big_doc_LKG
.pdf
|
|
Оцінка впливу факторів на процес функціонування систем |
229 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.6 |
|||
|
|
|
|
Розрахунок статистичних характеристик |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інтервал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
36–38 |
|
37 |
1 |
0,006 |
0,222 |
–12,52 |
156,75 |
|
0,94 |
|
|
38–40 |
|
39 |
2 |
0,013 |
0,507 |
–10,52 |
110,67 |
|
1,44 |
|
|
40–42 |
|
41 |
3 |
0,019 |
0,779 |
– 8,52 |
72,59 |
|
1,38 |
|
|
42–44 |
|
43 |
6 |
0,038 |
1,634 |
– 6,52 |
42,51 |
|
1,62 |
|
|
44–46 |
|
45 |
8 |
0,050 |
2,250 |
– 4,52 |
20,43 |
|
1,02 |
|
|
46–48 |
|
47 |
34 |
0,212 |
9,964 |
– 2,52 |
6,35 |
|
1,35 |
|
|
48–50 |
|
49 |
39 |
0,244 |
11,96 |
– 0,52 |
0,27 |
|
0,07 |
|
|
50–52 |
|
51 |
30 |
0,188 |
9,588 |
1,48 |
2,19 |
|
0,41 |
|
|
52–54 |
|
53 |
24 |
0,150 |
7,950 |
3,48 |
12,11 |
|
1,82 |
|
|
54–56 |
|
55 |
7 |
0,044 |
2,420 |
5,48 |
30,03 |
|
1,32 |
|
|
56–58 |
|
57 |
4 |
0,026 |
1,482 |
7,48 |
55,95 |
|
1,45 |
|
|
58–60 |
|
59 |
2 |
0,013 |
0,767 |
9,48 |
89,87 |
|
1,17 |
|
|
Разом |
|
|
160 |
|
49,52 |
|
|
|
13,99 |
|
Середнє значення величини виробітку т/год., стандартне відхилення т/год. Ряд розподілу представимо графічно у вигляді гістограми (рис. 4.6).
Рис. 4.6. Гістограма розподілу величини П |
Обчислюємо ординати теоретичної кривої нормального розподілу у відповідності з формулою
,
Оцінка впливу факторів на процес функціонування систем |
231 |
то робимо висновок, що статистична вибірка має нормальний закон розподілу. Наносимо на гістограму (рис. 4.6) теоретичну криву розподілу.
2. Обчислюємо:
– загальну кількість показників у статистичному загальному комплексі
;
– статистичні характеристики |
, , , (табл. 4.9). |
|
||||
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4.9 |
|
Результати розрахунку характеристик |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Фактор В |
|
Фактор А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
50,00 |
|
49,85 |
|
49,93 |
|
49,60 |
|
49,85 |
|
49,73 |
|
|
50,10 |
|
49,75 |
|
50,03 |
|
|
|
50,75 |
|
50,75 |
|
50,75 |
|
50,11 |
|
50,10 |
|
|
3. Розраховуємо значення варіацій S (суми квадратів відхилень):
– загальна за формулою (4.39) ;
–від дії фактора А за формулою (4.40)
;
–від дії фактора В за формулою (4.41)
;
–від сумісної дії факторів А і В за формулою (4.42)
–залишкова за формулою (4.43)
|
|
|
. |
4. Визначаємо дисперсії: |
|
|
|
загальна: |
; |
фактора А: |
; |
Оцінка впливу факторів на процес функціонування систем |
233 |
4.3. Виявлення суттєвих факторів в умовах діючого виробництва
Існує значна кількість простих методів статистичного опрацювання поточного контролю якості у виробничих системах, які дозволяють виявить суттєві (з точки зору якості виробу або організаційних заходів фактори технологічного процесу. В практиці найбільше застосування отримали два методи: метод діаграм Парето і метод експертних оцінок.
4.3.1. Метод діаграм Парето. В основі методу лежить запропонована італійським економістом В. Парето концепція «малочисельної причинності», суть якої полягає у тому, що для складної системи довільно високого рівня складності (в першу чергу стохастичного типу)
можна виділити обмежену, невелику кількість факторів, які в ос-
новному визначають її поведінку. Це означає, що серед виділеної множини, наприклад, 10 оціночних показників якості виробничого процесу тільки декілька (1–4 показника) будуть спостерігатися значно частіше за решту; серед факторів, що впливають на ці показники, буде 1–3 суттєвих тощо. Суть методу Парето якраз і полягає у поетапному розділенні сукупності названих показників, що так чи інакше хара-
ктеризують досліджувану систему, на суттєві, які підлягають ретельному аналізу, і несуттєві, якими за даних умов можна знехтувати.
