Довідка

Словосполучення бувають вільні і стійкі. Вільне словосполучення синтаксично поділяється на окремі слова за своїм значенням. Наприклад: жвавий хлопець, жваве зайченя, жвава розмова, жваво говорить; веселий хлопець, дорослий хлопець, хлопець з дівчиною.

Стійкі словосполучення поділяються на термінологічні і фразеологічні.

Термінологічні стійкі словосполучення – це назви певних понять науки, техніки, мистецтва: торрічеллієва пустота (вакуум), дзвінкі приголосні, іменний складений присудок, романський стиль.

Стійкі, неподільні сполучення, що складаються з двох і більше слів, існують у мові в готовому вигляді і здатні відтворюватися у свідомості людей, як і слово, називаються фразеологізмами. За цими виразами закріплені певні переносні значення, які не дорівнюють значенню слів, що до них входять.

Розділ мовознавчої науки, який вивчає фразеологізми, називається фразеологією.

Фразеологізмам, на відміну від слів і вільних словосполучень, властиві такі ознаки:

1) семантична неподільність;

2) відтворюваність у готовому вигляді;

3) наявність емоційно-експресивного забарвлення. Розрізняють такі типи фразеологізмів:

1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) – найстійкіші, семантично неподільні сполу­чення слів, загальне значення яких не випливає із значення їхніх компонентів. Наприклад: пекти раки – червоніти; гарбуза дати – відмовити; дуба врізати – померти.

2. Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких умотивоване значенням компонентів. Наприклад: біла ворона; прикусити язика; дихати на ладан.

3. Фразеологічні сполучення – це фразеологізми, до складу яких входять слова, з яких одне є вільним, а друге – з так званим зв’язаним значенням, причому цілісне значення фразеологізму випливає із значення компонентів. Наприклад: брати участь; насупити брови; покласти край.

4. Фразеологічні вирази – це стійкі за своїм складом і значенням одиниці, які складаються із слів з вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це приказки, прислів’я та крилаті вислови. Наприклад: 1. Як дбаєш, так і маєш. 2. Серце – не камінь (Нар. творчість). 3. Інші часи – інші пісні (Н. Буало).

142.Знайдіть у реченнях фразеологізми і поясніть їхнє значення, користуючись «Фразеологічним словником української мови» (К.: Наук, думка, 1993).

1. І ця тиха, до краю довірлива розповідь перевернула чоловікові душу. 2. День тепер куций, мов заячий хвіст. 3. З вами хоч на край світу. 4. От як може чоловік жити, коли має олію в голові. 5. Хватить на Данька спину гнути. 6. Від дядькової оселі я проворно вискакую в заулок І мету на ковзанку – землі під собою не чую. 7. Дома я тобі утру маку. 8. Теперечки так хурделить, що не одне безталання може збитися з дороги і мати розлуку з душею. 9. Ні разу в їхній двір не приходила красива наречена, ні разу. А багатих було – хоч греблю гати. 10. Шаламаї частоколом загородили його ворота і продавали один одному зеленкуваті, як горох, зуби. 11. Ну, чого став як мурований? 12. Тебе де не посій, то вродишся (3 те. М. Стельмаха).

143. І. Поясніть значення фразеологізмів, користуючись «Фразеологічним словником української мови».

Бувати в бувальцях; купити кота в мішку; серед зими льоду не випросиш; не нюхати пороху; жаль бере; виляти хвостом; позичити в Сірка очей; іти світ за очі; наріжний камінь; вивести на чисту воду; як Пилип з конопель; пасти задніх; як у Бога за дверима; хоч з лиця воду пий; яблуку ніде впасти; передати куті меду; впасти в око; море по коліна; глека розбити.

II. Складіть діалог з поданими фразеологізмами (на вибір).

144. Прочитайте. Визначте тип фразеологізмів (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази), поясніть їхнє значення.

1. Шануй учителя, як родителя (Нар. творчість). 2. Руки має золоті – вишиває, в’яже, за узорами жінки приходять до неї. 3. Поезія була для нього довгі роки єдиним заняттям, працею і відпочинком, хлібом насущним. 4. Але ж левова частина його вартості належала сільським товаровиробникам. 5. Новому меру перейде у спадок непочатий край роботи. 6. Не забуваймо, що не хлібом єдиним живе людина. 7. А грошей у міській казні як кіт наплакав. 8. Те, що ми пропонуємо, старе як світ. 9. Добра стільки, як води в решеті. 10. У жодної партії немає монополії на істину в останній інстанції. 11. Вода все сполоще, злого слова – ніколи (3 газети).

