Критерії оцінювання відповідей студентів заочного відділення

Оцінка “5” виставляється спеціалісту за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі;

• послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу;

• глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі;

• ґрунтовне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні, навичками історіографічного та джерелознавчого аналізу

• вільне володіння нормами сучасної української літературної мови

Допускається 1–3 неточності у викладі матеріалу, які не впливають на правильні висновки чи рішення, отриманий високий результат.

Оцінка “4” виставляється спеціалісту за:

• знання і розуміння програмного матеріалу в цілому;

• послідовний, логічний, безпомилковий виклад матеріалу;

• усвідомлення основних зв’язків у навчальному матеріалі;

• пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

• володіння категоріальним апаратом на сучасному рівні, навичками історіографічного та джерелознавчого аналізу;

• вільне володіння нормами сучасної української мови.

Допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу, незначні погрішності в узагальненнях та висновках, які не впливають на загальний добрий рівень виконаного завдання.

Оцінка “3” виставляється у таких випадках:

• знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу;

• спрощений виклад матеріалу;

• усвідомлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі;

• пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі;

• виявлено недостатнє володіння нормами сучасної української мови.

Оцінка “2” виставляється, якщо:

• основний зміст питань не розкрито;

• непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок;

• висновки не обґрунтовані;

• продемонстроване невміння володіти категоріальним апаратом;

• виявлено слабке володіння нормами сучасної української літературної мови.

Ііі. Структура програми історія релігій

Форми первісних релігійних вірувань. Поняття “релігія”. Причини виникнення релігії. Тотемізм. Анімізм. Фетишизм. Магія. Землеробські культи. Шаманізм.

Специфіка релігійних вірувань стародавніх єгиптян. Культ тварин: регіональні особливості, причини міцності в релігійній системі. Культ тварин та номовий сепаратизм. Загальноєгипетські і локальні божества. Культ померлих. Будівництво гробниць. Муміфікація. Роль жрецтва в релігії стародавнього Єгипту.

Причини та джерела формування християнства. Палестина під зверхністю римлян. Посилення експлуатації пригноблених Римом народів. Криза політеїзму. Ідейні джерела виникнення християнства: іудаїзм, релігії і міфологія народів Близького Сходу, філософія греко-римського світу, елементи національних традицій і культу релігій греко-римського світу.

Розкол християнської церкви 1054 р.: причини і наслідки. Політичні чинники розколу. Поділ Римської імперії. Формування двох центрів християнства: Рим і Константинополь. Особливості історичного розвитку Західної та Східної церков та їх вплив у церковній догматиці, церковній організації, богослужінні. Етнографічні, культурні, мовні фактори розколу. Боротьба між християнськими центрами за верховенство в християнстві. Наслідки розколу. Відновлення спілкування між католицькою та православною церквами в ХХ ст.

Соціально-економічні та духовні умови зародження протестантизму. Зародження капіталістичних відносин. Протестантизм як ідеологічна основа капіталістичних відносин та реформації. Боротьба світської влади із засиллям влади католицької церкви. Криза католицької церкви. Виступи проти індульгенцій. Вчення Уікліфа та Я. Гуса. Гуманізм як ідейна основа протестантизму.