33. Розкрийте проблему українського питання у політиці інших держав напередодні Другої світової війни. Початок Другої світової війни та її хід

Українське питання - це питання про умови і механізм возз’єднання українських земель та створення власної української державності. Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн зацікавлених у вирішенні “українського питання”. Перша група – СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина – країни, до складу яких входили українські землі. Їх основна мета – втримати вже підвладні землі та приєднати нові. Друга група – Англія, Франція і частково США – своїм втручанням у вирішення українського питання задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група – Німеччина, яка боролася за “життєвий простір, претендувала на українські землі та Угорщина, домагалася повернення Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити “українського питання”. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих, держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

Подальші зміни у вирішенні „українського питання” були пов’язані з підписанням 23 серпня 1939 року радянсько-німецького договору про ненапад, таємного протоколу до нього. Досягнуті домовленості увійшли в історію під назвою пакт Молотова-Ріббентропа. Укладаючи даний договір, Німеччина та Радянський Союз мали різні цілі. А.Гітлер, готуючись до нападу на Польщу, усвідомлював, що цей договір виключить для Німеччини загрозу війни на два фронти в Європі, оскільки Й.Сталін, за його розрахунками, зацікавлений в захопленні територій колишньої Російської імперії, буде прагнути отримати таку можливість завдяки договору з Німеччиною. Й.Сталін розглядав договір як шанс здійснити свої агресивні наміри; уникнувши збройного конфлікту, отримати можливість готуватися до воєнних дій.

1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польшу розпочалася Друга світова війна. 28 вересня 1939 року Німеччина та СРСР підписали „Договір про дружбу та кордони”, у відповідності до якого до складу СРСР увійшла і більшість територій Західної України. До РС також відійшли Литва, Латвія та Естонія. У червні 1940 РС заявив претензії Румунії щодо Бессарабії, згодом до скл РС було включено Бессарабію.

На 1940р укр. землі опинилися в складі однієї держави.

34. Проаналізуйте політику «перебудови» м. Горбачова. Спроби реформування суспільства на засадах демократії та гласності

У березні 1985 року обрано Генеральним секретарем ЦК КПРС обрано М.Горбачова. З ініціативи М.С.Горбачова в середині 80-х років розпочалися зміни в соціальній практиці, що обрали на себе назву „перебудови”.

Перебудова – термін, який означав курс на реформування тоталітарної системи в СРСР. Політику перетворень спрямовано на оновлення життя країни: подолання застійних процесів та демократизації політичної системи, створення механізму прискорення соціально-економічного розвитку суспільства.

Процес перебудови суспільно-політичного життя розпочато оголошенням Пленумом ЦК КПРС курсу на „прискорення соціально-економічного прогресу”. Ставилося завдання: за рахунок підвищення в 2,5 рази продуктивності праці забезпечити подвоєння національного доходу.

Задля реалізації поставлених завдань започатковано процес формування законодавчо-правової бази перебудовчих процесів: прийнято Закон СРСР положення якого санкціонували підприємницьку діяльність та створення кооперативів; прийнято постанову якою ініційовано перехід від адміністративних методів господарювання до нового господарського механізму, який враховував би економічні інтереси виробника; прийнято нове положення про колгоспи, у відповідності до якого допускалася можливість існування селянських фермерських господарств.

Що до результатів то темпи приросту промислової продукції Укр становили майже 5%. Зросла на 10% середня зарплатня робітників.

Спроби партійно-державного керівництва ліквідувати економічний застій початку 80-х років виявилися недієвими. Замість послаблення продовольчої, житлової та товарної криз відбулося подальше їх загострення.

Аварія (1986 р.) на Чорнобильській атомній електростанції стала найбільшою екологічною катастрофою ХХ ст. Наслідки аварії негативно позначилися як на економіці УРСР, так і на здоров’ї населення.

Усі спроби економічних перетворень, що тривали протягом 1985-1990 років, виявилися неефективними. В країні росла інфляція, тривав спад економічного виробництва, знижувався життєвий рівень населення.

Початок політичній реформі поклало проголошення курсу на демократизацію суспільства та гласність.

Головними досягненнями політики гласності стали: ліквідація „білих плям” в історії СРС, послаблення цензури, реабілітація імен багатьох репресованих політичних і культурних діячів; дозвіл на друк і демонстрацію заборонених у 30-70-ті роки ХХ ст. літературних творів, кінофільмів, наукових та публіцистичних праць.