- •1.Структура свідомості та її основні рівні.
- •2.Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика.
- •3.Закони та категорії діалектики.
- •4.Наукове пізнання: специфіка, рівні. Форми й методи наукового пізнання.
- •5.Екологічна проблема: наукові, соціально-філософські й етико-гуманістичні аспекти.
- •6.Проблема життя й смерті у духовному досвіді людини.
- •7. Співвідношення соціологічного знання з філософією, соціальною філософією, політологією та психологією.
- •8. Місце та роль соціальної філософії в системі соціальних наук.
- •4. Соціальна філософія та негуманітарне знання.
- •9. Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної філософії.
- •10.Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної політики держави.
- •11.Сутність та зміст соціальної роботи.
- •12.Об’єкт соціальної роботи.
- •13.Сутність та зміст соціального забезпечення.
- •14.Соціальна робота в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку.
- •15.Становлення соціальної роботи в зарубіжних країнах як самостійного напряму діяльності.
- •16.Організаційні форми соціальної роботи.
- •20.Соціальна мобільність в Україні та в країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз.
- •21.Проблема бідності в сучасному українському суспільстві та шляхи її подолання.
- •22.Соціальна деградація як проблема сучасної України.
- •23.Правовий нігілізм в сучасному українському суспільстві: причини, суб’єкти, шляхи подолання.
- •24.Поняття, сутність, зміст соціального управління.
- •28.Понятійно-категоріальний апарат наукової галузі «соціальне управління».
- •29.Сутність та зміст управління соціальними процесами.
- •30.Соціалізація та ресоціалізація: порівняльний аналіз.
- •31.Причини й профілактика виникнення девіантної поведінки молоді в сучасному українському суспільстві.
- •32.Порівняння явних та латентних функцій соціальних інститутів.
- •33.Порівняльний аналіз соціологічних концепцій особистості.
- •Марксистська концепція особистості: розгляд особистості через категорію «праця»
- •Теорії референтних груп
- •4. Спільне та відмінне в традиціях японського, американського та вітчизняного менеджменту.
- •37.Сутність та зміст конфлікту як соціального феномена.
- •38.Порівняльний аналіз стратегій розв’язання конфліктних ситуацій.
- •39.Механізм управління конфліктом.
- •40.Зміст консультування у вирішенні проблеми вертикальних конфліктів в організації.
- •41.Місце рольових ігор та тренінгів у процесі відбору й навчання персоналу.
- •42.Співвідношення мотивації та стимулювання в управлінні персоналом організації.
4. Соціальна філософія та негуманітарне знання.
Дійсно, соціальна філософія не є експериментальною наукою. Вона не використовує для свої проблем конкретно-природничі методи пізнання. Філософія не може будуватися за природничонауковими зразками. Вона має своє “поле” дослідження, свою міру точності і свою міру доведення. Для соціальної філософії основним предметом розгляду є, як відомо, найбільш загальні проблеми соціального буття людини, суспільство, їх відношення. Соціальна філософія підтверджує свої знання, як правило, не окремими експериментами, а широкими засобами людської предметної діяльності – практикою як сукупністю матеріально-виробничої, суспільно-політичної, експериментально-наукової, чуттєво-споглядальної діяльності людини. На відміну від природничих наук, філософія має свою специфіку. Соціальна філософія досліджує суспільство в цілому, як цілісну систему у взаємодії всіх його сторін. Таким чином, сутність соціально-філософських проблем буття, які є найбільш загальними, може бути з’ясована, розкрита адекватними їй загальними методами.
9. Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної філософії.
1. Предмет вивчення соціальної філософії.Предметом соціальної філософіїслугує виявлення детермінант оптимізації подальшого розвитку соціально-гуманітарного знання, всіх галузей соціально-гуманітарної науки, а з нею і всіх форм людської діяльності, процесу соціального розвитку.
2. Предмет вивчення соціальної роботи. Предметом дослідження соціальної роботи є соціальні процеси і явища, що зумовлюють життєдіяльність особистості, соціальні чинники і фактори щодо удосконалення соціальних умов життя різних цільових груп і категорій населення. У російських наукових джерелах предмет дослідження соціальної роботи визначається як соціальні явища, процеси різних рівнів, що відображають складну полі центричну систему
3. Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної філософії. Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна сформувалась на межі філософії, соціології, психології, педагогіки, що визначає її інтегративний, міждисциплінарний характер. Вона характеризується розмаїттям форм знання: емпіричні факти, події та їх опис, систематизація, закономірності й тенденції; принципи і методи досягнення поставлених цілей; гіпотези, системи поглядів, що різняться типом і ступенем спільності тощо. Вони організуються у єдину науку завдяки фундаментальним основам філософським ідеям і принципам.Соціальна філософія є формою суспільної свідомості, спрямованою на формування світогляду, системи ідей, поглядів на світ і місце людини в ньому. Загальнотеоретичні положення філософії відіграють роль методологічної основи при вирішенні окремих питань соціальної роботи на науковому рівні. Предметом вивчення при цьому є соціальні відносини, що функціонують у соціальній сфері суспільства і розглядаються у контексті всієї сукупності суспільних відносин, у тому числі економічних, політичних, морально-духовних.
4. Основні шляхи взаємодії соціальної роботи та соціальної філософії.Соціальна робота послуговується такими універсальними соціально-філософськими категоріями, як людина, соціум, свобода, гуманізм, конфлікт, соціальний час і простір, суспільна діяльність та ін. Вона також пов'язана з постійним аналізом, систематизацією емпіричних фактів, для узагальнення яких спирається на філософські ідеї щодо різних аспектів людського буття, пізнання навколишньої дійсності, діалектичного взаємозв'язку різноманітних процесів і явищ. У своїй діяльності соціальні працівники спираються на філософське розуміння людини як унікальної, відкритої, інтенціональної (цілеспрямовано залученої до певної діяльності, до довкілля), амбівалентної (яка може одночасно мати сильні протилежні почуття), здатної до самопізнання та саморозвитку. Рушієм соціального розвитку людини є протиріччя між зростаючими потребами та реальними можливостями їх задоволення. Важливим для соціальної роботи є розуміння того, що стабільні періоди розвитку чергуються з нестабільними, які наступають як перехідні етапи і несуть у собі можливості якісних перетворень особистості. Соціальна робота також застосовує філософські принципи до аналізу соціальних груп, спільнот, соціальних інститутів, особистості тощо. Як система наукових знань соціальна робота складається з теоретико-методологічної (методологічні основи пізнання, закони, науковий апарат тощо) і практичної (практичне застосування теоретичних положень) частин. У своїй практичній діяльності соціальні працівники мають справу з людиною, відносинами між особистістю і колективом, соціальними групами. Ключовим призначенням їхньої діяльності є вдосконалення людських відносин, втілення в життя високих гуманістичних ідеалів. Саме у розвитку й утвердженні ідеї гуманізму реалізується тісний зв'язок соціальної роботи з філософською проблематикою.