Жива вода

Джерельце народилося вночі. Мати-Земля спала, щільно вкрита мороком, стомлена. А її дзюркотливому немовляті хотілося кудись бігти, радіти, співати. Джерельце тихенько захлюпотіло і спробувало звільнитися з маминих обіймів. Та Земля міцно тримала його.

169. І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Які художні засоби завдяки цій властивості слова створили автор тексту і поет Олександр Олесь?

Чи доводилося вам чути голос вітру? Так, люди часто прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності. У нашій мові існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну «симфонію» вітру. Іноді він здається нам могутнім велетнем, що владною рукою пригинає ліс, жене морські хвилі, крутить вітряки. Його голос звучить у кронах дерев, у безмежних степах, у димарях будинків – і тоді кажуть, що вітер шумить, свистить, гуде, реве, навіть сопе.

Але буває, що пісня вітру нагадує тужливий голос пораненого звіра – і люди, почувши той жалібний звук, добирають зовсім інші слова для його характеристики. Спробуйте згадати ці слова. Мабуть, ви не раз чули такі вирази: вітер плаче, стогне, скиглить, виє, голосить... Скільки жалю і співчуття в цих словах! Людина ніби переймається болем і сумом, що виливає природа у часи неспокою та негоди.

Вітер хворий віє стиха. То в гаю зламає гілку,

Ледве ходе, ледве диха, Стане, виструже сопілку,

То щось думає неначе І на дудці тихо грає,

І без голосу заплаче. І прохожим серце крає...

Такий образ створив Олександр Олесь у поемі «Щороку» (В. Тихоша).

II. Розкажіть, які саме звуки уявляються вам, коли чуєте вираз плаче вітер. Якби ви були композитором, то яку музику створили б до цих слів? Опишіть її.

170. Прочитайте. Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Визначте тип переносного значення (метафора, метонімія, синекдоха). Яка їх роль у тексті? Проведіть стилістичний експеримент: замініть слова в переносному значенні на слова в прямому значенні. Як змінився текст?

1. – На грязі,– сухо звелів Воронцов, знаючи, що в окопах бойової охорони грязюки по пояс.– Там пройде. Пороки серця і всі інші пороки як рукою зніме... 2. Німців у місті вже не було, проте сліди їхні ще не прочахли, і міські темні околиці похмуро зализували себе язиками велетенських пожеж... 3. А на нас, як не кажи, Європа дивиться. 4. Думаю про тебе, далека моя любов. Чи ти була насправді? Чи я тільки вимріяв тебе? 5. На танки ворожі вони кидались з горючими пляшками за Дніпром (3 те. О.Гончара). 6. Палав «Собор» – палали й інші кращі твори, трагічно ламалися під тим вогнем долі окремих літераторів і всієї літератури... (В.Коваль).

171.І. Прочитайте. Який основний мотив кожного з уривків? Які художні засоби розкривають ідею твору? На чому вони базуються?

1. Всі кажуть: кривавий двадцятий вік.

Всі бачать: жорстокий вік.

І мало хто знає, що він

Приходить світанком до океану,

І обмиває від поту чоло,

І гойдає мільйони колисок,

Щоб дітей не збудити.

2. Кудись пішла, не повертає,

Хоч біля серця стеле цвіт,

Ота стежина в нашім краю

Одним одна біля воріт (З тв. А.Малишка).

3. Біжать тумани, пробудились води,

Вітри вирують, дзвонить сіножать.

А соняшники вийшли на городи

І до ставка вмиватися біжать (М.Сингаївський).

II. Складіть власний вірш про батьківщину.

172. На основі переносного значення слів складіть висловлювання (поетичні чи прозові), у яких би були метафора, метонімія, синекдоха.

Голова, колона; небо, плакати; вчинки, засліпити; вітер, грати, співати; місто, святкувати.

173. Складіть текст про матір (поетичний чи прозовий) з метафорами лебедіє пам’ять, заплітати проміння в коси, час пливе, сивіє вечір.

За 5 хвилин утворіть метафори, до складу яких входили б дієслова горіти, палати, спалахнути та іменники сміх, сльоза, надія, смуток.

За 10 хвилин складіть чотиривірш, використавши іменникові метафори землі хода, подих світань, подив трав, берізки ніжність, поцілунок вишні.

174. Прочитайте. Яка ідея поезії? Який художній засіб використав автор і яка його роль у вираженні основної думки?

Сміється сміх. Горить на рукаві,

Сміється так дитинно, стопричинно.

Сміється українно – ми живі;

І карим сміхом двері в світ розчинено.

Сміється розум. Аж пашить крилом,

Сміється дотеп, смутком перешитий,

Добро сміється над горбатим злом.

А доки ми сміємось – будем жити (І. Драч).

Культура мовлення

175.І. Прочитайте. Перекажіть текст. Користуючись тлумачним словником, поясніть вимову й значення виділених слів. Складіть з ними речення.