145. І. Прочитайте текст. Знайдіть фразеологізми, поясніть значення їх. Випишіть фразеологічні синоніми. Якими фразеологізмами можна замінити виділені слова?

Вибравши слушну хвилину, я тихцем метнувся у сіни, вихопив ночовки, заарканив їх мотузочком і пометлявся до дітвори. Яка то була втіха вибратися на самісіньку маківку пагорба, всістись на свого самоката і – гайда, гайда, гайда на весь дух донизу!..

Світ відразу потемнів у моїх очах, коли я опинився перед поблідлою од страху і гніву матір’ю...

На другий день уже було відомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вчора ні разу не бухикнув. Тому дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього... Після цього ми з дідом перезирнулись, усміхнулись, мати посварилась на мене бровами і кулаком, а бабуня вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав покаятися і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра... (М. Стельмах).

II. Зробіть синтаксичний розбір першого речення.

Увага! Як і слова, фразеологізми можуть бути багатозначними, вступати в синонімічні відношення з іншими фразеологізмами і словами. Так, багатозначний фразеологізм роззявити рота може означати: кричати спересердя, почати говорити, здивуватися перед кимось. Синонімія у фразеологізмів – явище досить поширене. Наприклад: обібрати до нитки, обдерти як липку, останню сорочку зняти, пустити з торбою. У реченні для підкреслення, виділення якоїсь риси, ознаки може вживатися цілий синонімічний ряд, у тому числі й фразеологізми. Наприклад: На жаль, весь стиль мислення і діяльності цих людей спрямований переважно на те, щоб схитрувати, ошукати, ввести в оману, приховати від інших свої наміри і мету (3 газети).

146. До поданих висловів доберіть фразеологізми-синоніми. Введіть фразеологізми у складні речення.

Звеличити когось. Бути заводієм (організатором). Повільно йти. Передбачати щось.

147. За 7 хвилин замініть слова синонімічними фразеологізмами.

Гарний, безліч, сумний, щезнути, дивитися, злякатися, загордитися, утекти, сміятися, перестаратися, замовкнути, переляканий, мало, дрібний, бути першим, дуже далеко.

Культура мовлення

Вживання фразеологізмів

у різних стилях мовлення

148. Підготуйте усне повідомлення на тему «Фразеологізми в різних стилях мовлення», використовуючи лінгвістичну довідку.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Кожен стиль мовлення послуговується значним запасом фразеологізмів. Стильове використання фразеологізму залежить насамперед від наявності чи відсутності емоційного забарвлення.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються у всіх стилях мовлення. Наприклад: вогнище культури, посіяти іскру.

Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Наприклад: мокра курка – зневажливе забарвлення; важка артилерія – іронічний відтінок.

Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел походження. На цій підставі вони поділяються на розмовно-побутові, народнопоетичні і книжні.

Розмовно-побутові фразеологічні звороти використовуються насамперед у розмовному і художньому стилях, рідше – в публіцистичному. Вони мають емоційно-експресивне забарвлення і є засобом підсилення, увиразнення думки, їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимність, яскрава позитивна чи негативна оцінка. Наприклад: голодній курці просо на думці; утерти носа; без задніх ніг.

Народнопоетичні фразеологізми – це вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, порівняння, метафори, тавтологічні звороти, синекдохи, примовки, каламбури тощо) і поширені як в розмовному, так і в художньому стилях. Наприклад: 1. На камені на білому там стояла темная темниця (Т.Шевченко). 2. Їде козак молодий, під ним кінь вороний (Нар. творчість).

Книжні фразеологізми виникли на писемній основі і використовуються в книжних стилях. Це сталі словесні формули ділових документів (договірні сторони, доповідна записка), крилаті вислови (олімпійський спокій, ахіллесова п’ята, лебедина пісня) й афоризми («Очі дружби рідко помиляються» – Вольтер), термінологічні словосполучення (адамове яблуко, північне сяйво, неповне речення, юридична особа).

У публіцистичних і художніх текстах фразеологізми іноді видозмінюються (транс­формуються), що служить засобом експресії, створення каламбурів тощо. Наприклад: 1. Як бути – ось у чім питання. 2. Пасажир – це звучить гордо (3 газет).

Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх треба правильно й доречно.

149.Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.

