Філософія історії

Теологічна концепція історії та її вплив на історіографію. Вплив християнства на історичну свідомість. Концепція провіденціоналізму Августина. Ідея історії і теологія. Рушійна сила історії. Людина та історія. Християнське розуміння часу. Есхатологія й історія. Сенс історії. Християнство та історізація свідомості. Історичне пізнання: історична концепція середньовіччя, риси історіографії, місце історії в суспільному життя.

Філософські позитивізму та її вплив на розвиток історичної науки. Напрямки теоретичної історії нового часу. Відхід від романтичної (історико-генетичної) філософії історії та його причини. Принципи позитивізму та їх вплив на історію. Наукова історіографія: відтворення історичної картини життя людства. Проблема теоретичної історії. Соціологія О.Конта як теоретичні засади історії. Розробка засад соціологічної історії (Спенсер, Бокль, Тен, Ланглуа, Сеньобос, Дрепер, Драгоманов, Антонович). Історична соціологія К.Маркса. Марксизм. Значення соціологічної історії (системно-структурний аналіз, виникнення методології історії, Й.Г.Дройзен).

Теоретичні засади “нової історичної науки” першої половини ХХ ст. Проблема можливості пізнання історичної дійсності та достовірності історичного знання на початку ХХ ст. Критична філософія історії та її вплив на історичне мислення (В.Дільтей). Нова історико-соціологічна парадигма М.Вебера та її значення. Соціологічна концепція Е.Дюркгейма і модернізм. “Культурно-історичний синтез” А.Берра. Розробка теоретичних засад “нової історичної науки” М.Блоком та Л.Февром. Значення “нової історичної науки”.

Розробка історичної теорії локальних цивілізацій. Історіографічний концептуалізм та матеріальна філософія історії. Проблема єдності історичного розвитку людства в філософії початку ХХ ст. Історична система М.Данилевського. Нова парадигма історії О.Шпенглера. Цивілізаційна філософія історії А.Тойнбі як нова філософська концепція історії: локальні цивілізації, характер історичного розвитку, людина й історія, рушійна сила історії, сенс історії. Значення теорії цивілізацій.

Школа “Аннали” та еволюція її теоретичних засад. Історичні обставини появи часопису “Аннали”. Поняття “Школа “Аннали”. Теоретичні витоки школи “Анналів”. Розробка теоретичних засад “нової історичної науки” М.Блоком та Л.Февром. “Друге покоління” школи – Ф.Бродель, Е.Ле Руа Ладюрі – та їх вклад розробку концепції історії. “Глобальна (тотальна) історія”: синтезуюча, багатофакторна історія. Л.Февр та поняття “ментальність” як перехід до “філософії історії життя”. Вплив філософії постмодернізму на школу. Антропологічна історія та її риси, методи.

Особливості філософсько-історичної думки другої половини ХХ ст. та її вплив на історичні дослідження. Характеристика сучасної історичної свідомості. Загальні тенденції розвитку сучасної філософсько-історичної думки: концепція історичного процесу, сенс історії та сутності її прояву, проблема детермінізму (минуле-сучасне-майбутнє), акцентуація на критичну філософію історії. Філософські засади постмодернізму. Постмодернізм в історичних дослідженнях: антропологічна історія. Проблема історичного пізнання в теорія “наукових революцій” Т.Куна. “Нова наукова історія” та “нова філософія історії”.