22.Соціальна деградація як проблема сучасної України.

Поняття соціальна деградація. Соціальна деградація в сучасній Україні. Шляхи вирішення проблеми соціальної деградації в сучасній Україні.

1. Поняття соціальна деградація

Деградація (англ. degradation, нім. Degradierung f) — поступове погіршення якості, втрата цінних властивостей.

Починається з деградації особи, а закінчується деградацією нації. Шляхом переродження державотворців на державонищителів.Українське суспільство розкололося на мізерну меншість, що з провідної сили нації стала паразитично-панівною, і на люмпен, духовно відчужений від своїх колишніх провідників, котрі обернулися на знахабнілих хапуг усіх дібр країни.Наше суспільство розкладається на здеградованих супер-багатих і здеградовану бідноту — на дві незрівнянно різновеликі верстви, пронизані єдиною "національною ідеєю": що би то ще вкрасти?Звільнившись від колоніальних пут, українство, на превеликий жаль, не поклало жертовно свою синівську любов і відданість до ніг щасливо воскреслої матері-Вітчизни, а відчувши безконтрольність з боку чужої, відтак власної держави, наплодило на свою голову злодіїв, тіньовиків, коритників, — новітніх експлуататорів гнаних і голодних.Хотілося, як краще, а вийшло, як завжди...За бездумне возвеличування і допущення до корита влади вміло крадучих "патріотів" Україна вже розплатилася сотнями мільярдів гривень, вивезених ресурсів, провальним ослабленням збройних сил. І не видно, хто цей розвал може зупинити.Не може збудувати міцної держави народ, який сам себе не любить (І.Франко). Наша суспільна свідомість нині розірвана на клапті незмиренними суперечностями за всіма параметрами життєдіяльності. Ніхто нікого не поважає, ніхто нікому не вірить. Я нарахував не три, не п'ять, а більше десяти "Б", що домінують в головах і серцях сучасних українців, а саме: бюрократизм, безголів'я, безкультур'я, байдужість, безініціативність, безвідповідальність, безгосподарність, безконтрольність, беззахисність, безсилля, а звідси і безнадія. Досить бодай однієї з них, щоб спільноті загрожувала деградація.В Україні здеградував робітничий клас, здеградувало селянство, зубожів, розпорошився по несерйозних, анемічних партійках "прошарок" інтелігенції. Для спільноти, що прагне відродження, це смертельний недуг. Нам сьогодні вкрай потрібна громадянська потуга, котра зцементувала б, згуртувала людей незалежно від соціального походження, бо всі ж ми — українці! Цю місію може виконати лише середній громадянський клас — велика соціальна сила, що об'єднує не менше половини населення країни, збирає під своїм дахом заможне селянство, заможне робітництво, заможну інтелігенцію і все мале та середнє підприємництво. По суті, це вже й не клас у старому розумінні, а провідна громада України, яка не колінкує перед владою з простягнутою за подачками рукою, а, відчувши себе господарем країни, сама диктує їй компетентність і патріотизм і, маючи чим дорожити в житті, дбає про лад у країні, про її авторитет у світі.Про таку потугу ми сьогодні можемо тільки мріяти. Маємо заледве 10 відсотків заможних — і то далеко не всі вони З наших. 90 відсотків — злидарі за межею бідності, але на цей раз майже всі з наших. Сподіватися, що вже в найближчі роки бодай половина з них стане заможною, патріотично свідомою громадою — просто наївно.Злиденний люмпен у кирзаках, куфайках та з гранчаком самогонного перваку в руках об'єктивно не може бути опорою сучасної держави. Це немічна і вкрай ненадійна сила, котра скоріше може бути причиною трагедії спільноти, аніж її опорою. Коли спільнота не має фундаментальної опори, то усе "виходить як завжди". А тому найсерйознішими загрозами безпеці України є загрози внутрішні, в чому ми маємо постійні й необмежені можливості переконуватися. От хоча б під час останніх парламентських виборів.Суспільство, що незворотньо убожіє, не можна назвати прогресуючим, навіть застійним. Це суспільство деградує. Найнижча в Європі народжуваність, найвища смертність (на 370 тисяч зменшує кількість населення щороку). Найвищий у Європі рівень захворювань на СНІД і туберкульоз. Нація вироджується. До семи мільйонів людей активного працездатного віку — на заробітках в зарубіжних країнах. Половина з них не повернеться додому. Ще кілька десятків років, і в Україні не стане чутно дитячого сміху, нікому буде працювати, захищати кордони держави. Зрештою, це вже передбачено Римським клубом, ООН, З.Бжезінським...

2. Соціальна деградація в сучасній Україні.

