Критерії оцінювання знань і вмінь студентів Вимоги до заліку

Об’єкти контролю: рівень засвоєння теоретичних знань та володіння професійно-методичними вміннями у межах модулів:

• Система навчання іноземної мови у середніх навчальних закладах.

• Методика формування мовної компетенції і контроль рівня її сформованості.

• Методика формування рецептивної мовленнєвої компетенції.

• Методика формування продуктивної мовленнєвої компетенції.

Форми контролю: - усна співбесіда;

- виконання практичного завдання.

Критерії оцінювання:

усна співбесіда	- відповідність змісту; - повнота і ґрунтовність викладу; - термінологічна коректність;
виконання практичних завдань	- точність виконання

Схема оцінювання:

• усна співбесіда і виконання практичного завдання оцінюються згідно визначених критеріїв за шкалою “зараховано”, “незараховано”.

№	Критерії оцінювання	Шкала оцінювання
		“зараховано”	“незараховано”
1.	Відповідність змісту	Відповідь студента повністю/в основному відповідає змісту питання. Основні проблеми визначені чітко.	Відповідь студента лише частково відповідає/не відповідає змісту питання. Основні проблеми визначені нечітко/не визначені.
2.	Повнота і ґрунтовність викладу	Основні проблеми повністю і ґрунтовно розкриті.	Основні проблеми розкриті лише частково і без належної глибини/зовсім не розкриті.
3.	Термінологічна коректність	Студент досить вільно й коректно користується методичною термінологією.	Студент майже не користується методичною термінологією.
4.	Точність виконання практичного завдання	Виконане студентом завдання відповідає вимогам комунікативно орієнтованого навчання і поетапного формування навичок та вмінь.	Виконане студентом завдання не відповідає вимогам комунікативно орієнтованого навчання і поетапного формування навичок та вмінь.

Оцінка “зараховано” виставляється за умови, якщо відповідь студента у повній мірі відповідає всім зазначеним критеріям.

Оцінка “незараховано” виставляється за умови, якщо відповідь студента не відповідає хоча б одному із зазначених критеріїв.

Вимоги до екзамену

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS. Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок.

За шкалою ECTS	За шкалою Університету	За національною шкалою
		Екзамен	Залік
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)	Зараховано
B	85 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	75 – 84 (добре)
D	70 – 74 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 69 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

Об’єкт контролю – рівень засвоєння теоретичних знань та володіння професійно-методичними вміннями, сформованими у студента в результаті навчання у 9 семестрі.

Форма контролю: співбесіда з екзаменатором, яка передбачає відповідь студента на 3 питання екзаменаційного білета з тем, що вивчались у 9 семестрі, виконання практичного завдання і захист плану-конспекту уроку ІМ.

Критерії оцінювання:

Перше і друге питання (відповідь на теоретичні питання) оцінюється за критеріями:

• відповідність змісту;

• повнота і ґрунтовність викладу;

• доказовість викладу;

• термінологічна коректність.

• точність виконання практичного завдання.

Трете питання (захист плану-конспекту уроку) оцінюється за критеріями:

• методична грамотність;

• здатність до обґрунтування методичних рішень;

• правильність оформлення плану-конспекту.

Схема оцінювання: кожний критерій оцінюється за чотирибальною шкалою: “відмінно” (5 балів), “добре” (4 бали), “задовільно” (3 бали), “незадовільно” (2 бали).