9. Причини та передумови виникнення pr як самостійної сфери діяльності.

Причини: 1) дії відповідних законів, під впливом традицій і потреб демократичного суспільства, якому притаманні ринкова система господарювання, активне функціонування громадських об´єднань, партій, незалежної преси й інші елементи демократичного середовища;

2) необхідність у налагодженій взаємодії, співпраці влади і держави з громадянами, соціальними групами і всією спільнотою, вивченні та врахуванні їх думок, очікувань, ймовірних реакцій при ухваленні політичних, управлінських рішень і в практичній роботі загалом.

Зародження ПР як сфери професійної діяльності пов´язано із соціально-політичною практикою США, де принципи демократії, розвинутість громадянського суспільства традиційно передбачають обізнаність народу про події в країні, врахування думок і запитів громадськості в управлінні. ПР як систему засобів переконання американців у законності певної точки зору почали використовувати у 70-ті роки XVIII ст. під час боротьби за незалежність від Англії (її організатор Семюель Адамс).

10. Розвиток ораторського мистецтва, риторики та принципів публічного діалогу в античні часи.

Доповіді вождів або тих, хто прагнув до них належати, не випадково були виконані високого красномовства, адже готувалися вони із застосуванням риторики (ораторського мистецтва) як одного з основних засобів переконання.

Видатний мислитель античності Аристотель вважав, що переконати аудиторію можна лише тоді, коли доб'єшся її прихильності або ж симпатії до себе. У його відомому трактаті «Риторика» (першої наукової розробки проблем ораторського мистецтва) зазначено про ставлення публіки до оратора, що є найважливішою передумовою успіху його промови.

Римський оратор Цицерон у своїх працях з риторики особливе значення приділяв вивченню психології, інтересів, смаків публіки. На його думку, завдання оратора - естетично тішити публіку, впливати на волю і поведінку людей, вміти спонукати їх до активної діяльності.

У Древній Греції понад усе цінувалося вміння спілкуватися, вести суперечки, переконувати співрозмовника. Кращі оратори, як правило, були найбільш імовірними кандидатами в лідери. Для досягнення ще більшого визнання політичні діячі Греції нерідко зверталися до софістів (фахівцям з навчання мудрості і красномовства). Були вже перші спроби того, що ми нині називаємо лобіюванням - прагнення вплинути на законодавців за допомогою ефективного використання методів і прийомів комунікації, переконання логікою суджень. Видатним майстром техніки впливу на маси був римлян Юлій Цезар.

11. Зародження pr у північні америці в хуш ст.

Основи професії політичного PR зароджувалися в США одночасно з боротьбою американських патріотів за незалежність і встановленням республіканських демократичних форм правління (кінець XVIII ст.). Тактика і прийоми ПР стихійно розвивалися. Використовувалися різноманітні пропагандистські засоби: прес-бюлетені, газети, зустрічі з героями визвольного руху, гасла, символи, риторика, паблісіті, не кажучи вже про мітинги, парадах, виставках, поезії, піснях, коміксах, салютах та ін.

Основоположником принципів, якими і сьогодні користуються в сфері ПР , є Самуель Адамс. Завдяки його творчим знахідкам, новим підходам до мобілізації громадської думки була продемонстрована ефективність цілого ряду прийомів і методів зв'язків з громадськістю, що увійшли в арсенал сучасного політичного PR.

Наступним важливим етапом у розвитку інструментарію політичного ПР у США став період створення американської конституції. Велася боротьба на сторінках преси у вигляді статей, памфлетів і творів інших літературних жанрів з метою переконати публіку в необхідності ратифікації конституції.

Підготовлені перші десять поправок до конституції під загальною назвою «Білль про права» були схвалені в 1791 році. Ці поправки мали надзвичайне значення для становлення ПР як професійної системи.

Американські історики стверджують навіть, що «Білль про права» можна вважати своєрідною ратифікацією практики ПР.