- •Державний вищий навчальний заклад
- •1. «Система навчання іноземної мови у середніх навчальних закладах».
- •2. «Форми організації навчального процесу у середніх навчальних закладах».
- •За підсумками курсу студент повинен
- •Розподіл балів з дисципліни «Методика викладання іноземної мови у середніх навчальних закладах»
- •1.3 Мета навчання іноземних мов у середній школі:
- •1.4 Зміст навчання іноземних мов у середній школі:
- •Лекція № 2. Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов
- •Лекція № 3. Формування іншомовної компетенції
- •3.1 Формування іншомовної граматичної компетенції:
- •3.2 Формування іншомовної лексичної компетенції:
- •3.3 Формування іншомовної фонетичної компетенції:
- •3.1 Активний і пасивний граматичні мінімуми
- •Лекція № 4. Навчання іншомовного спілкування
- •4.1 Формування іншомовної компетенції в аудіюванні:
- •4.2 Формування іншомовної компетенції в говорінні:
- •Лекція № 5. Формування іншомовної компетенції у читанні
- •Модуль 2. Форми організації навчального процесу у середніх навчальних закладах. Лекція № 6. Формування іншомовної компетенції у письмі
- •Лекція № 7. Особливості навчання іноземної мови у середніх навчальних закладах
- •Лекція № 8. Вимоги до уроку іноземної мови. Основи контролю у середніх навчальних закладах
- •Лекція № 9. Шляхи інтенсифікації навчального процесу з іноземної мови
- •Розподіл семінарських занять відповідно до лекцій
- •Список рекомендованої літератури
- •Плани практичних занять Заняття № 1
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 2
- •План заняття
- •Підручник _____________ для ___________ класу
- •Література
- •Заняття № 3
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 4
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 5
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 6
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 7 тема : Урок-основна форма організаційного процесу навчання іноземній мові у школі.
- •План заняття
- •Література
- •Заняття № 8 тема: Особливості методики навчання іноземній мові на різних ступенях навчання
- •Ознайомити студентів із завданням, змістом та методикою на різних ступенях навчання ім. План заняття
- •Література
- •Індивідуальні завдання студентів (обов’язкове)
- •Індивідуальне завдання (додаткове)
- •Критерії оцінювання знань і вмінь студентів Вимоги до заліку
- •Вимоги до екзамену
- •Орієнтовні питання й завдання до заліку
- •Перелік питань до екзамену
- •Типові практичні завдання до екзамену
- •Конспект уроку у 5-му класі
- •1. Тема уроку: “Моя сім’я”
- •2. Мета уроку:
- •3. Методичне обладнання уроку:
- •4. Схематичний план уроку
- •5. Хід уроку
- •1. Початок уроку
- •2. Фонетична зарядка
- •3. Розвиток умінь аудіювання і мовлення на матеріалі розповіді вчителя про свою сім’ю.
- •4. Розвиток навичок техніки читання слів за темою.
- •Навчально-методичне видання Каніболоцька Ольга Анатоліївна
- •Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Російська мова та література»
Лекція № 4. Навчання іншомовного спілкування
4.1 Формування іншомовної компетенції в аудіюванні:
загальна характеристика аудіювання як вида мовленнєвої діяльності та вміння;
фактори, що впливають на якість аудіювання;
цілі і завдання навчання аудіювання;
класифікація видів аудіювання та типи аудіотекстів;
вправи для формування іншомовної компетенції в аудіюванні;
вимоги до текстів для навчання аудіювання;
особливості формування іншомовної компетенції в аудіюванні у початковій, основній і старшій школі.
