнює взятому з відповідним знаком добутку сили тяжіння на вертикальне переміщення точки її прикладення.

Робота сили тяжіння не залежить від виду траєкторії, по якій рухається точка, а залежить тільки від відстані по вертикалі між положеннями точки, від рівнями над поверхнею Землі. Робота сили тяжіння тіла на замкнутому переміщенні його центра ваги дорівнює нулю.

§ 12.7. Робота сили пружності

Основною характеристикою пружного елементу є коефіцієнт жорсткості c . Коефіцієнт жорсткості – це відношення сили, яка діє на пружний елемент, до величини деформації пружного елементу (рис. 7.7):

c

F

1

 

 

l

звідки

 

,

(3.58)

 

 

 

F1

c l .

 

(3.59)

 

 

 

 

пружину на відстань l

 

 

B

Якщо сила F1

розтягнула

і

точка

перейшла в положення

B1 , то на кінець пружини буде діяти в протилежний

бік сила пружності: Fпр c l .

 

 

 

 

Оберемо напрямок вісі x вздовж пружини (рис. 3.19),

а початок

координат - в положенні недеформованої пружини, довжина якої l0 , тоді:

 

 

 

 

Fпр cx ,

 

(3.60)

де

x

– деформація пружного елементу.

Знак мінус показує, що сила спрямована у бік, що є протилежним переміщенню точки В.

234

Рис. 3.19

Елементарна робота сили пружності дорівнює:

dA Fпрdx cxdx .

(3.61)

При переміщенні точки прикладення сили положення B2 , тобто на величину h , сила пружності

з положення виконує роботу:

B

у

 

B

 

h

 

 

h

 

cx

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

dA

пр

dx c

x dx

 

 

 

 

F

 

2

 

B

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

h

 

ch

2

 

 

 

 

2

 

0

 

 

.

(3.62)

Робота сили пружності, коли вона підкоряється закону

Fпр

сx

,

дорівнює половині добутку коефіцієнта пружності на квадрат переміщення її точки прикладення, яке відраховується від положення недеформованого стану .

Робота сили пружності від’ємна тому, що вектор сили пружності завжди спрямований протилежно переміщенню її точки прикладення.

235

§ 12.8. Робота і потужність сили, яка прикладена до тіла,

що обертається навколо осі

Нехай до твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі z , в

точці М на відстані r від осі прикладена довільно розміщена у просторі сила P (рис. 3.20). Визначимо роботу цієї сили. Для цього проведемо через точку М перпендикулярно до осі площину П. Розкладемо вектор

сили P на вертикальну складову

P2 , яка паралельна осі z , і складову P1 ,

яка розташована у площині П.

Тоді складова P2 роботу

не

виконує,

оскільки її напрямок перпендикулярний вектору швидкості

 

і згідно з

формулою (3.41) її робота дорівнює нулю.

 

 

Тоді елементарна робота сили P дорівнює:

 

 

де

d

1

 

1

 

 

,

 

, v

 

dA P

ds cos

P

 

 

 

 

 

 

 

 

– елементарний кут повороту тіла.

ds r d ,

Рис. 3.20

236

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

,

 

 

 

 

 

 

 

dA P r cos

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

але P r cos

 

 

 

M

 

 

 

 

 

P

, v

об

– обертальний

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d ,

v

 

 

момент сили

Р

відносно осі z.

Тоді:

dA mz (P) d Mоб d ,

A M об d .

0

(3.63)

Елементарна робота сили, яка прикладена до тіла, що обертається відносно осі z, дорівнює добутку моменту цієї сили відносно осі z на елементарний кут повороту тіла.

Якщо обертальний момент є сталою величиною Моб = const, то

A M об .

Потужність сили, що прикладена до обертового тіла:

(3.64)

N

dA

 

M

об

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dt

 

 

dt

M об

.

(3.65)

Потужність сили, яка прикладена до тіла, що обертається відносно нерухомої осі, дорівнює добутку моменту цієї сили відносно осі на кутову швидкість тіла.

§ 12.9. Коефіцієнт корисної дії

Властивість тіла при переході з одного стану в інший здійснювати роботу характеризується його енергією.

Енергія є загальна міра різних форм руху матерії.

При передачі або перетворенні енергії, а також при здійсненні

237

роботи мають місце втрати енергії.

Сили, що прикладені до тіл механічної системи, можна поділити на рушійні, робота яких є додатною, і сили опору, робота яких від’ємна.

У свою чергу, сили опору складаються із сил корисного опору, для подолання яких призначений механізм або машина, і сил шкідливого опору. До останніх можна віднести сили тертя у шарнірах, сили гідравлічних і повітряних опорів тощо.

В процесі передачі руху або виконанні роботи рушійні сили механізмів і машин долають сили корисного опору і сили шкідливого опору.

Коефіцієнтом корисної дії є відношення роботи сил корисного технологічного опору Aкор до повної витраченої роботи рушійних сил Aвитр .

 

A

 

 

кор

 

A

 

 

 

в итр

 

Nкор Nв итр

.

Якщо коефіцієнт корисної дії враховує тільки механічні втрати, то він зветься механічним ККД.

Оскільки сили шкідливого опору займають значне місце в повній роботі, то, безумовно, механічний ККД завжди суттєво менший від одиниці.

А витр

 

А

N витр

 

N

 

 

 

кор

кор.

 

Aкор

 

Nкор

1.

 

 

 

Aв итр

 

Nв итр

238

Запитання для самоконтролю

1.Що таке елементарна робота сили?

2.Як впливає кут між векторами сили і швидкості на величину і знак елементарної роботи?

3.Як визначити роботу сили на кінцевому переміщенні?

4.Напишіть формулу роботи сталої сили.

5.Як визначити роботу рівнодійної сили?

6.Визначте роботу сили тяжіння, сили пружності.

7.Як визначається робота і потужність сили, що прикладена до обертового тіла?

8.Що таке коефіцієнт корисної дії і як він визначається?

9.Як визначається потужність сили, що прикладена до тіла, яке рухається поступально?

10.Визначити ККД окремих механізмів, які з’єднані послідовно.