- •1. Аспекти управлінських функцій у готельно-ресторанному господарстві.
- •2. Вибір схеми сертифікації послуг харчування. Порядок та процедури проведення робіт, пов’язаних із сертифікацією послуг харчування.
- •3. Визначення основних термінів в галузі управління якістю
- •4. Визначення системи бездефектного виготовлення продукції. Основні принципи системи бездефектного виготовлення продукції.
- •5. Визначення термінів «контроль якості» та «управління якістю».
- •6. Вимірювальні методи визначення якості продукції ресторанного господарства.
- •7. Вимоги нормативної документації до продукції ресторанного господарства.
- •9.Вплив економічних та суб’єктивних факторів на якість продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.
- •10. Вплив споживачів на якість продукції та послуг в готельно-ресторанному господарстві.
- •8. Впровадження міжнародних стандартів в галузі управління якістю.
- •12. Документи законодавчої бази державного управління якістю продукції та послуг. Їх основні завдання.
- •13. Експрес-методи та арбітражні методи контролю продукції ресторанного господарства.
- •14.Завдання операційного контролю на підприємствах харчування.
- •15. Значення наукових досліджень у підвищенні якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства.(не полностью)
- •16. Значення та сутність управління якістю.
- •17. Історична еволюція поняття якості.
- •18. Комплексна система управління якістю продукції та послуг, її основні функції.
- •19. Контроль та оцінка якості борошняних кондитерських виробів в закладах ресторанного господарства.
- •20. Контроль та оцінка якості гарнірів в закладах ресторанного господарства.
- •21. Контроль та оцінка якості других страв в закладах ресторанного господарства.
- •22. Контроль та оцінка якості напівфабрикатів із січеного м’яса в закладах ресторанного господарства.
- •23. Органолептична оцінка холодних напоїв п’ятибальна система з урахуванням коефіцієнтів вагомості
- •25. Контроль та оцінка якості перших страв.
- •26. Контроль та оцінка якості сирних напівфабрикатів.
- •27. Контроль та оцінка якості солодких страв в закладах.
- •28. Контроль та оцінка якості соусів в закладах ресторанного господарства.
- •29. Контроль та оцінка якості холодних страв в закладах ресторанного господарства.
- •31. Організаційна структура й особливості функціонування харчових лабораторій в системі ресторанного господарства.
- •32. Організація вхідного контролю у закладах готельно-ресторанного господарства.
- •33. Основні документи законодавчої бази державного управління якістю продукції та послуг.
- •34.Основні етапи реформування системи якості в Україні.
- •35. Основні етапи розвитку управління якістю.
- •36. Основні нормативно-правові та законодавчі акти в галузі управління якістю продукції та послуг.
- •37. Основні положення державної політики у галузі захисту прав споживачів.
- •38.Основні принципи системи насср щодо безпечності продуктів харчування.
- •39. Особливості використання системи насср для закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40.Основні фактори формування якості продукції та послуг в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •41.Особливість діяльності координаційного технологічного центру.
- •42. Підготовка аналітичної проби для лабораторного аналізу других страв та гарнірів.
- •43.Підготовка аналітичної проби для лабораторного аналізу борошняних кондитерських виробів.
- •44.Підготовка аналітичної проби для лабораторного аналізу перших страв.
- •45. Послідовність впровадження стандартів iso серії 9000 на підприємствах готельно-ресторанного господарства.
- •46. «Петля якості» для закладів готельно-ресторанного господарства.
- •47. Правила проведення бракеражу в закладах ресторанного господарства.
- •48. Правова основа забезпечення якості продукції та послуг готельно-ресторанного господарства та здійснення їхнього контролю.
- •49. Пріоритетні напрями управління якістю в Україні.
- •50. Проблема якості продукції та послуг в сучасному суспільстві
- •51. Програма обстеження засобу розміщення (готельного комплексу) при проведенні обов’язкової сертифікації послуг
- •52. Процедура оцінки якості страв і виробів. Показники, які визначають при оцінці якості продукції.
- •53. Роль людського фактора у розв’язанні проблеми якості
- •54. Роль сертифікації в науково обґрунтованому управлінні якістю в готельно-ресторанному господарстві.
- •55. Роль стандартизації в науково обґрунтованому управлінні якістю в готельно-ресторанному господарстві.
- •58. Загальною кислотністю називається вміст у продукті всіх ки¬слот і їхніх кислих солей, що реагують із лугом під час титрування.
- •59. Сучасна технічна політика у сфері управління якістю.
- •60Технічна основа забезпечення якості продукції та послуг у готельноресторанному господарстві.
- •61.Фізико-хімічні показники якості солодких стравах та напоїв.
- •62.Фізико-хімічні показники якості других стравах та гарнірів.
- •63. Характеристика нормативної документації на продукцію ресторанного господарства.
- •64.Характеристика послуг готельного господарства. Основні вимоги до якості послуг.
- •65.Характеристика послуг ресторанного господарства. Основні вимоги до якості послуг.
- •66. Шкала органолептичної оцінки якості продукції ресторанного господарства.
53. Роль людського фактора у розв’язанні проблеми якості
Роль людського фактора є однією з найважливіших у розв’язанні проблеми якості,оскільки саме від людини залежить,як буде працювати та чи інша технологія на виробництві і чи принесе вона бажаний результат. тут людина виступатиме у ролі спостерігача, який відповідальний за встановлення та забезпечення порядку проведення перевірок,аналізу та вдосконалення. Людина може забезпечити на виробництві виявлення дефектів та недопущення їх у виробництві. Крім того, вона проводить науково-дослідну роботу та влаштовує випробування для впровадження нових технологій ,що забезпечує нерозривну діяльність з якості та діяльності щодо зменшення витрат.
