24. Проаналізуйте процес прискореної індустріалізаціїї та її наслідки для України

В середині 20-х років Й.Сталін, перемігши у внутрішньопартійній боротьбі своїх опонентів, спрямовує економічну політику Радянського Союзу у напрямку до побудови соціалізму.

На 14 з’їзді ВКП(б) у грудні 1925 року проголошено курс на індустріалізацію.

Індустріалізація – створення великого машинного виробництва, передусім важкої промисловості (енергетики, металургії, машинобудування, нафтохімії й інших базових галузей), перетворення країни з аграрної в індустріальну, забезпечення її економічної незалежності і зміцнення обороноздатності; технічне переоснащення народного господарства.

Шляхи і методи проведення курсу на індустріалізацію були такими:

•планування курсу здійснювалось без економічного обґрунтування;

•терміни реалізації програми носили характер форсованих (ушвидчених), плановано за 10-15 років збудувати соціалізм, перевищити економічні показники країн Заходу;

•зміцненню обороноздатності держави, розвитку важкої промисловості було надано першість;

•індустріалізація засновувалась лише на внутрішньодержавному грошовому потенціалі.

В УСРР курс на індустріалізацію обговорено і прийнято у грудні 1925 року.

Результати і наслідки індустріалізації для України:

•значно виріс (у 7 разів) промисловий потенціал,

•УСРР з аграрної республіки перетворилась на індустріальну,

•індустріалізація носила нерівномірний характер: Правобережна Україна залишилась промислово нерозвиненою,

• посилилась і прискорилась урбанізація,

•підвищились показники добробуту населення,

•поглибилась надцентралізація економіки.

Отже, На відміну від розвинених країн світу, в СРСР індустріалізація здійснювалася не для задоволення споживчих потреб населення, а навпаки, споживання промислової продукції населенням обмежувалося.Сама держава ставала не тільки власником створюваних промислових об'єктів, а й споживачем їхньої продукції: в основному зброї та засобів виробництва.

25. Проаналізуйте політику «Воєнного комунізму» та неп в Україні

Навесні 1919р. на території УСРР було проведено жорстоку економічну політику – політику "воєнного комунізму ", яка передбачала націоналізацію всієї землі, промислових підприємств, торгівлі, ліквідацію товарно-грошових відносин, централізований розподіл продуктів і товарів. Нова влада заборонила діяльність банків, провела конфіскацію золота і інших цінностей.

Питання про хліб було найголовнішим питанням для більшовиків. Вони почали відправляти в центральну Росію ешелони з хлібом. Вивіз хліба супроводжувався насильством над селянством, здійснювався терор українських сіл.

Наслідками політики більшовиків став голод 1921 – 1923 рр. Особливо болісно голод відбився на дітях. Було заборонено висвітлювати становище у південних губерніях в газетах. У грудні 1921р. продовольчі ресурси України були виснажені, зростала смертність від голоду. У 1921р. вперше запроваджено терор голодом. Становище визвало велике невдоволення з боку більшовиків. Що вилилось у військові заколоти , робітничі страйки і повстання, що охопили Україну і Росію. Це і спричинило крах більшовицькому уряду.

У 1921р. більшовики і їх вождь В. Ленін визнали провал політики "воєнного комунізму" і перейшли до нової економічної політики.

Основними складовими нової економічної політики були:

-відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин;

-введення стійкої грошової одиниці

-дозвіл приватної торгівлі;

-денаціонізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам;

-зменшення державного втручання в економіку ;

-заміна продрозклатки продподатком

Цими складовими неп намагався забезпечити виживання більшовицькому режиму в умовах міжнародної ізоляції і масових виступів населення. НЕП сприяла розгортанню кооперативного руху. Була сформована єдина система кооперації: споживча, сільськогосподарська, кредитна і виробнича. Що сприяло підвищенню продуктивності праці, заготівлі і збуту продукції, ефективому кредитування селянських господарств.

Завдяки непу було відновлене господарство, яке було зруйноване за роки війни, зросла промисловість та с/г виробництво, пожвавилась торгівля і товарообмін. Не зважаючи на ці всі позитивні наслідки є і негативні такі як: відстала більшість галузей важкої промисловості.

Неп наприкінці 20х р була замінена командно-адміністратиною системою керівництва.