15.2. Принципи та функції контролю за здійсненням підприємницької діяльності

Під принципами контролюслід розуміти вихідні, керівні, основоположні ідеї, що концентрують у собі досягнення науки та практики, виражають соціальні інтереси, виконують функцію загальнонормативного орієнтиру здійснення контрольної діяльності компетентних органів державної влади та їх посадових осіб, спрямовані на вдосконалення та ефективність такої діяльності.Принципами контролю за підприємницькою діяльністює:

– законність;

– обґрунтованість;

– об’єктивність;

– результативність;

– гласність;

– оперативність та економність;

– системність;

– систематичність;

– професіоналізм;

– компетентність;

– науковість;

– цілеспрямованість.

Функції контролю– це обумовлені досягненням мети та підпорядковані вирішенню конкретних завдань основні напрями зовнішнього прояву діяльності суб’єктів контролю, пов’язані з їх контролюючим впливом на діяльність підконтрольного об’єкта. Під час здійснення контролю реалізуються такі загальні функції контролю як: регулювання (корегування), превенції, інформаційна функція, правоохоронна, аналітична і відновлююча, а також спеціальні функції: фіскальна, охорони навколишнього природного середовища, безпеки функціонування, забезпечення національної безпеки та стратегічних інтересів держави тощо.

15.3. Об’єкти та суб’єкти контролю за здійсненням підприємницької діяльності

Суб’єктами контролю за підприємницькою діяльністю є: державні органи; громадські організації; колективні та колегіальні органи управління; лінійний та функціональний апарат управління підприємств.

Об’єктами контролю в сфері підприємницької діяльності: місія; цілі; стратегії; функції; завдання; процеси; параметри діяльності; управлінські рішення; організаційні формування та їх структурні підрозділи та окремі виконавці. Важливим в процесі контролю є правильний вибір об’єктів контролю. Існують три основні етапи процесу контролю:

1) розробка стандартів та критеріїв (вимірювання реального виконання процесів, що здійснюються в організації);

2) співставлення з ними реальних результатів діяльності (порівняння результатів реального виконання із зазделегіть встановленими стандартами);

3) прийняття необхідних корегуючих дій (реакція на порівняння – корегуючі дії або зміна стандартів).

15.4. Аудит: поняття, суб’єкти, підстави проведення, нормативно-правова регламентація

Питання аудиту регулюються Законом України від 22 квітня 1993 року «Про аудиторську діяльність», відповідно до якого аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Проведення аудиту є обов’язковим для:

– підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

– перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

– емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням Зокону України «Про аудиторську діяльність».