В залежності від змістовного наповнення факторів розрізняють діаграми Парето двох типів:
–діаграми за результатами діяльності;
–діаграми за причинами.
Перший тип діаграм Парето призначений для виявлення головних проблем діяльності системи певного роду і відбиває результати (переважно небажані), що характеризують ті чи інші аспекти цієї діяльності, зокрема:
–якість технологічного процесу (дефекти, відмови, виходи з ладу, помилки, ремонти, втрати продукції тощо);
–використання ресурсів (матеріальні, енергетичні, інформаційні);
–організаційно-технічна ефективність (фондота енергоозброєність, рівень механізації і автоматизації, продуктивність, собівартість, рівень стандартизації, уніфікації і агрегування та ін.);
–транспортне обслуговування (відхилення від запланованих термінів поставки; зрив поставок; недостатня повнота виконання замов-
Оцінка впливу факторів на процес функціонування систем |
235 |
6.Сортування даних за вибраними ознаками у порядку зменшення їх внеску в загальну суму проблем (причин).
7.Побудова осей діаграми і визначення їх шкал: дві осі ординат – на одній контрольовані показники в абсолютних одиницях, на іншій – відсотки від 0 до 100%; ось абсцис – розподілена на інтервали згідно з кількістю контрольованих ознак.
8.Побудова стовпчикової діаграми.
9.Побудова кумулятивної кривої – діаграми Парето.
10.Виділення групи ABC – найбільш впливові фактори.
Приклад 3. Досліджується проблема якості технологічного процесу переробки дрібнопартіонних вантажів, що надходять на металургійний комбінат залізничним транспортом в критих вагонах. На основі апріорної інформації за три місяці другого кварталу (квітень – червень) для контролю прийняті такі ознаки (причини):
–транспортна партія (відхилення від номінальної вантажопідйомності вагона);
–маса вантажної одиниці (відхилення від середньої маси вантажної одиниці в
партії);
–укрупнені вантажні місця (відхилення від 100%);
–надходження вантажів в першу змінну;
–те саме в другу зміну;
–те саме в третю зміну.
–інші причини.
Результати спостережень наведені у вигляді реєстраційного аркуша.
Реєстраційний аркуш контролю ознак за квітень – червень місяці 2010 р.
Ознаки |
Групи спостережних даних |
Разом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Транспортна |
| | | | | | | | | | |
10 |
|
партія |
|||
|
|
||
Маса вантаж- |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
42 |
|
ної одиниці |
|||
|
|
||
Укрупнене |
| | | | | | |
6 |
|
вантажне місце |
|||
|
|
||
Перша зміна |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
64 |
|
|
|
|
|
Друга зміна |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
26 |
|
Третя зміна |
| | | | | | | | | | | | | | |
14 |
|
Інші |
| | | | | | | | |
8 |
|
Разом |
|
170 |
|
|
|
|
За даними реєстраційного аркуша складаємо таблицю вихідних даних для побудови діаграми Парето:
Оцінка впливу факторів на процес функціонування систем |
237 |
Виокремлюємо на діаграмі групи A, B і C. Із діаграми виходить, що в найбільш вагому групу A входять дві ознаки – надходження вантажів в першу зміну і маса вантажної одиниці. Це означає, що основні причини у зміні якості вантажопереробки слід шукати в організації робіт в першу зміну.
4.3.2. Метод експертних оцінок. Цей метод ґрунтується на опитуванні спеціалістів і статистичному опрацюванні результатів опитування. На підставі попереднього вивчення об’єкта та уточнення теми дослідження складають список усіх відомих факторів, які можна врахувати. Список розсилають фахівцям із пропозицією розташувати фактори в порядку важливості їх впливу на результат дослідження. Результати опитування зводяться до таблиці, де вказується місце кожного фактора.
Для кожного j-го із n факторів (j=1, 2, ..., n) обчислюється сума балів із врахуванням думки і-го фахівця із загальної кількості фахів-
ців (і=1, 2, ..., m)
, |
(4.46) |
де – бал для j-го фактора, виставлений і-м фахівцем. Після цього визначається середня сума рангів
, (4.47)
а також їх різниця
. (4.48)
Ступінь узгодженості думок фахівців визначається коефіцієнтом конкордації
|
, |
(4.49) |
де |
– сума квадратів відхилень сумарних рангів кожного |
|
|
фактора від середнього рангу. |
|
Коефіцієнт конкордації змінюється від 0 до 1. |
|