23.Правовий нігілізм в сучасному українському суспільстві: причини, суб’єкти, шляхи подолання.

1. Поняття правового нігілізму

Правовий нігілізм - це напрям суспільно-політичної думки націлений на девавльвацію права і законності, на відверту недооцінку соціальної і особистої цінності права. Однією із напрямків правової освіти є подолання

правового нігілізму — антипода правової культури. Іншою інтерпретацією правового нігілізму є деформований стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Найбільш яскравими та очевидними формами правового нігілізму є такі:

 1. Передусім це прямі умисніпорушення чинних законів ііншихнормативно-правових актів. Ці порушенняскладаютьвеличезний,  масив кримінальних діянь, а такожцивільних, адміністративних і дисциплінарних проступків. Злочинність - могутній каталізатор правового нігілізму, похмура зона якого стрімко розширяється, захоплюючи все нові і нові сфери впливу. Крім тіньової економіки, виникла тіньова політика, невидимі клани і групитиску. Зловмисники не бояться законів, уміло обходять їх, використовуючи різного роду правові "діри” і "щілини”. Діютьцілкомлегально або напівлегально.

2. Загальне недотримання або невиконання юридичних норм, коли суб'єкти (громадяни, посадові особи, державні органи, громадські організації) просто не співвідносять свою поведінку з вимогами правових норм, а прагнуть жити і діяти за "своїми правилами”. Невиконуваність же законів є ознакою безсилля влади.

Така загальна неслухняність - результат надто низької і деформованої правосвідомості, відсутності належної правової культури, а такожнаслідок загальноїрозпущеності і безвідповідальності.

3. Видання суперечливих, паралельних або навіть взаємовиключаючих правових актів, які нейтралізують один одного,розтрачуючимарно свою силу. Нерідко підзаконний акти стають "надзаконними”. Юридичні норми, що приймаються у великій кількості не взаємодіють і погано синхронізовані. У результаті виникають найгостріші колізії права.

З іншого боку, є значні пласти суспільнихвідносин, нерегульованихправом, хоча об’єктивно потребують цього. Дає про себе знати і перенасичена регламентація окремихсторінжиттясуспільства. Все це створює правове безладдя, плутанину серед законів і влади.

4. Конфронтація представницькихі виконавчих структур влади на всіх рівнях. Це свого роду "номенклатурний”, або "елітарний”, нігілізм, пов'язаний з паралічем влади, а будь-які суперечки серед органів влади означають недосконалість права, закону. Тут поєднуютьсявоєдино державний і правовий нігілізм, який дезорганізує нормиуправління, що склалися усуспільстві.

5. Порушення таких прав людини, як право на життя, честь, гідність, житло, майно, безпеку...Слабаправовазахищеністьособистостіпідриває віру в закон, вздатністьдержави забезпечити порядок і спокій всуспільстві,захиститилюдей від злочинногопосягання. Також існують випадки порушення законності і серед працівників правоохоронних органів.

 6. Можна виділити теоретичну форму правового нігілізму, що виникаєздеяких старих і нових постулатів. Вонипов'язаніяк здогматизацієювідомихположеньмарксизму про державу і право, так і з рядом невірних або сутоідеологізованих, а тому спотворених уявлень про державно-правову дійсність і її розвиток.

Якщо підсумувати все сказане, можна виділити деякі спільні, найбільш характерні риси сучасного правового нігілізму. Це:

по-перше, підкреслено його демонстративний, войовничий, конфронтаційно-агресивнийхарактері неконтрольованість, щообумовленокваліфікується громадською думкою, як безлад.

по-друге, глобальність, масовість, широка поширеність не тільки серед громадян, соціальних і професійних груп, але і вофіційнихдержавних структурах, законодавчих, виконавчих і правоохоронних ешелонах влади;

по-третє, різноманіття форм вияву   від кримінальних до легальних (легітимних), від парламентсько-конституційнихдо мітингово-охлократичних, від "елітарних” до побутових;

по-четверте, особливаміраруйнівності, опозиційна спрямованість, регіонально-національнезабарвлення.

по-п'яте, злиття з державним, політичним, етичним, духовним, економічним, релігійним нігілізмом, створюючими разом єдиний руйнівний процес;

по-шосте, зв’язок з негативізмом - більш широкою течією, що захлеснула в останні роки Українськесуспільствов ході створення нової системи, зміниобразужиття.

2. Причини виникнення правового нігілізму в сучасному українському суспільстві.

На цей час причинами прояву правового нігілізму в Україні можна вважати:

- невпорядкованість законодавства, його нестабільність і суперечливість;

- низьку правову культуру;

- слабість механізму приведення в дію прийнятих законів та ін..

3. Суб’єкти правового нігілізму в сучасному українському суспільстві.

4. Шляхи подолання правового нігілізму в сучасному українському суспільстві.

Спеціальними засобами, що сприяють зведенню до мінімуму правового нігілізму, слід назвати:

1) якість законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення належної ролі закону в системі правових актів. Наявність стабільності та однаковості в регулюванні суспільних відносин;

2) авторитет державної влади і налагодженість механізму її дії. Наявність розвинутої державної структури, здатної забезпечити виконання права. Вдосконалення системи правоохоронних органів і правозастосовної діяльності. Зміцнення законності. Підвищення ролі суду;

3) високий рівень правосвідомості, який дозволив би закону працювати. Збереження самобутності правової культури. Поліпшення системи правової інформації, професійного навчання і виховання юристів, інших посадових осіб.

Необхідна систематична робота з підвищення професійної культури всіх суб'єктів правоохоронної системи, що сприятиме подоланню недовіри населення до правоохоронних органів. Додержання закону стане вигіднішим, ніж його порушення, коли зміцниться надійність права, що означає, з одного боку захист набутих прав, а з іншого - можливість будь-якого громадянина, який не має юридичної освіти, знати свої права. Надійність права припускає також стабільність правопорядку і можливість передбачати зміст конкретних юридичних рішень.

Прес-конференція - збори представників преси, телебачення, радіо, які офіційно скликаються управлінням юстиції (можливо, разом з УВС, прокуратурою, обласним і арбітражним судами, організацією спілки юристів та іншими) для важливої інформації правового характеру, відповідей на запитання

Брифінг - коротка прес-конференція.

Зустріч - бесіда керівника або фахівця з одним чи групою журналістів, як правило, з їх ініціативи.