4.2 Формування іншомовної компетенції в говорінні:
загальна характеристика говоріння як вида мовленнєвої діяльності та вміння;
монологічна і діалогічна форми мовлення та їх комунікативні, психологічні і лінгвістичні особливості (у порівнянні);
цілі і завдання навчання діалогічного і монологічного мовлення;
функціональні типи монологів і діалогів;
етапи й одиниці навчання діалогічного і монологічного мовлення;
вправи та використання різних видів опор у навчанні діалогічного та монологічного мовлення;
навчально-комунікативна мовленнєва ситуація і способи ї створення;
рольова гра та методика її організації і проведення;
особливості формування іншомовної компетенції в говорінні у початковій, основній і старшій школі.
NB: ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
4.1 Аудіювання — це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. З точки зору психофізіології аудіювання трактується як перцептивна розумова мнемічна діяльність. Перцептивна тому, що здійснюється сприйняття/ рецепція/ перцепція; розумова — бо пов'язана з основними розумовими операціями: аналізом, синтезом, індукцією, дедукцією, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією; мнемічна — тому, що відбувається виділення і засвоєння інформативних ознак мовних і мовленнєвих одиниць, реформування образу і впізнавання як результат зіставлення з еталоном, який зберігається в пам'яті.
Аудіювання і говоріння — це дві сторони усного мовлення. Без аудіювання не може бути нормативного говоріння. Разом з тим аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є й відносно автономним (наприклад, слухання лекцій, доповідей, радіопередач і т. п.).
4.2 Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній формі (паралельно з аудіюванням) і в монологічній формі. Воно спрямоване до однієї особи або до необмеженої кількості осіб. Як і будь-яка інша діяльність, акт говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба; предмет — думки того, хто говорить; продукт — висловлювання (діалог або монолог) і результат, який може виражатися у вербальній або невербальній реакції на висловлювання.
Діалогічне мовлення - це процес мовленнєвої взаємодії двох або більше» учасників спілкування. Тому в межах мовленнєвого акту кожен з учасників по черзі виступає як слухач і як мовець.
Монолог — це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи.
Монологічне мовлення характеризується певними комунікативними, психологічними і мовними особливостями, які вчитель має враховувати у процесі навчання цього виду мовленнєвої діяльності.
Залежно від комунікативної функції та характеру логіко-синтаксичних зв'язків між реченнями розрізняють такі основні типи монологічних висловлювань:
опис, розповідь і роздум (міркування). В основі їх класифікації лежать такі логічні категорії як простір, час, причина і наслідок. Людина або описує факти об'єктивної дійсності, передаючи їх просторові відношення, або повідомляє, розповідає про них, розглядаючи їх у часових відношеннях, або розмірковує про них, беручи до уваги інші відносини, найважливішими з яких є причинно-наслідкові.
Монолог-опис є констатуючим типом монологічного висловлювання, в якому стверджується наявність чи відсутність будь-яких ознак в об'єкті, описується людина, природа, погода, оточуючі предмети тощо, вказується просторове розміщення предметів, перераховуються їх якості та ознаки.
Монолог-розповідь є динамічним типом монологічного висловлювання, в якому розповідається про розвиток подій, пригод, дій чи станів. Дійсність сприймається у процесі її розвитку та зміни в хронологічній (часовій) послідовності.
Різновидами монологу-розповіді є монолог-оповідь і монолог-повідомлення. Якщо в розповіді йдеться про об'єктивні факти з життя суспільства в цілому, то в оповіді — про факти з життя самого розповідача, що надає подіям, які описуються, суб'єктивно-особистісного характеру. Монолог-повідомлення є відносно коротким викладом фактів чи подій реальної дійсності у стислій, інформативній формі.
Монолог-міркування спирається на умовиводи як процес мислення, в ході якого на основі вихідної тези/судження чи декількох тез/суджень робиться висновок. Оскільки у процесі роздуму завжди вирішується якась проблема, то вона і є об'єктом роздуму. Для роздуму характерний причинно-наслідковий зв'язок між реченнями. Різновидом монологу-міркування є монолог-переконання. Його мета—переконати слухача/слухачів, сформувати у нього/ в них конкретні мотиви, погляди, спонукати його/їх до певних дій.