
- •1)Сутність та зміст понять «комунікація», «масова комунікація», «інформація».
- •2)Становлення та розвиток науки про масову комунікацію
- •3.Система, характер та структура масової комунікації. Форми і формати масової комунікації.
- •4.Види та основні функції масової комунікації.
- •5.Ефект та ефективність масової комунікації, способи їх вимірювання.
- •6.Види інформації та процес її сприйняття.
- •I.Несоціальна
- •II. Соціальна
- •1.Незнакова
- •2.Знакова
- •7)Загальна характеристика масової інформації та її види в масово-комунікаційній діяльності.
- •8.Види суспільств з позиції циркуляції у ньому масової інформації.
- •9.Суспільні ролі масової інформації як засобу масової комунікації.
- •10. Основні потоки масової інформації в масовій комунікації.
- •11.Культура споживання масової інформації в масовій комунікації.
- •12. Масова інформація як інструмент впливу в масово-комунікаційній діяльності. Інформація та процес її сприйняття.
- •13.1. Поняття та структура комунікативного процесу.
- •13. 2)Теорії масової комунікації.
- •13.3. Моделі масової комунікації.
- •14.Загальна характеристика аудиторії змк та врахування її інтересів.
- •15.Комунікативні канали та комунікативні бар’єри.
- •16.Класифікація аудиторій
- •17.Громадська думка та закономірності її формування як масово-комунікаційного явища.
- •18. Специфіка аудиторії конкретних засобів масової комунікації
- •19.Комунікатор як суб’єкт масової комунікації.
- •20. Типи комунікаторів у масовій комунікації.
- •21.Індивідуальне та інституційне в комунікаторі
- •22.Престижність, надійність та довірливість як фактор спілкування з конкретним комунікатором.
- •23.Характеристика груп відправників, отримувачів та змі.
- •1. Власники органів масової комунікації
- •2. Керівництво мас-медіа
- •25.Поняття та основи масово-комунікаційного впливу.
- •26.Основи технології масово-комунікаційного впливу.
- •27.Види масово-комунікаційного впливу.
- •28. Види масово-комунікаційних технологій.
- •29.Засоби масово-комунікаційного впливу.
- •30.Методи та техніки масово-комунікаційного впливу.
- •31.Реклама як засіб масової комунікації. Рекламна комунікація, її цілі та завдання в системі масової комунікації.
- •32.Сутність та зміст «паблік рилейшнз» у масово-комунікаційній діяльності. Пр як теорія комунікативного впливу.
- •33.Комунікативні функції реклами та «паблік рилейшнз» як засобів масової комунікації.
- •34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
- •35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
- •36. Цілі та завдання ря як суб’єкта масової комунікації.
- •37. Інтернет як засіб масової комунікації.
- •38.Захист інформації засобів масової комунікації в Інтернеті.
- •39. Комунікативні функції Інтернету.
- •40.Конвергенція змі та Інтернет
- •41.Використання Інтернет для побудови іміджу.
- •42.Реклама в мережі Інтернет як глобального засобу масової комунікації.
- •43.Поняття інформаційної війни в масовій комунікації.
- •44.Характеристика інформаційної безпеки суспільства.
- •45.Основні моделі інформаційних війн та методи їх ведення.
- •46.Інструментарій інформаційних війн
- •47.Інформаційна революція, інформаційна конкуренція, інформаційний консенсус.
- •48.Глобалізаційні процеси в масовій комунікації.
- •49. Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
- •50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство;
- •51. Негативний вплив глобалізаційних процесів, що відбуваються у масовій комунікації на суспільство.
- •52.Вплив глобалізаційних процесів на рекламну комунікацію.
- •53.Глобалізація «паблік рилейшнз» як комунікативної системи.
- •54.Концентрація та конгломерація українських змі.
- •55-56Державна інформаційна політика і засоби масової комунікації.
- •57. Правові засади інформаційної діяльності в Україні: поняття, принципи, види, відповідальність.
- •58.Правове регулювання рекламної діяльності в Україні.
- •59.Правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні.
- •60.Правове регулювання у сфері телевізійного та радіомовлення на території України.
- •61.Державна та правова підтримка засобів масової інформації та соціальний захист журналістів в Україні.
34.Особливості реклами в різних засобах масової комунікації.
Реклама перетворилась на невід’ємну складову нашого життя, на важливий елемент інфраструктури засобів масової інформації, охопивши всі сфери діяльності людини. Саме завдяки засобам масової інформації вона стала масовою, всюдисущою, а значить можна в такому разі говорити про її ефективність.
Реклама може поширюватися через такі основні канали, як преса, телебачення, радіо, пряма поштова реклама, зовнішня реклама, реклама на місці продажу, сувенірна реклама, реклама в Інтернеті.
Реклама в періодичній пресі поділяється на три види:
• реклама у звичайній газеті, переважно інформаційній. Покупець газети платить за інформацію, розміщену в газеті (журналі);
до реклами він ставиться негативно, але вважає її необхідним до датком до інформації;
• реклама у спеціально призначеній для реклами газеті. Купівля такої газети означає свідоме бажання прочитати рекламу, тому жодних обмежень на обсяг реклами немає;
• реклама у безплатній газеті, що є найоптимальнішим варіантом і для рекламодавців, і для покупців.
