Міністерство культури україни київський національний університет культури і мистецтв

Миколаївська філія

Факультет менеджменту і бізнесу

кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

РЕФЕРАТ

з навчального курсу «Лінгвістичні основи документування»

на тему:

Текст і дискурс

Виконав:

студентка групи ДМ-34М

Т. В. Сенета

Перевірив:

канд. пед. наук Т. М. Борко

Кількість балів ________

Миколаїв – 2015

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 3

Основна частина

1.Визначення поняття «текст» у різних тауках та галузях знань…………… 4

2. Поняття дискурсу……………………………………………………………. 5

3. Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці та лінгвістиці тексту………… 10

4. Протиставлення: «текст» - «дискурс»……………………………………… 13

Висновки……………………………………………………………………….. 14

Список використаної літератури……………………………………………… 15

Вступ

В останнє десятиліття на передній план наукових досліджень, які проводяться в різних сферах гуманітарного знання, виходить аналіз дискурсу як об'єкта, що включає в себе крім вербально вираженого тексту також інші змістовні області. При цьому звертає на себе увагу те, що дискурс як операційне поняттянаукового пошуку використовується не тільки в лінгвістичних дослідженнях, а й в інших наукових розвідках (наприклад, в історії, психології, юриспруденції тощо).  Вчені активно використовують цей термін стосовно до різних галузей людської комунікації: зокрема, лінгвістичному аналізу піддаються такі об'єкти, як просто «дискурс» (Архипова, 2002), «діалогічний дискурс» (Поспєлова, 2001; Болтнева, 2004)), «автобіографічний дискурс »(Кованова, 2005),« газетний дискурс »(Смирнова, 2006),« рекламний дискурс »(Кочетова, 1999) і т.п. Тому питання про розмежування понять «текст» і «дискурс» вимагає спеціальногоосвітлення, тим більше що в науковому підході до цього феномену у вітчизняній і зарубіжній літературі спостерігаються значні розходження. Дані положення визначають актуальність теми.

1.Визначення поняття «текст» у різних науках та галузях знань

Текст – загалом зв’язана і повністю послідована сукупність знаків. Наука, що вивчає тексти називається герменевтикою. Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання певного комунікативного завдання. Висловлюючи думки і почуття, людина ставить конкретну мету – щось повідомити, про щось переконати. Існує багато визначень тексту. Наведемо окремі з них.

«Текст – це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завершеністю, об’єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв’язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність» (І. Р. Гальперін).

«Текст – певна, з функціонально-смислового погляду упорядкована, група речень або їх аналогів, які являють собою, завдяки семантичним і функціональним взаємовідношенням елементів, завершену смислову єдність» (В. В. Одинцов).

М. В. Комова вважає, що «текст – це головний елемент документа, який відтворює зміст документа, інформацію, зафіксовану за допомогою певної послідовності знаків, які сприймаються візуально. Текст тематично взаємопов’язана послідовність повідомлень, основна частина літературного твору, викладена природною мовою у вигляді зв’язних лексично, граматично, синтаксично, логічно фраз».