1.5. Загальновиробничі витрати підприємства

Загальновиробничі витрати як складова частина виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) не мають безпосереднього зв'язку з технологічним процесом основних і допоміжних структурних підрозділів підприємства, а пов'язані лише з його організацією й обслуговуванням і створенням для підрозділів необхідних умов виробництва та здійсненням управління.

Визначені підприємством загальновиробничі витрати за переліком і складом поділяються на постійні та змінні. До змінних за-гальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Змінні загальновиробничі витрати прямо і повністю відносяться на виробничу собівартість виробленої продукції (на рахунок виробництва).

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення, тобто ця частина витрат зразу списується на рахунок собівартості реалізації. Розподілена частина постійних загальновиробничих витрат відноситься на виробничу собівартість продукції.

Слід зазначити, що абсолютно точного розподілу витрат на постійні і змінні не може бути, так як існують витрати, що містять в собі постійну і змінну частини. Так, оплата праці апарат}' управління виробництвом може включати в себе пості йну частину* — оклад і змінну частин}' — винагороди (премії) за збільшення обсягів виробництва, за високі досягнення у праці тощо. Крім того, затрати, які для одного підприємства є постійними, для іншого можуть бути змінними.

Якщо випуск продукції за звітний період нижчий нормальної потужності підприємства, то загальновиробничі витрати розподіляють-62

ся відповідно до нормальної потужності (витрати у межах нормальної потужності списуються на виробничу собівартість продукції, а понаднормальні витрати — на собівартість реалізованої продукції).

Якщо випуск продукції у звітному періоді вищий від нормальної потужності підприємства, то вся сума постійних витрат розподіляється і всі загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість.

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється в такому порядку:

а) виходячи з очікуваного обсягу виробництва на один або декілька років визначається нормальний та фактичний рівень вироб ничої потужності і сума змінних та постійних загальновиробничих витрат. При цьому треба враховувати технічні характеристики, змінний режим, експлуатаційне забезпечення, обсяг виробництва та інші умови в залежності від особливостей вибраної бази розподілу. При цьому змінні та постійні загальновиробничі витрати визнача ються за фактичними обліковими даними минулих періодів. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних та змінних витрат, або за обліковими даними неможливо визначити фактичну суму та ких витрат, то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат на одиницю продукції. Наприклад, витрати на електроенергію при незмінних тарифах будуть рости прямо про порційно до рост}- обсягу виробництва. В зв'язку з цим суми змінних витрат можуть бути визначені як добуток обсягу виробництва на су му змінних витрат, розрахованих на одиницю продукції;

б) розраховуються коефіцієнти (нормативи) розподілу постійних та змінних загальновиробничих витрат на одиницю бази розподілу (на І машино-годину, І виріб тощо) шляхом ділення суми постійних та змінних загальновиробничих витрат при нормальному рівні потуж ності на кількість відпрацьованих машино-годин, кількість одиниць продукції чи інших величин в залежності від вибраної бази розподілу;

в) розрахований коефіцієнт (норматив) на постійні загальнови робничі витрати помножуєгься на фактичну величин}' вибраної бази розподілу за звітний період, одержана сума вважається розрахованою нормою постійних фактичних витрат звітного період}':

г) розрахована норма постійних фактичних витрат звітного періоду порівнюється з сумою постійних фактичних витрат звітного періоду (яка в свою чергу визначається як різниця між загальною су мою фактичних загальновиробничих витрат за звітний період та су-

63

Ю.С. Цал-Цалко

мою змінних фактичних витрат цього ж періоду, обчисленою прямим шляхом на підставі первинних документів).

Постійні фактичні витрати, що не перевищують розрахованої норми, вважаються розподіленими витратами і включаються до виробничої собівартості, а надлишок — нерозподіленими постійними витратами.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загаль-новиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат за додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" наведемо в таблиці 1.5.1.

Суми змінних та розподілених постійних загальновиробничих витрат включаються до виробничої собівартості і розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до вибраної бази розподілу за розрахованими коефіцієнтами.

У хімічній промисловості, за винятком добувних виробництв, загально-виробничі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до суми основних витрат на переробку, включаючи матеріальні витрати на технологічні цілі, витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальні заходи та витрати на утримання й експлуатацію устаткування.

