- •1.Структура свідомості та її основні рівні.
- •2.Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика.
- •3.Закони та категорії діалектики.
- •4.Наукове пізнання: специфіка, рівні. Форми й методи наукового пізнання.
- •5.Екологічна проблема: наукові, соціально-філософські й етико-гуманістичні аспекти.
- •6.Проблема життя й смерті у духовному досвіді людини.
- •7. Співвідношення соціологічного знання з філософією, соціальною філософією, політологією та психологією.
- •8. Місце та роль соціальної філософії в системі соціальних наук.
- •4. Соціальна філософія та негуманітарне знання.
- •9. Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної філософії.
- •10.Взаємозв’язок соціальної роботи та соціальної політики держави.
- •11.Сутність та зміст соціальної роботи.
- •12.Об’єкт соціальної роботи.
- •13.Сутність та зміст соціального забезпечення.
- •14.Соціальна робота в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку.
- •15.Становлення соціальної роботи в зарубіжних країнах як самостійного напряму діяльності.
- •16.Організаційні форми соціальної роботи.
- •20.Соціальна мобільність в Україні та в країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз.
- •21.Проблема бідності в сучасному українському суспільстві та шляхи її подолання.
- •22.Соціальна деградація як проблема сучасної України.
- •23.Правовий нігілізм в сучасному українському суспільстві: причини, суб’єкти, шляхи подолання.
- •24.Поняття, сутність, зміст соціального управління.
- •28.Понятійно-категоріальний апарат наукової галузі «соціальне управління».
- •29.Сутність та зміст управління соціальними процесами.
- •30.Соціалізація та ресоціалізація: порівняльний аналіз.
- •31.Причини й профілактика виникнення девіантної поведінки молоді в сучасному українському суспільстві.
- •32.Порівняння явних та латентних функцій соціальних інститутів.
- •33.Порівняльний аналіз соціологічних концепцій особистості.
- •Марксистська концепція особистості: розгляд особистості через категорію «праця»
- •Теорії референтних груп
- •4. Спільне та відмінне в традиціях японського, американського та вітчизняного менеджменту.
- •37.Сутність та зміст конфлікту як соціального феномена.
- •38.Порівняльний аналіз стратегій розв’язання конфліктних ситуацій.
- •39.Механізм управління конфліктом.
- •40.Зміст консультування у вирішенні проблеми вертикальних конфліктів в організації.
- •41.Місце рольових ігор та тренінгів у процесі відбору й навчання персоналу.
- •42.Співвідношення мотивації та стимулювання в управлінні персоналом організації.
7. Співвідношення соціологічного знання з філософією, соціальною філософією, політологією та психологією.
1. Поняття соціологічного знання. Соціологія - це наука про суспільство, і таке визначення визнається практично всіма вченими-соціологами. Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології (загально-соціологічної теорії та спеціальних соціологічних теорій або теорій середнього рівня) були зміни в структурі соціологічного знання. У зв'язку з відновленням і розбудовою його теоретичних поверхів, відродженням "великої теорії" постало питання про змістовну єдність і цілісність соціології як науки, несуперечливість окремих структурних елементів соціологічного знання. Тому склався загальноприйнятий структурний поділ соціології на три рівні: 1 - загально-соціологічної теорії; 2 — спеціальної (галузевої) соціологічної теорії: 3 — емпіричної соціології або рівня конкретного соціологічного дослідження. Вирізняється також макросоціологія та мікросоціологія.
2. Соціологічне знання і філософія. З усіх суспільних наук соціологія найбільш тісно пов'язана з філософією, адже саме з філософії вона бере свій початок. Ще й донедавна ряд науковців вважали, що соціологія є лише частиною філософії. Але все ж таки це дві різні науки, які мають різні предмети досліджень. Бо якщо філософія заглиблюється взагалі в розуміння світу, в проблеми свідомості та буття, то соціологія має своїм предметом вивчення, як вже говорилося раніше, тенденції формування, функціонування та розвитку суспільства і його складових елементів. Якщо філософія (а точніше один з розділів її, найбільш близький до соціології - соціальна філософія) звертає увагу лише на глобальні суспільні явища, то соціологія ж здійснює аналіз ролі і місця людини і соціальних спільностей в суспільстві, їх взаємодії з іншими членами суспільства в рамках різних соціальних інститутів. Якщо філософія є наукою досить таки абстрактною, то соціологія має справу з конкретними фактами дійсності, філософія в переважній більшості є наукою теоретичною, а соціологія з кожним роком дедалі більше відходить в бік практики.
3. Співвідношення соціологічного знання і соціальної філософії. Співвідношення соціології і соціальної філософії визначається насамперед тим, що соціологія не є філософською наукою і тому вивчає властивості і закони меншої міри спільності, ніж соціальна філософія. I соціологія, і соціальна філософія розглядають суспільство в цілому, у його системності, як такс інтегральне утворення, що не зводиться до простої суми вхідних у нього одиниць. Це їхня загальна риса, яка визначає особливо тісний взаємозв'язок цих наук. Але при всьому цьому соціальна філософія вивчає суспільство в найбільш широкому ракурсі, як специфічну частину усієї світобудови, а тому й описує його за допомогою гранично загальних понять, категорій, законів. Соціальна філософія аналізує розвиток суспільства під кутом зору специфічного прояву в цьому процесі загальфілософських законів, тобто законів, що діють і в природі, і в суспільстві, і в людському мисленні. Найбільш наочними прикладами законів соціальної філософії можуть служити закони співвідношення суспільного буття і суспільної свідомості, а також закони, що характеризують джерело саморуху громадського життя. Усе це відбиває специфіку соціальної форми руху реальної дійсності в порівнянні з природою. Якщо соціальна філософія у своєму розвитку безпосередньо спирається на досягнення спеціальних наук про суспільство, то соціологічні дослідження, використовуючи результати інших суспільних наук, безпосередньо базуються на зборі й аналізі соціальних фактів, що перевіряються емпірично, на узагальненні відповідних емпіричних даних, добутих у рамках цієї науки.
4. Соціологічне знання і політологія. Тісно зв'язана соціологія і з політологією. Адже вони мають спільний предмет дослідження. Та все ж вони відрізняються між собою. Соціологія не претендує на загальний аналіз проблеми влади і в центр своєї уваги ставить більш скромне завдання — виявити місце і роль людей і соціальних груп в сфері політичних відносин.
5. Соціологічне знання і психологія.Дуже тісний зв'язок має соціологія з психологією. Адже обидві вони вивчають структуру особистості, мотиви поведінки, механізми утворення і функціонування соціальних груп. Але між ними є й чимало відмінного. Адже соціологія не вивчає особливості психіки людини, а лише залежність поведінки особистості в суспільстві від них. Психологія ж, навпаки, вивчаючи малі соціальні групи намагається дослідити лише те, як вони можуть впливати на психіку людини. Отже, психологія зосереджує свою увагу на психіці людини, а соціологія на її діяльності у межах соціальних спільностей, соціальних інститутів та суспільства в цілому.