Аналіз структури операційних витрат підприємства за елементами

Елементи витрат	Минулий рік			Звітний рік			Відхилення
	всього		на І тис. чистого доходу, грн.	всього		на 1 тис. чистого доходу, ■ гри.	+. -		%	пупктіч п структурі
	тис. гри.	%		тис. грн.	%		всього, тис. грн.	на 1 тис, грн. чистого доходу
Матеріальні затрати	54763	81,37	662	75949	82,54	668	'21186	'6	+38.69	1.17
Витрати на оплату праці	4719	7,01	57	7060	7,67	62	+2341	+5	+49.61	41.66
Відрахування на соціальні заходи	1554	2,31	19	2499	2,72	23	+945	+4	+60,81	+0.41
Амортизація	1742	2,59	21	2966	3,22	25	+1224	+4	+70.26	Ю.63
Інші операційні витрати	4524	6,72	55	3543	3,85	32	-981	-23	-21,68	-2.87
Разом	67302	100,0	814	92017	100,0	810	+24715	-4	+36.72	0

Л и тря ти п jа при f-'м с тп:і

Так, елемент "Втрати оплату праці" наприклад, відбиває втрати на оплату праці як працівників, які безпосередньо заііияи виконанням основних технологічних операцііі, так і тих, які зайняті обслуговуванням виробництва. І якщо оплату праці легко розділити" між окремими видами продукції, знаючи трудомісткість продукції і поопераційні розцінки, то відносно інших це зробити неможливо, а адміністративні витрати та втрати на збут, які теж включають витрати на оплату праці, взагалі не формують виробничу собівартість.

Для внутрішньовиробничого планування і виявлення резервів зниження собівартості необхідно знати не лише загальну суму втрат підприємства за певним економічним елементом, а її величину витрат залежно від місця їх виникнення і конкретної форми виробничого використання; знати, яка частіша втрат припадає на основне і допоміжне виробництво, на управління. Одержати такі данні за допомогою поелементної класифікації неможливо. Цьому завданню відповідає групування витрат за статтями калькуляції.

Суть цієї класифікації полягає в тому, що всі витрати групуються за ознакою спільності їх виробничого призначення.

На підприємствах різних видів економічної діяльності використовується різна за своїм складом номенклатура калькуляційних статей, що зумовлено особливостями формування у них виробничої собівартості.

Структура собівартості продукції за статтями калькуляції відбиває співвідношення витрат у виробничій собівартості: що витрачено, куди витрачено і на які цілі спрямовані кошти. Вона дозволяє виділити витрати кожного цеху чи підрозділу підприємства (як у сфері виробництва, так і управління підприємством та збуту продукції), що є необхідною умовою ведення госпрозрахунку.

Рівень витрат формується під впливом різних статей витрат. До числа найважливіших відносять ті статті витрат, які мають найбільшу питому вагу в загальній сумі виробничої собівартості продукції та інших витрат підприємства (табл. 3.7.6).

За характером витрати можна об'єднати в три основні групи. В першу групу — вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировина, основні матеріали, куповані напівфабрикат та комплектуючі вироби, технологічне паливо і енергія тощо). В другу — затрати на оплат}»' праці. В третю — витрати, що пов'язані з використанням основних засобів. Відповідно з цим аналіз витрат можна проводити в розрізі основних економічних елементів витрат (табл. 3.7.7), виявляючи: ^співвідношення продуктивності і оплати праці; 2) економію виробничих запасів, яка приводить до підвищення матеріаловіддачі і зниження

Таблиця 3.7.6