У добувних виробництвах загальновиробничі витрати розподіляються таким чином: одним способом добування хімічних руд — пропорційно до видобутку кожним кар'єром або шахтою; різними способами (відкритим і закритим) — пропорційно до основних витрат, до яких включаються матеріальні витрати (паливо та енергія для технологічних цілей), витрати на основну і додаткову заробітну плату, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання й експлуатацію устаткування.

Загальна величина загальновиробничих витрат, а також витрат на. утримання та експлуатацію устаткування підприємства в цілому є сумою відповідних витрат цехів основного виробництва; ці ж витрати допоміжних цехів включаються до собівартості валової і товарної продукції підприємства через собівартість робіт і послуг, що виконуються допоміжними цехами для основного виробництва,

Загальновиробничі витрати кожного цеху включаються до собівартості продукції, що виготовляється тільки цим цехом (в тому числі до собівартості робіт, послуг, які виконуються для інших цехів).

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування, які неможливо розподілити між окремими видами продукції за прямою озна-

64

Витрати підприємства

кою або якщо вони не виділяються в окрему статтю калькуляції, включаються до загальновиробничих витрат і підлягають розподілу на постійні та змінні витрати у загальному порядку з подальшим їх розподіленням між окремими видами продукції

До собівартості товарів народного споживання загальновиробничі включаються:

• повністю в цехах, які спеціалізуються на виробництві цих товарів;

• частково — коли ці товари виготовляються поряд з основною продукцією у цехах, які не спеціалізуються на їх виготовленні. При цьому до собівартості товарів народного споживання включається відповідна частка загальновиробничих витрат, пов'язаних з вироб-

Таблиця 1.5.1 Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

з/п	Показники		На одини-	Включення загальновиробничих витрат до
		Усього	розіюділу (1 машино-година)	витрат на виробництво продукції, грн.	собівартості реапізованої продукції, грн.
1	2	3	4	5	6
І	База розподілу за нормал ь-ною потужністю, м ашино-години	10000	X	X	X
2 3 4 5	Загальновиробничі витрати за нормальною потужні с- тю, грн. Зних: змінні (ряд.З гр.4 = ряд.2 гр.З : рад.1 гр.З) постійні (ряд.5 гр.4 = рад.4 гр.З: рад.1 гр.З)	70000 50000 20000	5 2	X X	X X
6 7	База розподілу за факти ч- ною потужністю маш ино- години 1-й звітний період 2-й звітний період	8000 10500	X X	X X	X X
	Фактичні загальновиробничі витрати, грн.:

65

Ю.С, Цал-Цалко

Витрати підприємства

			Продовження		таблиці 1.5.1
1	2	3	4	5	6
8	1-й звітний період	68100
	з них:
9	змінні	48000	X	48000	X
10	постійні - усього
	(ряд.8гр.З- ряд.9гр.З)	20100	X	X	X
	у тому числі:
10.1	постійні розподілені
	(ряд.б гр.З х ряд.5 гр. 4)	16000	X	16000	X
10.2	постійні нерозпод ілені
	(ряд. 10 гр.З - ряд. 10.1 гр.З)	4100	X	X	4100
11	2-й звітний період	77950
	з них:
12	змінні	57750	X	57750	X
13	постійні - усього (ряд. 11 гр.З - ряд. 12 гр.З) у тому числі:	20200	X	х	X
13.1	постійні розпод ілені (ряд. 7 гр.З х ряд.5 гр.4), але не більше суми факт и-чних постійних загально-виробничих витрат	20200	X	20200	X
13.2	постійні нерозпод ілені (ряд. 13 гр.З-ряд. 13.1 гр.З)	0	X	X	0

ництвом цих товарів. Для цього складається спеціальний розрахунок загально-виробничих витрат неспеціалізованих цехів. ,.

У сезонних виробництвах для визначення планової, фактичної собівартості продукції витрати на обслуговування виробництва обчислюються виходячи із затвердженого річного кошторису цих витрат, обсягів продукції і норм витрат на одиницю продукції.

У разі зміни обсягу продукції до норм витрат вносяться необхідні корективи, з тим щоб забезпечити погашення витрат. Якщо фактичні витрати перевищують суму, затверджену за кошторисом, ці відхилення списуються на собівартість продукції того періоду, в якому мало місце перевищення.

На період сезонних перерв у роботі всі витрати на обслуговування виробництва відносяться до витрат майбутніх періодів.

Якщо сума витрат на обслуговування виробництва за встановленими нормами перевищує фактичні витрати, то до собівартості продукції включаються фактичні витрати.

66