54. Роль сертифікації в науково обґрунтованому управлінні якістю в готельно-ресторанному господарстві.
Сертифікація продукції та послуг-головний напрямок забезпечення високої якості продукції, підвищення науково-технічного та торгово-економічного співробітництва між державами та укріпленням довіри між ними, а також створення довіри споживачів до виробника. Сертифікація покликана оцінити на скільки та чи інша продукція чи послуги відповідає встановленим стандартам. Сертифікат якості виступає гарантом якості надаваних послуг чи продукції. Тому обов’язкова або добровільна сертифікація підприємств бере безпосередню участь в управлінні якістю того чи іншого підприємства,особливо важлива така оцінка для підприємств готельно-ресторанного господарства, оскільки їх успіх серед споживачів,а отже і прибуток,залежить саме від рівня якості виробленої продукції і послуг.
55. Роль стандартизації в науково обґрунтованому управлінні якістю в готельно-ресторанному господарстві.
Стандартизація визначається як діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.
Стандарти є тим зразком, еталоном якості, до якого повинні прагнути виробники. Водночас вони встановлюють межу якості, нижче якої продукція (роботи, послуги) вважається некондиційною, тобто нестандартною. Стандарти передбачають також диференціацію продукції за якістю: категорії, класи, сорти, відповідно до яких здійснюється матеріальне стимулювання виробників. Дотримання вимог стандартів забезпечує виробництво продукції, що відповідає кращим вітчизняним і зарубіжним зразкам, її конкурентоспроможність на світовому ринку, вдосконалення номенклатури виробів, підвищення рівня уніфікації, охорону навколишнього середовища і здоров’я людини.
56. Тотальний менеджмент якості (TQM) — це концепція, яка передбачає загальне, цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності — від досліджень до післяпродажного обслуговування — за участі керівництва та співробітників усіх рівнів та за раціонального використання технічних можливостей.
Метою TQM є досягнення довгострокового успіху шляхом максимального задоволення запитів усіх груп, зацікавлених у діяльності компанії. В поняття «зацікавлені сторони» входять люди або групи, зацікавлені в успіху діяльності організації. До них належать споживачі, власники, робітники, постачальники та суспільство, але й ряді випадків можуть належати і інші сторони.
У сучасних умовах до «зацікавлених сторін» відносять і конкурентів [20].
Завданнями TQM є постійне поліпшення якості шляхом регулярного аналізу результатів та коригування діяльності, повна відсутність дефектів та невиробничих витрат, забезпечення конкурентоспроможності та завоювання довіри всіх зацікавлених груп за рахунок використання передових технологій, гнучкості, своєчасних поставок, енергії колективу [20].
Тактикою TQM є усунення причин дефектів; залучення всіх співробітників до діяльності з поліпшення якості; активне стратегічне управління; неперервне вдосконалення якості продукції та процесів; використання наукових підходів до вирішення задач; регулярне самооцінювання.
Основні елементи програми TQM, розроблені «Ritz Carlton», полягають в наступному:
- відповідальність і причетність вищої управлінської ланки;
- наймання кваліфікованого персоналу;
- розробка корпоративних «Золотих стандартів»;
- створення ефективної команди службовців;
- делегування повноважень персоналу;
- система докладних звітів;
- формування партнерських відносин з постачальниками.
Для більшості великих готельних корпорацій удосконалення якості обслуговування є важливим фактором їхньої об'єднаної стратегії, прийом) розробка й впровадження програм якості в практику роботи готелів є живим і творчим процесом.
57.Життєвий цикл товаруможе бути представлений чотирма стадіями: стадією впровадження; стадією росту; стадією зрілості, включаючи насичення, стадією спаду. Тривалість кожної із цих стадій залежить від запитів споживачів, економічної кон’юнктури, характеру самого товару, стратегії виробника й інших факторів.
Перший етап - виведення товару на ринок. Це вирішальний момент у житті товару, тому що на даному етапі необхідно створити ринок для нового товару. Темп росту продажів тут залежить від новизни продукції й від того, наскільки в ній зацікавлений споживач.
Другий етап - етап росту. Якщо товар виживає на першому етапі, він продовжує розвиватися. Для цієї стадії характерно:
- сприйняття товару (послуги) на ринку
- збільшення продажів за рахунок того, що звичайні споживачі стають покупцями;
- порівняно невисока конкуренція й, у зв'язку із цим, підтримка цін на певному високому рівні;
Стабілізація всієї діяльності організації характеризується як «зрілість». Для цієї стадії ЖЦТ характерні наступні риси:
- товар (послуга) добре відома на ринку;
- конкуренти представляють аналогічні товари (послуги) і потрібно враховувати їхні ціни;
На заключній стадії життєвого циклу товару можна виділити три періоди:
• Підприємство або фірма ще може намагатися продовжити його життєвий цикл шляхом інтенсивної реклами, удосконалювання товару, маневрування ціновою політикою й ін.;
• Підприємство або фірма прагне вичавити з товару залишковий прибуток (яка ще реальна), залучає лояльних споживачів, що продовжують закуповувати товар, різко скорочує витрати виробництва й збуту товару, що дозволяє на якийсь час відстрочити догляд товару з ринку;
• Підприємство або фірма знімає товар із продажу, причому теж планово й обдумано; рішучому зняттю з ринку підлягають повільно обертаються, неходові товари.