Останнім часом збільшилася кількість періодичних та журнальних видань, що мають тематичну комерційну спрямованість; розміщення реклами в таких виданнях дає змогу поширити повідомлення на певну цільову аудиторію.
Телебачення є одним із найдосконаліших засобів передавання рекламного повідомлення. Основні його переваги:
• одночасний візуальний та аудіовплив;
• розгляд події у русі, що забезпечує високий ступінь участі глядача в тому, що відбувається на екрані;
• миттєвість передавання рекламної інформації, що дає змогу контролювати момент її отримання;
• можливість обирати конкретну цільову аудиторію в різноманітних тематичних програмах;
• широкі можливості створення цікавих незабутніх образів;
• досягнення заданої широти охоплення аудиторії.
Водночас телереклама — найдорожчий вид реклами, тому нею користуються в основному великі фірми і компанії для підтримання свого іміджу на ринку, створюючи позитивну думку споживачів про виготовлені ними товари. Телевізійна реклама більше ніж будь-який інший вид реклами потребує високої майстерності, знань і творчих здібностей.
Перевагами радіо є використання найефективнішого засобу оповіщення — людського голосу, а також персоналізація звернення. Незважаючи на те, що радіослухачі є частиною величезної
аудиторії, у кожного з них можна викликати відчуття, що реклама адресована тільки йому. Сьогодні, за наявності великої кількості радіостанцій, можливе звернення через радіо до певної цільової радіоаудиторії.
Більшість радіорекламних контактів зі споживачами відбуваються незаплановано. Споживачі не планують слухати якісь рекламні радіозвернення, вони не займаються пошуками інформації, як це відбувається, коли вони звертаються до журналу або газети.
35.Вплив реклами на зміст преси, радіо і телебачення.
Реклама — це спеціальна форма комунікації, спрямована на спонукання людей до певної поведінки, що відповідає цілям збуту. Водночас це психологічний вплив на споживача, найпопулярніший і найбільш використовуваний інструмент комунікативного комплексу.
Масово-інформаційний потік, як і особа, функціонують у певному соціальному середовищі, де вирішальними є виробничі відносини. Вони впливають не лише на людину, але й на всі складові частини феномена, яким є масово-інформаційний потік.
У схемі виділені значення і роль системи засобів масової інформації.
Соціальний зміст преси, телебачення, радіомовлення й інших засобів масової інформації не тільки прямо формує громадську думку, але й справляє великий вплив як на інші компоненти потоку, так і на соціальну дійсність.
У сучасному укр. суспільстві продукування, тиражування та розповсюдження інформації відбувається при помітному вплив коригуючого впливу рекламних комунікацій.Незалежність ЗМІ значною мірою забезпечується рекламою. Будучи ефективним каналом фінансових надходжень, вона дає редакції можливість уникати державного або корпоративного диктату і проводити власний інформаційний курс. З іншого боку, цей інформаційний курс жорстко детермінований потребами рекламодавців.
У результаті з сучасних ЗМІ намічаються наступні тенденції: оновлення та збагачення жанрової палітри в журналістиці; продовжиться процес дифузії між власне журналістськими та власне рекламними жанрами, адаптації рекламою до власних, а журналістської - до своїх інтересів виражальних можливостей суміжної сфери діяльності; реклама і надалі всі більшою мірою буде асимілювати існуючі жанрові структури в журналістиці та їх можливі модифікації, що впливає на обрані цільові групи.
У сучасному світі традиційна мета ЗМІ - задоволення інформаційних потреб населення, сьогодні доповнилася ще однією - задоволення потреб бізнесу в доступі до певної аудиторії
Отже Інформаційний менеджмент, як і будь-яка управлінська діяльність, проявляє себе на наступних рівнях:
На програмно-цільовому рівні внаслідок того, що різні цілі журналістського і рекламної творчості, характер інформації, різний і підхід до вироблення ідеї журналістського твору, а також ідеї рекламного звернення. У журналістиці ідея орієнтована на те, щоб допомогти людині побачити свій зв'язок з проблемою і спонукати до дій, адекватним його системі цінностей. Суть рекламної ідеї полягає в пошуку шляхів досягнення цілей маркетингу. У результаті відбувається реалізація проектів, багато в чому детермінованих цілями реклами.
На тактичному рівні діяльність журналістів отримує певні обмеження - творити у жорстко заданих функціональних межах, вирішуючи практичні завдання, поставлені рекламодавцем.
Вплив на творчому рівні визначається відмінністю потреб, що породжують певний вид інформації. Вплив реклами позначається на тому, що вона нав'язує журналістиці не тільки змістовне, але й формальне вираження - стиль, тон, методи подачі інформації. Способи впливу на аудиторію, прийоми аргументації, внутрішня структура рекламних текстів поступово переймають і журналістськими матеріалами.
У цілому можна сказати, що сьогодні реклама у багатьох випадках починає визначати структуру аудиторії ЗМІ, оскільки останні орієнтують свій інформаційний зміст на залучення конкретних рекламодавців. Тому найактуальніша проблема, що стоїть перед ЗМІ у плані взаємодії друкованого видання та реклами - пошук оптимального поєднання споживчих та інформаційних інтересів читача; пошук регуляторів спільної діяльності, задовольняє інтересам як ЗМІ і рекламодавців, так і суспільства в цілому.