42. Сюжет, елементи сюжету

Сюжет (франц - предмет) – це перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання та конкретизації його фабули(Галич).

Про сюжет ми отримуємо уявлення лише прочитавши твір. Він притаманний творам, в яких розвив певна система подій-всі драматичні твори і більшість епічних(тут має місце зовнішній сюжет- розповідь про події, які легко виокремити).Лір твори немають подій. Крім зовнішнього сюжету сюжету виділяють сюжет внутрішній або ліричний, побудований на внутрішньому конфлікті.

Оскільки в основі сюжету — виникнення і розгортання конфлікту, то при аналізі потрібно вивчати етапи його розвитку. Стадії розвитку сюжету називають елементами, компонентами або чинниками. Сюжет включає п'ять елементів: експозицію, зав'язку, розвиток дії, кульмінацію і розв'язку.

• Експозиція- вихідна част сюжету худ твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, може подаватися і післі неї впродовж усього твору або наприкінці.Е. представляє час і місце події(дії).

• Зав’язка дії або конфлікту- елемент сюжету, вихідний момент у розвитку дії худ твору.Як правило, розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів.

• Розвиток дії або конфлікту- розгортання подій, що виростають із завязки, своєрідний перебіг розповіді автора про життя, стосунки і дії персонажів.

• Кульмінація(лат –вершина) – момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті з якої починається розвязка.

• Розвязка дії або конфлікту- складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту(інтриги) епічного, ліро- епічного, драматичного, а іноді й ліричного(сюжетного твору).

У деяких творах можуть бути додаткові елементи- пролог, епілог – але це вже композиційно-сюжетні елементи.

43. Тематика і проблематика літературного твору.

Тема – це життєве явище, яке стало предметом художнього розгляду у творі. Коло таких життєвих явищ становить тематику літературного твору.

У структурі поняття "теми" виділяють зовнішню і внутрішню теми. Зовнішня тема — це те, що змальоване в цілому, вказівка на вибраний письменником об'єкт, наприклад, тема визвольної боротьби. Внутрішня тема є сумісністю акцентів, сторін зображуваної дійсності.

Аналізуючи художній твір, виділяємо головну тему і допоміжні. Іноді зміст теми розкривають назви творів ("Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та Івана Білика, "Злочин і кара" Ф. Достоєвського).

Тема — це матеріал, відібраний, осмислений і відтворений письменником.

Проблемою називається питання, що не має однозначного рішення або передбачає безліч рівнозначних рішень. Багатозначністю можливих рішень проблема відрізняється від завдання. Сукупність таких питань називається проблематику.

Чим складніше цікавить автора явище (тобто чим складніше вибрана ним тема), тим більше питань (проблем) воно буде викликати, і тим складніше для рішення будуть ці питання, тобто тим глибше і серйозніше буде проблематика літературного твору.

Не в кожному творі є проблеми. Вони можуть бути відсутніми у творах розважального, альбомного характеру. Г. Абрамович ототожнює проблематику з тематикою. Ці категорії дійсно взаємопов'язані, але не тотожні. Проблемою називаємо питання, які ставляться або вирішуються в твори Причому письменник не зобов'язаний давати відповіді на всі питання. Іноді важливо поставити питання — відповідь на нього дасть хтось інший.

Сукупність питань, які вимагають дослідження і розв'язання, називається проблематикою