ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИЮ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Затверджено Радою Затверджено

історичного факультету Вченою Радою ЗНУ

Протокол № 4 від 30 листопада 2011 р. Протокол № 4 від 20.12.2011 р.

Голова Ради ___________ В.Г.Ткаченко В.о.ректора __________ О.Г.Бондар

ПРОГРАМА

комплексного державного екзамену

Спеціальність 8.002030201 – Історія

Кваліфікація: Магістр історії. Історик. Викладач історії

Запоріжжя

2011 р.

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Зміст програми. Одним з видів державної атестації спеціалістів є комплексний державний екзамен. Він здійснюється з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої та кваліфікаційної підготовки вимогам освітньої та кваліфікаційної підготовки спеціалістів. В ході державного екзамену перевіряється науково-теоретична підготовка випускників.

Державний екзамен проводиться згідно освітньо-професійної програми магістра як комплексна перевірка знань з таких дисциплін: історія зарубіжної та української культури, історія релігій, історія міжнародних відносин, методологія історії, філософія історії, сучасна історіографія історії України, сучасна історіографія зарубіжних країн.

2. Структура екзамену. Державний екзамен проводиться в усній формі. Екзаменаційний білет вміщує три питання. Перше питання охоплює нормативні дисципліни, які були забезпечені базовою вищою освітою – історія зарубіжної та української культури, історія релігій, історія міжнародних відносин. Друге та третє питання нормативні дисципліни освітньо-професійної програми магістра (методологія історії, філософія історії, сучасна історіографія історії України, сучасна історіографія зарубіжних країн).

3. Вимоги до відповіді студента.

Студент має виявити знання з нормативних дисциплін освітньо-професійної програми бакалавра та магістра.

З історії зарубіжної та української культури студент повинен знати культурну типологію країн світу, особливості світової культури в історичному контексті, відмінності у розвитку української культури, сучасні напрямки в мистецтві, літературі, освіті, вплив культурної традиції на розвиток людської думки, окремі види культурного життя та світоглядні парадигми культури.

З історії релігій студент повинен знати зміст дискусій навколо проблеми походження релігій, генезис і еволюцію релігії в історії суспільства, основні етапи розвитку національної та світових релігій, основні структурні елементи релігії, історичні типи релігії, історію церкви та релігійної думки в Україні, особливості міжконфесійних відносин в сучасній Україні.

З історії міжнародних відносин студент повинен знати визначення поняття “мiжнароднi відносини” та його зміст; основні процеси суспільного розвитку зарубіжних країн; комплексні програми взаємодiї великих держав на свiтовiй арені; зміни в системі міжнародних відносин впродовж ХХ ст.; процес формування мiжнародно-полiтичної позиції незалежності України. Студент повинен знати суть, особливості та тенденцiї розвитку зовнішньої політики зарубіжних країн. Розбиратися в складному переплетеннi міжнародних подій, знати провiднi мiжнароднi органiзацiї та основнi напрямки їх дiяльностi, вміти аналізувати i узагальнювати зовнiшньополiтичнi проблеми.

Вивчення дисципліни "Методологія історії" передбачає, що студент повинен знати теорію і методологію історичної науки, її місце в системі наук, предмет цієї галузі історичних знань та етапи формування теоретичної історії.

Дисципліна "Філософія історії" передбачає опанування студентами знань предмет і завдання курсу, понятійний апарат філософії історії, теорії розвитку історичного процесу.

Студент має вміти:

– визначати найважливіші зміни, що відбулися й відбуваються в житті людства;

– порівнювати різноманітні події і процеси в історії України та у всесвітній історії;

– співвідносити знання про минуле із сучасними тенденціями розвитку суспільства;

– визначати еволюцію ролі особи в історії;

– визначати тенденції в розвитку історичних дисциплін;

– застосовувати сучасні наукові методи та знання за фахом для моделювання історичних явищ і процесів, створення на цій основі нових наукових концепцій;

– здійснювати критичний аналіз історіографії проблеми.

Програма комплексного державного екзамену зі спеціальності "Історія" для освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" охоплює весь спектр навчальних дисциплін, що передбачений державною атестацією за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів.

Іі. Критерії оцінювання критерії оцінювання відповідей студентів денного відділення

Знання й уміння студентів денного відділення оцінюються державною екзаменаційною комісією відповідно до вимог кредитно-модульної системи, заочного відділення – лише за національною шкалою.

Екзаменаційний білет складається з трьох теоретичних питань. За кожну правильну відповідь на теоретичне питання студент може отримати максимально 33 балів.

Оцінка «відмінно» (30–33 балів) виставляється за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі;

• послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу;

• глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі;

• ґрунтовне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні, навичками історіографічного та джерелознавчого аналізу

• вільне володіння нормами сучасної української літературної мови

Допускається 1–3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

Оцінка «добре» (25–29 бали) ставиться за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в цілому;

• послідовний, логічний, безпомилковий виклад матеріалу;

• усвідомлення основних зв’язків у навчальному матеріалі;

• пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні, навичками історіографічного та джерелознавчого аналізу;

• вільне володіння нормами сучасної української мови.

Допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

Оцінка «задовільно» (20–24 балів) виставляється у таких випадках:

• знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу;

• спрощений виклад матеріалу;

• усвідомлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі;

• пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі;

• виявлено недостатнє володіння нормами сучасної української мови.

Оцінка «незадовільно» (1–19 балів) ставиться, якщо основний зміст питань не розкрито;

• непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок;

• висновки не обґрунтовані;

• продемонстроване невміння володіти категоріальним апаратом;

• виявлено слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.

Відповіді на всі теоретичні питання та тестові завдання оцінюються єдиною оцінкою відповідно до вимог кредитно-модульної системи

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
А	90–100 (відмінно)	5 (відмінно)
В	85–89 (дуже добре)	4 (добре)
С	75–84 (добре)
D	70–74 (задовільно)	3 (задовільно)
Е	60–69 (достатньо)
FX	35–59 (незадовільно з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)
F	1–34 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)