Довідка
Звуком називається коливальний рух тіл з наступним поширенням цих коливальних рухів у навколишньому середовищі. У природі існує необмежена кількість звуків, серед яких звуки людської мови становлять лише невелику групу. Вони відрізняються від інших звуків особливостями творення і функціонування. Джерелом мовних звуків є коливання голосових зв’язок у гортані і тертя повітряного струменя об стінки мовних органів. Творення мовних звуків є процесом, осмисленим людською свідомістю.
Звуки поділяються на тони і шуми. Тони виникають внаслідок періодичних коливань повітряного середовища, а шуми – внаслідок неперіодичних коливань. У чистому вигляді як тони, так і шуми зустрічаються рідко. Проте мовні звуки розрізняються залежно від того, що лежить у їх основі – тон чи шум – і відповідно поділяються на дві групи: голосні і приголосні. Голосні – це звуки, в основі яких лежить тон. Приголосні – звуки, в основі яких лежить шум. Звукові одиниці, які слугують засобом передачі думки, досліджує спеціальна наука – фонетика (3 підручника).
Фонетика (від гр. phonetikos – звуковий) – розділ мовознавства, який вивчає способи творення звуків, їхні акустичні властивості, сполучуваність і позиційні зміни.
Фонологія досліджує роль звуків у формуванні, розпізнаванні й розрізнюванні значущих мовних одиниць – морфем, слів та їхніх форм.
Це дві взаємопов’язані науки, які досліджують звуки мови.
20. Прочитайте початок тексту. Проведіть спостереження за роботою мовних органів під час вимови різних голосних і приголосних (звертайте увагу на положення губ, язика, його взаємодію з піднебінням і зубами). Свої спостереження викладіть спочатку усно, а потім письмово, продовживши текст. Сформулюйте, які звуки називаються голосними, а які приголосними.
Як утворюються мовні звуки
Кожний звук нашої мови утворюється мовним апаратом людини і сприймається на слух. Утворення голосу завжди відбувається тоді, коли видихаємо повітря. Коли струмінь повітря з легенів потрапляє в гортань, першою перепоною на його шляху стають голосові зв’язки. Якщо вони ненапружені, між ними є щілина і повітря крізь неї проходить вільно. Звук при цьому не утворюється. Коли зв’язки напружені...
21.І. Прочитайте. Визначте стиль мовлення уривків. Прокоментуйте друге висловлювання. Чим відрізняються звуки мови від звуків природи?
1. Греки, говорячи словами одного з найвидатніших лінгвістів нашого століття – А.Мейє, першими «розклали мову на приголосні й голосні звуки» (А.Кондратов).
2. Голосні – це жінки, приголосні – чоловіки. Голосні – це самий наш голос, матері, що нас родили, сестри, що нас цілували, першоджерело, звідки ми витекли в словеснім своїм лику. Отже, коли б у мовленні нашім були тільки голосні, ми не вміли б розмовляти – лише голосили б ними у плинній вільготності без форми, як плюскочуть води розливу. А приголосні мужньо своєю твердою вдачею впорядкували розкіш розливу, стали дамбою, греблею, довгим молом, ясним річищем, що спрямовує води до свідомої праці. Усе ж, хоч і керують усім за справжніх господарів слова, – не на приголосні, а на голосні падає наголос у кожнім слові... (К.Бальмонт).
II. Зробіть розбір першого речення за частинами мови. Розберіть виділені слова за будовою, поділить їх на склади. В останньому реченні поставте наголос над словами (усно).
22.Проведіть лінгвістичне дослідження. Перевірте тезу, замінивши один звук на інший у поданих словах.
Теза. Завдяки тому, що звуки мови протиставляються один одному за цілою низкою ознак, ми легко сприймаємо на слух будь-які слова. Замініть хоча б один звук у слові – і воно «зруйнується» або перетвориться на інше (І.Постнікова, І.Підгаєцька).
Мох, сум, коти, гол, тупати, ховати, рублений, трубка, вухо, Люда, кора, палка, калач, катати, голова, морок, сіють, Рая.
23. Прочитайте. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Випишіть із творів Панаса Мирного приклади коротких і довгих фонетичних фраз, поділіть слова на склади, поставте наголос.
Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в монологах – довгі. Наприклад:
1. Ірпінь від нас тікає/, мов лисиця/, дерева надягли шоломи золоті/, жовтневий вечір дихає живицею/, скупавши листя в мертвій і живій воді (Ю.Щербак).
2. – Якби ти знав/, яке це щастя!/
– /Знаю!/ (О.Сизоненко).
Серед наведених прикладів перша фраза об’єднує кілька синтаксичних одиниць (умовно простих речень і зворотів), або фонетичних тактів, друга – одне речення, а третя – тільки одне слово-речення.
Отже, фонетичне фраза членується меншими паузами на менші відрізки-такти (у першій їх 5, у другій – 2, у третій – 1). Такти – частини фрази, об’єднані одним наголосом (одне-два слова). При повільному темпі мовлення в межах такту чітко виділяються склади – група звуків, об’єднаних навколо складотворчого голосного:
Де-ре-ва-на-дяг-ли-шо-ло-ми-зо-ло-ті...
Склади включають у себе звуки: [д]-[е]-[р]-[е]-[в]-[а].
Звук – це найменша, неподільна одиниця мовного потоку, що використовується в складах і фонетичних одиницях вищого рівня, за допомогою яких висловлюється думка (З підручника).
24.Вимовте голосно по черзі спочатку голосні [а], [о], [е], а потім приголосні [в], [з], [д]. Чому відомий мовознавець професор В.О.Богородицький назвав голосні «ротовідкривачами», а приголосні – «ротозакривачами»? Дайте зв’язну відповідь.
25.Прочитайте. Доведіть правильність висловленої думки, проілюструвавши її власними прикладами.
Склад може представляти тільки голосний звук: о-сінь. Але частіше голосний тримає на своїх «плечах» один, два (а то і більше) приголосні звуки... Голосний звук може підняти «штангу», на якій буде і три приголосні, і чотири, і п’ять і навіть більше (І.Підгаєцька).
26. Пригадайте, що ви знаєте про склад. «Озвучте» схему, наведіть приклади. Поділіть слова в поданих реченнях на склади, поставте наголос, схарактеризуйте склади.
О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
хоч кілька людям необхідних слів.
Взискуй прожить несуєтно і дзвінко.
Взискуй терпіння витримати все.
А справжня слава – це прекраснасна жінка,
Що на могилу квіти принесе (Л.Костенко).
27. Прочитайте. Чи згодні ви з таким припущенням науковців? Свою думку обґрунтуйте, наведіть приклади. Знайдіть у другому абзаці склади прикриті й неприкриті.
До смислового боку мови, склади відношення не мають. Що означає склад бу- в слові буря? Нічого. Склади не існують поза словом: вони виділяються тільки в ньому. От звуки можна виділити й «перерахувати», розкваліфікувати. Слова – тим більше: складено багато різноманітних словників. А ось «списку» складів не існує, тому що в ньому немає потреби. Склад цікавий не окремо від мовленнєвого потоку, а в середині нього, – він формується в процесі мовлення.
Учені припускають, що первісно в мові давніх людей речення, слово і склад виступали як єдине ціле: звучали нерозчленовані склади, які висловлювали думку, містили питання і наказ. Дещо подібне являє собою, наприклад, наше «звертання» до коня: ми говоримо «Т-пр-р-у», коли хочемо його зупинити. Що таке «Тпру»? Це й речення (за функцією), й слово (за формою), і склад (як вимовна одиниця) (І.Постнікова, І.Підгаєцька).
Довідка.
Прикриті склади починаються нескладотворчим звуком, тобто приголосним, а неприкриті – складотворчим, тобто голосним.
28.Проведіть лінгвістичне дослідження. Відомо, що кожну пісню співають, вимовляючи слова речитативом, тобто ділять слова на склади. Проспівайте уривок з народної пісні «Продай, милий, сиві бички». Співаючи, діліть слова пісні на склади.
Продай, милий, сиві бички, Купи мені черевички, Бо я панського роду, Не ходила боса зроду.
29. Прочитайте. Визначте стиль і тип мовлення тексту. Чи збігаються фонетичні склади з морфологічними частинами слова? Чи рівнозначні правила складоподілу правилам переносу слів на письмі?