|
B |
|
|
A |
P |
|
dS пл ABCD P S , |
|
A |
|
де P , |
S – масштабні коефіцієнти сили і переміщення. |
Рис. 3.16
Робота сили на переміщенні її точки прикладення обчислюється
площею фігури, обмеженою віссю абсцис, кривою |
f (S) |
і двома |
|
P |
|
ординатами, які відповідають початковому і кінцевому положенню рухомої точки.
§ 12.4. Робота рівнодійної сили
Робота рівнодійної сили на деякому шляху дорівнює алгебраїчній сумі
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
робіт складових сил на тому ж шляху. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Проекція рівнодійної сили R |
на вісь |
|
дорівнює алгебраїчній сумі |
проекцій всіх сил на вісь |
(рис. 3.17): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
cos |
|
, v |
|
cos R |
|
, v |
|
|
cos |
|
, v ... |
|
|
cos |
|
, v |
(3.49) |
R |
R |
P |
P |
P |
P |
P |
P |
1 |
1 |
2 |
|
2 |
n |
|
n |
|
Помножимо почленно рівняння (3.49) на до точки M 2 , одержимо:
M |
2 |
|
|
|
|
M |
2 |
|
R cos R ,v ds |
|
M |
1 |
|
|
|
|
M |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
M 2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
P cos P ,v ds |
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
A |
|
|
|
|
R |
1 |
|
|
|
M 2 |
n |
|
|
|
n |
,v ds , |
|
P cos P |
|
M |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
... An . |
|
|
§ 12.5. Потужність сили
Потужність сили – це величина, яка характеризує змінення роботи сили за одиницю часу.
|
|
N |
dA |
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
; dA P dr |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P dr |
|
|
|
|
|
|
|
|
N |
|
|
|
v P v cos |
|
, v . |
|
|
P |
P |
(3.52) |
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потужність сили в даний момент часу дорівнює добутку тангенціальної складової сили на швидкість точки прикладення сили.
Розмірність потужності:
|
система СІ: |
N |
1Дж |
1Bт ; |
|
1с |
|
|
|
|
§ 12.6. Робота сили тяжіння
Нехай матеріальна положення M 2 x2 , y2 , z2
точка M рухається з положення
. Вага точки дорівнює,
де m – маса точки; g – прискорення вільного падіння. |
|
|
Обчислимо роботу сили G на переміщенні точки |
M1M |
якого мала порівняно з радіусом Землі. |
|
|
Оберемо систему |
координат |
так, щоб вісь |
z |
була |
вертикалі (рис. 3.18). |
|
|
|
|
Тоді проекції сили |
G на координатній осі дорівнюють: |
|
Gx |
0, |
|
|
|
|
0, |
|
|
|
Gy |
|
|
|
|
mg. |
|
|
|
Gz |
|
|
Використовуємо аналітичний вираз елементарної роботи (3.43):
dA Gx dx Gy dy Gz dz mgdz .
Тоді робота сили G на переміщенні точки із положення
|
M1 |
z2 |
z2 |
z2 |
|
|
A dA mgdz mg dz mgz |
|
|
|
M 2 |
z1 |
z1 |
z1 |
|
|
mg z2 z1 mg z1 z2 mgh, |
|
|
де h z1 z2 |
- величина вертикального переміщення точки M . |
Якщо z1 z2 , тобто точка M1 |
розташована вище за точку |
сили тяжіння додатна. |
|
|
|
|
Якщо z1 |
z2 , тобто точка M1 |
розташована нижче точки |
сили тяжіння від’ємна. |
|
|
|
|
Таким чином робота сили тяжіння дорівнює: |
|
|
|
|
A mgh , |
|
|
в
(3.56)
,робота
,робота
(3.57)
де знак плюс відповідає переміщенню точки до низу, а знак мінус – переміщенню точки вгору.
233
Тобто, робота сили тяжіння дорівнює взятому з відповідним знаком добутку сили тяжіння на вертикальне переміщення точки її прикладення.
Робота сили тяжіння не залежить від виду траєкторії, по якій рухається точка, а залежить тільки від відстані по вертикалі між положеннями точки, від рівнями над поверхнею Землі. Робота сили тяжіння тіла на замкнутому переміщенні його центра ваги дорівнює нулю.