1. Усі учні класу прийняли участь у змаганнях зі спортивного орієнтування. 2. Мишко зробив з мухи слона та й пішов додому. 3. А Мирон пропав як Пилип з конопель. 4. Катря похнюпила голову і мовчала як рибонька об лід. 5. Від радості у нього очі на лоба лізуть. 6. Затріщала крига і почувся голос волаючого в пустелі. 7. Пішов Омелько свататися до Марусі, а та дала йому гарбуза на кашу. 8. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана (3 учн. творів).

150. За 10 хвилин пригадайте і запишіть приказки і прислів’я за поданими темами.

1. Про користь праці та знання: Без діла слабіє сила... 2. Про дружбу: В лиху годину узнаєш вірну людину... 3. Про відвагу, уміння: Сміливі завжди мають щастя... 4. Про моральні (духовні) цінності: Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним...

151.Уявіть себе диктором телебачення. Придумайте назву телепередачі. Підготуйте політичний огляд, у якому були б ужиті фразеологізми різних типів.

152.І. Прочитайте вірш, складений із фразеологізмів. Чи є в ньому якийсь зміст? Поясніть значення фразеологізмів. Спишіть. Розставте і поясніть розділові знаки.

Пошитий у дурні

стріляним горобцем

до того ж білими нитками

аж пальці знати

курям на сміх

пришиєш кобилі хвіст

і як дурень з балалайкою

не знаючи броду полізеш у воду

наче поперед батька в пекло

туди де Макар телят не ганяв

де Сидір козам роги править

де смаленого вовка не побачили

до нових віників його пам’ятатимеш.

Сядеш у калюжу

сьорбнеш тієї солодкої водички

накрутишся в ній наче муха в окропі

вхопишся за соломинку

вискочиш на сухе

наче Пилип з конопель

і мов горохом сипнеш

намелеш сім мішків гречаної вовни

наздогад буряків щоб дали капусти

почнеш притуляти горбатого до стіни

і як по писаному вилами по воді

сон рябої кобили розповідати

про чудеса в решеті

про те що на городі бузина

а в Києві дядько (А.Кичинський)

II. Спробуйте за аналогією скласти власний вірш.

Користуйтеся багатствами рідної мови*

153.Прочитайте. Поясніть, за яким значенням розрізняють подані слова. Зробіть орфоепічний аналіз виділених слів.

Жарт, не на жарт, неабияк. Іменник жарт – дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: “З жарту й біда часом буває” (М.Номис); “Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала” (Марко Вовчок). Бачимо це слово й у таких висловах, як: “Жарт жартом, а це вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться” (Ганна Барвінок); “Миколі було не до сміху, не до жартів” (І.Нечуй-Левицький); “Андрій намагався обернути все в жарт” (М.Коцюбинський); “Я тебе питаю без жартів, – сказав Роман” (І.Нечуй-Левицький).

Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: “Він не на жарт здрейфив”; “Йосип не на жарт розсердився”.

Наша класична література знала вислів не в жарт (“Деякі тужать не в жарт”. – Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: “Він неабияк злякався (сплохував)”; “Йосип неабияк розсердився”.

Музичний і музикальний. Відповідно до російського прикметника музикальний є два українські прикметники – музичний і музикальний, що спричиняє часом помилки, коли вважають хибно, ніби ці слова – тотожні й можна їх довільно ставити в реченні: “У нашій школі відбувся цікавий музикальний вечір”; “Його голос – дуже музичний”.

Прикметник музичний означає “належний музиці”, “пов’язаний із музикою, використовуваний для музики”: “У кутку стояли музичні інструменти” (П.Панч); “Музичні варіації” (І.Нечуй-Левицький), – а музикальний – “схильний до музики, здібний у музиці”: музикальний слух, музикальні пальці, – або “суголосний, мелодійний”: “Голос музикальний “ (М.Коцюбинський).

Отож, у наведених на початку фразах треба було написати “цікавий музичний вечір”, “голос музикальний”.

Нагода й пригода. Ці два слова – немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: “Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві”, – читаємо в рецензії; “Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода”, – чуємо з уст.

Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова “случай”: “При нагоді я скористаюсь вашою порадою”; “Зі мною сталась така пригода”. Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам’ятати, що іменник нагода означає “випадок” (здебільшого сприятливий): “Нагоди стріляти їй не трапилося” (М.Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: “Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...” (І.Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: “Кожна пригода – до мудрості дорога” (прислів’я), або й на лихо: “Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею” (М.Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода – відповідники до російських бить беде, произошло несчастье: “Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала” (історична дума).

Іменник пригода може означати також потребу, користь: “Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води” (народна пісня), – від чого є вислів стати в пригоді: “Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану (казка).

Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: “Словник має стати в пригоді...”: “Не випадало ще нагоди їздити.. “