7. Вимоги нормативної документації до продукції ресторанного господарства.

У ресторанному господарстві чинні такі нормативні документи:

• Міждержавні стандарти, настановчі документи (ГОСТ)

• Національні стандарти України (ДСТУ)

• Республіканські стандарти колишньої УРСР

• Настановчі документи ДержСпоживСтандарту України

• Галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР

• Технологічні карти

• Договори з постачальниками продукції

• Звіт із санепідем станції

• Ветеринарний дозвіл на реалізації тваринної продукції

• Ліцензії на програмне забезпечення ЗРГ

• Звіт із касового апарату

Нормативні документи підлягають обстеженню та перевірці один раз на рік. При зміні меню, обов’язково змінюються технологічні карти

9.Вплив економічних та суб’єктивних факторів на якість продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні. До економічних факторів належать: ціна, собівартість, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше. Наскільки важливі суб’єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.

10. Вплив споживачів на якість продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві.

Роль і значення якості продукції

постійно зростає під впливом потреб споживачів та технології

виробництва, які постійно змінюються. Еволюційний розвиток технології

можна простежити за певними етапами істотного підвищення продуктивності

праці за рахунок створення комплексу систем машин і механізмів.

На першому етапі технологічний комплекс нововведень забезпечив

інтенсивну передачу функцій безпосереднього впливу на предмети праці від

людини спеціалізованому технологічному обладнанню. Створювалися і

впроваджувалися обробні та вимірювальні інструменти, пристрої,

механізми, які, на відміну від раніше існуючих, могли використовуватися

як складові машин (устаткування).

Результатом другого етапу є індустріальний розвиток, пов’язаний з

розвитком енергетичного комплексу нововведень, що вможливило

використання автоматизованих машин і наданням їм функцій енергетичного

забезпечення технологічних впливів.

Третій етап технологічного розвитку пов’язаний з виникненням та

впровадженням управлінського комплексу нововведень, що створило умови

для покладання на техніку функцій управління процесами, які виконувала

раніше людина. Це спричинило радикальні зміни у виробничій системі,

стало поштовхом до використання автоматичних машин, автоматизованих

систем управління, інформаційних технологій, переходу до

постіндустріального розвитку.