§ 12.7. Робота сили пружності
Основною характеристикою пружного елементу є коефіцієнт жорсткості c . Коефіцієнт жорсткості – це відношення сили, яка діє на пружний елемент, до величини деформації пружного елементу (рис. 7.7):
|
|
|
F1 |
c l . |
|
(3.59) |
|
|
|
|
пружину на відстань l |
|
|
B |
Якщо сила F1 |
розтягнула |
і |
точка |
перейшла в положення |
B1 , то на кінець пружини буде діяти в протилежний |
бік сила пружності: Fпр c l . |
|
|
|
|
Оберемо напрямок вісі x вздовж пружини (рис. 3.19), |
а початок |
координат - в положенні недеформованої пружини, довжина якої l0 , тоді: |
|
|
|
|
Fпр cx , |
|
(3.60) |
де |
x |
– деформація пружного елементу. |
Знак мінус показує, що сила спрямована у бік, що є протилежним переміщенню точки В.
Елементарна робота сили пружності дорівнює:
dA Fпрdx cxdx .
При переміщенні точки прикладення сили положення B2 , тобто на величину h , сила пружності
з положення виконує роботу:
|
B |
|
h |
|
|
h |
|
cx |
2 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
dA |
пр |
dx c |
x dx |
|
|
|
|
F |
|
2 |
|
B |
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Робота сили пружності, коли вона підкоряється закону
дорівнює половині добутку коефіцієнта пружності на квадрат переміщення її точки прикладення, яке відраховується від положення недеформованого стану .
Робота сили пружності від’ємна тому, що вектор сили пружності завжди спрямований протилежно переміщенню її точки прикладення.
235
§ 12.8. Робота і потужність сили, яка прикладена до тіла,
що обертається навколо осі
Нехай до твердого тіла, що обертається навколо нерухомої осі z , в
точці М на відстані r від осі прикладена довільно розміщена у просторі сила P (рис. 3.20). Визначимо роботу цієї сили. Для цього проведемо через точку М перпендикулярно до осі площину П. Розкладемо вектор
сили P на вертикальну складову |
P2 , яка паралельна осі z , і складову P1 , |
яка розташована у площині П. |
Тоді складова P2 роботу |
не |
виконує, |
оскільки її напрямок перпендикулярний вектору швидкості |
|
і згідно з |
формулою (3.41) її робота дорівнює нулю. |
|
|
Тоді елементарна робота сили P дорівнює: |
|
|
– елементарний кут повороту тіла.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
, |
|
|
|
|
|
|
|
dA P r cos |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
але P r cos |
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
P |
, v |
об |
– обертальний |
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді:
dA mz (P) d Mоб d ,
A M об d .
0
Елементарна робота сили, яка прикладена до тіла, що обертається відносно осі z, дорівнює добутку моменту цієї сили відносно осі z на елементарний кут повороту тіла.
Якщо обертальний момент є сталою величиною Моб = const, то
A M об .
Потужність сили, що прикладена до обертового тіла:
Потужність сили, яка прикладена до тіла, що обертається відносно нерухомої осі, дорівнює добутку моменту цієї сили відносно осі на кутову швидкість тіла.
§ 12.9. Коефіцієнт корисної дії
Властивість тіла при переході з одного стану в інший здійснювати роботу характеризується його енергією.
Енергія є загальна міра різних форм руху матерії.
При передачі або перетворенні енергії, а також при здійсненні
237
роботи мають місце втрати енергії.
Сили, що прикладені до тіл механічної системи, можна поділити на рушійні, робота яких є додатною, і сили опору, робота яких від’ємна.
У свою чергу, сили опору складаються із сил корисного опору, для подолання яких призначений механізм або машина, і сил шкідливого опору. До останніх можна віднести сили тертя у шарнірах, сили гідравлічних і повітряних опорів тощо.
В процесі передачі руху або виконанні роботи рушійні сили механізмів і машин долають сили корисного опору і сили шкідливого опору.
Коефіцієнтом корисної дії є відношення роботи сил корисного технологічного опору Aкор до повної витраченої роботи рушійних сил Aвитр .
Якщо коефіцієнт корисної дії враховує тільки механічні втрати, то він зветься механічним ККД.
Оскільки сили шкідливого опору займають значне місце в повній роботі, то, безумовно, механічний ККД завжди суттєво менший від одиниці.
|
Aкор |
|
Nкор |
1. |
|
|
|
Aв итр |
|
Nв итр |
Запитання для самоконтролю
1.Що таке елементарна робота сили?
2.Як впливає кут між векторами сили і швидкості на величину і знак елементарної роботи?
3.Як визначити роботу сили на кінцевому переміщенні?
4.Напишіть формулу роботи сталої сили.
5.Як визначити роботу рівнодійної сили?
6.Визначте роботу сили тяжіння, сили пружності.
7.Як визначається робота і потужність сили, що прикладена до обертового тіла?
8.Що таке коефіцієнт корисної дії і як він визначається?
9.Як визначається потужність сили, що прикладена до тіла, яке рухається поступально?
10.Визначити ККД окремих механізмів, які з’єднані послідовно.