Тема 16. Відповідальність в сфері підприємницької діяльності

1. Загальноправові засади відповідальності у підприємництві.

2. Відповідальність за порушення законодавства в сфері ліцензування.

3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.

4. Відповідальність за порушення митного законодавства.

16.1. Загальноправові засади відповідальності у підприємництві

Відповідальність у сфері підприємницької діяльності – різновид юридичної відповідальності, яка закріплена у законодавстві і забезпечується державою і є юридичним обов’язком правопорушника в сфері підприємницької діяльності пізнати примусового позбавлення певних цінностей (коштів, майна тощо), що йому належать.

Принципи відповідальності у сфері підприємницької діяльності: відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення відповідальності; гуманність і своєчасність відповідальності.

Функції відповідальності у сфері підприємницької діяльності – це головні напрямки юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку і виховання суб’єктів права, що скоїли чи можуть скоїти правопорушення.

Розрізняють такі види функцій відповідальності у сфері підприємницької діяльності: превентивну (попереджувальну); виховну; репресивну (каральну); компенсаційну (поновлювальну); сигналізаційну (інформаційну).

Розрізняють відповідальність у сфері підприємницької діяльності: кримінально-правову; адміністративну; цивільно-правову; матеріальну тощо.

16.2. Відповідальність за порушення законодавства в сфері ліцензування

Згідно з ч. 1 ст. 202 Кримінального кодексу України за провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, без одержання ліцензії настає матеріальна відповідальність – у тому разі, якщо така діяльність пов’язана з отриманням доходу у великих розмірах (суми, що в 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). За такий злочин накладається штраф обсягом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами терміном до 2 років, або обмеженням волі на такий самий термін.

Відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» застосовується анулювання ліцензії як відповідальність за порушення ліцензійного законодавства.

Рішення про анулювання ліцензії може прийняти лише той орган ліцензування, який видав ліцензію. Рішення приймають протягом 10 робочих днів від дати, коли було встановлено підстави для анулювання ліцензії.

16.3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства

Порушеннями в сфері антимонопольного законодавства є: антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі; здійснення учасниками узгоджених дій – суб’єктами господарювання дій, заборонених згідно із законодавством; делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, заборонених відповідно до законодавства; обмежувальна та дискримінаційна діяльність; порушення положень погоджених з органами Антимонопольного комітету України установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; надання рекомендацій суб’єктами господарювання, об’єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють вчиненню таких порушень; обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію;

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вчинення дій, визначених законодавством як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених законодавством як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Особи, яким завдано шкоду внаслідок вчинення дій, визначених законодавством як недобросовісна конкуренція, можуть звернутися до суду із позовом про її відшкодування.

У разі визнання вчинення порушень, передбачених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України або особи, права яких порушені, мають право звернутися до суду із позовом про вилучення відповідних товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб’єкта господарювання і у виробника, і у продавця. Рішення про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання приймається у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання не може бути усунена в інший спосіб. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання приймається у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання не може бути усунена в інший спосіб.

У разі встановлення факту дискредитації суб’єкта господарювання органи Антимонопольного комітету України мають право прийняти рішення про офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей у строк і спосіб, визначені законодавством або цим рішенням.