Все частіше можна почути думки про поточну деградацію населення в контексті західного впливу. Але якщо розглянути ширше, то в кожному суспільстві в усі часи відбувався цей процес. "Нинішня молодь аморальна, лінива, не поважає старших і не знає своєї історії. Молоді люди віддаються пияцтву і розпусті, ніхто не бажає вчитися і працювати ... молодь у них розпещена, лінива тілом і духом і слабка; у неї немає витримки, ні в страждання, ні в задоволеннях, і взагалі вона бездіяльня ... " - так актуально говорив Платон більш ніж 2 тисяч років тому! Це може пояснюватися тим, що кожне старше покоління дивиться на покоління молодше в такому ракурсі, забуваючи, що самі були такими ж з розряду "в своєму оці колоди не помічаємо". Що кожне покоління однакове або інше в усі часи, з цим можна довго і різнопланово сперечатися, але давайте розглянемо факти й статистику, які в сучасній Україні і в інших країнах СНД стали відмінними тенденціями. З кожним роком населення країни швидкими темпами скорочується. Нас на сьогодні вже менше 46 міліонів. Звичайно, дана тенденція зберігається і в інших країнах, навіть розвинених. Так сучасні прихильники євгеніки (науці про збереження і поліпшення генофонду населення) як в СНД, так і на Заході закликають звернути увагу вчених і уряди країн до швидко наближаючої генетичної катастрофи. Вони вважають, що люди вимирають від погіршення якості спадковості. Поки нинішня українське держава є однією з найбільш відсталих у Європі та світі. У нас соціально-економічне становище далеко не найкраще, але ж й не гірше, як, наприклад, в африканських країнах. І працевлаштування - аж ніяк не найстрашніша проблема в країні, з кожним днем все поглинаюча населення. Набагато страшніше деградація молодого населення поряд із старшим. У більшості підростаючого покоління зовсім немає прагнення до навчання, бажання працювати фізично й інтелектуально, а є бажання прийняти наркотичні та психотропні речовини, регулярно споживати алкоголь. Тільки, понад 63% українських дітей в свої 15 років вже мають досвід куріння, 91% - вже вживали алкоголь, а 14% - курили марихуану (опитування Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, проведеного за підтримки Дитячого фонду ООН). Можна додати до цього й погане здоров'я (величезна смертність людей від захворювань системи кровообігу, раку), відсутність мети в житті, неосвіченість, розпусність, відсутність вихованості, легковажність, несерйозне ставлення до безпеки - все це призводить до збільшення кількості людей з розумовими відхиленнями, кількості автомобільних та  виробничих аварій, зрісту "поголовних" курців, пияків, інвалідів, легковажних до безпеки на виробництві, безвідповідальних. На тлі світового матеріально-технічного прогресу спостерігаються й такі негативні процеси, які раніше вважалися маргінальними, як порнографія, аборти, фетальна терапія, гомосексуалізм, відмова від дітонародження (феномен «child free»), розлучення, позашлюбні співжиття, підліткові вагітності, масові подружні зради, евтаназія, безладні статеві зв'язки, що призвели до епідемії СНІДу та венеричних захворювань. А руйнування інституту сім'ї (щорічне співвідношення шлюбів/розлучень становить 1/2) - це вже результат секуляризації масової свідомості і відходу від традиційних, в тому числі релігійних цінностей. Відсутність елементарної культури поведінки і виховання призводить до того, що населення починає вести себе на вулиці так само, як веде себе в громадських місцях (нічні клуби, громадські туалети та інші заклади) і будинку, вже увійшло в нормальний спосіб життя випивати на лавочках, справляти потребу поблизу кущів і в під'їздах, кричати на всю вулицю, як ніби знаходяться в якомусь клубі, де голосно грає музика, матюкатися, паркуватися на газонах, на дитячих майданчиках. І більше лякає безкарність особливо "грошеімущіх". Досить поширеним явищем став аферизм та шахрайство. Це спонукає недовіру й до знайомих, сусідів, друзів, родичей і навіть до близьким.

3. Шляхи вирішення проблеми соціальної деградації в сучасній Україні.

Наш менталітет - ось ключова ланка, яка характеризує відношення і дії до всього. Ми живемо в епоху, коли наша свідомість настільки схильна до впливу соціальних і психотехнологій, маніпуляціям засобів масової інформації. Універсального рецепту щодо «лікування» нашого суспільства поки, на жаль, не вироблено, але очевидно, що він полягає в системному й комплексному підході по цілому спектру напрямків: - Поліпшення економічної ситуації в країні; - Зміна інформаційного клімату в ЗМІ, явно впливають на свідомість людей; - Фамілістіческая експертиза нормативно-правової бази; - Переорієнтація цінностей і цілей шкільної освіти, вищої школи; - Поліпшення системи охорони здоров'я і допомоги при пологах; - Фамілізація соціальної політики, бізнесу і трудових відносин; - Розробка нових сімейно орієнтованих підходів до житлової та містобудівної політики; - Пропаганда культурних і духовних цінностей, а також багато іншого.