1.3. Функції підприємницької діяльності

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції – інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну).

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком.

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів.

Організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній організації виробництва, збуту, реклами, зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях та здійснення контролю за їх використанням.

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління організацією виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.

1.4. Принципи підприємницької діяльності

Принципи підприємницької діяльності – це її основоположні ідеї, засади, яким вона повинна відповідати. ГК України, закріплюючи в ст. 44 принципи підприємництва, виходить із загального положення про його свободу.

Підприємництво здійснюється на основі:

– вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

– самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

– вільного найму підприємцем працівників;

– комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

– вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

– самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

1.5. Види підприємницької діяльності

Як в юридичній, так і в економічній літературі немає єдності думок щодо класифікації видів підприємницької діяльності. Найбільш поширеною є наступна класифікація:

1) За колом суб’єктів:

– індивідуальне (колективне) підприємництво громадян;

– підприємництво юридичних осіб.

2) За параметром юридичного статусу носія:

– підприємництво, що здійснюється власником;

– підприємництво на основі делегованих власником повноважень.

3) За фазами виробничого циклу:

– виробничепідприємництво;

– комерційне підприємництво;

– фінансове підприємництво.

4) За критерієм масштабу підприємництва:

– мікропідприємництво (суб’єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує десяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує два мільйони євро);

– мале (суб’єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує десять мільйонів євро);

– велике (суб’єкти господарювання, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує двохсот п’ятдесяти осіб, а річний дохід від будь-якої діяльності за цей період не перевищує п’ятдесяти мільйонів євро);

– середнє (всі інші – відмінні від великих та малих).

5) За ступенем новизни, наявності творчого елементу:

– інноваційне (новаторське) підприємництво;

– імітаційне (як ініціативне запозичення нововведень) підприємництво;

– репродуктивне підприємництво.

6) З точки зору суспільного блага:

– конструктивне;

– деструктивне.

7) Залежно від легалізації підприємництва:

– законне підприємництво;

– незаконне підприємництво.