12. Проаналізуйте причини і наслідки національно-визвольної війни українського народу під керівництвом б. Хмельницького .Місце і роль Переяславської ради

1Причини політичного характеру

Напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої.. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища

2 Причини національно-релігійного характеру

Обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури.

3 Причини соціального характеру

Знищення природних багатств на українських землях; зростання панщини, натуральної та грошової ренти; збільшення; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої.

Наслідки війни.

Юридично фактичне існування Української держави визначається Зборівським договором. Були визначені територія держави, її кордони, адміністративно-територіальний поділ на полки і сотні. Формується апарат управління. За зразок було взято організаційний устрій Запорозької Січі та реєстрового козацтва. За Б. Хмельницького держава виступала як суб'єкт міжнародних відносин.

Окрім цього глибокі зміни відбулися в соціально-економічній сфері, де встановлювалася нова модель соціально-економічних відносин. Більшість земель перейшла у власність держави - Війська Запорізького. Селяни, становище яких різко покращилося, дістають права власності на землю. Зміцнився статус православного духовенства. В містах провідна роль перейшла до українського міщанства.

У результаті Переяславської Ради і російсько-польської війни, що послідувала за нею, частина російського населення Речі Посполитої, возз'єднавшись з московською Руссю, звільнилися від польсько-католицького поневолення.

Для Росії угода призвела до придбання земель Західної Русі. Для Речі Посполитої ця угода стала початком процесів розпаду і розчленовування, що призвели в підсумку до повної втрати незалежності.

Друга Переяславська угода була укладена 1659 між Юрієм Хмельницьким і представниками російського Царя. Ця угода дуже сильно обмежило самостійність гетьманів і було прямим наслідком зради Виговського.

13. Проаналізуйте причини виникнення і розвитку українського козацтва. Місце і роль Запорізької Січі як центру консолідації українських національних сил

Основна причина утворення козацтва закорінена в соціально-політичних умовах, які склалися на українських землях у другій половині 15— 16 ст. Польща і Литва все більше обмежували самоврядування українських земель, аж до ліквідації залишків їхньої автономності. Посилювалась експансія католицизму. Становище українського населення погіршувалось з кожним роком.

Особливість суспільного життя в Україні в 15 — пп16 ст. полягала також і в тому, що основна маса населення зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся. Саме тут і відбувалося посилення кріпацтва. Решта території України була майже не заселена. Вже у другій половині 15 — на початку 16 ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних прошарків: від селян та міщан до дрібної збіднілої шляхти і православного духовенства.

На формування козацького стану істотний вплив мав воєнний чинник. У XV—XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецьки-ми загарбниками. Для оборони з рублених і січених колод будувались укріплення— «січі». Помітну роль у формуванні козацтва відіграло розширення господарської діяльності українського народу, освоєння степової зони, що базувалось на вільній праці.

Із середини XVI ст. пришвидшуються темпи формування козацької верстви. Важливу роль у цьому процесі відіграло заснування Запорозької Січі — своєрідного центру козацьких вольностей, який притягував до себе селян та міщан .

Вже наприкінці 16 ст. зс починає відігравати помітну роль у міжнародних справах. Зважаючи на Військо Запорізьке як на значну політичну силу. Московська держава, Туреччина, Венеція, Австрія, Крим встановлюють з Січчю постійні зв'язки.

Запорізька Січ з більшою інтенсивністю виробляла державно-національну традицію. Було зрозуміло, що жодна держава не буде захищати український народ, а лише грабувати й нищити його. Природно, виникла потреба створити свою державу, яка могла б бути більш гуманною до українців.

Від зс залежала вся подальша ідейна державотворча діяльність українського народу, створення ним політично-державницьких прагнень і готовність до їхнього втілення в життя.

Таким чином, в організації козацького самоврядування, яке сформувалося в Запорізькій Січі, ми знаходимо зародок майбутньої української державності.