1. PR ЯК НАУКА І МИСТЕЦТВО.

PR — це наука і мистецтво організації та здійснення зв’язків суб’єктами управління економічною, соціальною, політичною і духовно-культурною діяльністю з громадськістю, досягнення взаєморозуміння і доброзичливості між особистістю, закладом та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією.

Об’єкт PR — система реальних зв’язків суб’єктів управління та суспільної діяльності з громадськістю.

Предметом PR є сутність та елементи системи зв’язків з громадськістю, громадська думка, закономірності та випадковості їх виникнення, функціонування й розвитку, принципи та методи управління ними.

Основними завданнями PR як науки та мистецтва є такі:

1. Вивчення, аналіз та управління суспільною думкою.

2. Аналіз і регулювання суспільних відносин інформативними методами.

3. Висвітлення урядових відносин, забезпечення двостороннього спілкування на основі правдивої, цілковитої інформованості.

4.Вивчення, аналіз, пояснення та використання в інтересах суб’єкта управління (господарювання) та громадськості певної організації виробничих, промислових, фінансових і міжнародних відносин.

5. Дослідження споживчих відносин, реклама товарів і послуг.

6. Створення іміджу організації, фірми та керівництва.

7.Виявлення можливих тенденцій і випадків та передбачення, наукове прогнозування їхніх наслідків.

PR нерозривно пов’язана з багатьма іншими науками (наприклад, маркетинг), але вона значно відрізняється від них передусім обсягом охоплення суспільних відносин і системи їх регулювання та управління.

2.Pr : сутність та проблеми визначення.

Важливий етап у підготовці PR-кампанії - всебічне вивчення аудиторії (цільових груп). Для цього необхідно:

1. Ідентифікувати групи, які повинні стати цільовими. Всі організації мають зв'язок з певними стандартними групами: ЗМІ та журналістами; службовцями; жителями; чиновниками (муніципального та федерального рівнів). У сфері бізнесу - це групи споживачів, акціонерів та фінансистів.

Всі організації мають специфічні цільові групи: некомерційні - спонсорів; великі компанії - дилерів і постачальників. Для підвищення ефективності комунікацій необхідно сегментувати кожну групу на підгрупи.

2. Визначити пріоритетні групи, тобто виявити найбільш важливі цільові групи з точки зору ступеня їх впливу, престижу, влади, потреби в них для організації. Щоб визначити пріоритетні групи, фахівці зі зв'язків з громадськістю повинні виявити: чим і чому ця група важлива для нас; якими соціальними, демографічними, психологічними та іншими характеристиками володіє дана пріоритетна група; наскільки вона активна і як пов'язана з нашими інтересами.

3.Класифікація визначень pr.

Єдиного визначення «public relations» не існує, оскільки за останні 60 років пропонувалося безліч самих різних тлумачень цього поняття. Інститут громадських відносин, створений у Великобританії в 1948 році, прийняв все ще чинне визначення: «Public Relations» - це плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією і її громадськістю. Краще з нині існуючих визначень висунуто під час виступу національних і регіональних асоціацій ПР в Мехіко у 1978 року: «ПР - це мистецтво і наука аналізу тенденцій, пророкування їхніх наслідків, видачі рекомендацій керівництву організацій і здійснення програм дій в інтересах і організацій, і громадськості». Вчений Харлоу, найстарший фахівець з ПР з Сан-Франциско, розробив власне визначення: «ПР - це одна з функцій управління, сприяюча встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, розташування і співпраці між організацією і її громадськістю». Г. Г. Почепцов визначає паблік рілейшнз як «науку про управління громадською думкою».

Більш прості визначення ПР: «позитивна діяльність, визнана суспільством», «робити добро і отримувати визнання за це», «з'єднання особистих і суспільних інтересів».

Отже, «Public Relations» - це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді і повній інформованості.

4.Історичні етапи розвитку pr як сфери діяльності.

Як професійна сфера діяльності, PR вперше почала розвиватися в США. Узагальнюючи головним чином саме американський досвід, американський економіст Р. Сміт виділив чотири етапи в історії піару

1. «Ера маніпулювання» (19 ст.): пропаганда; характер комунікації –одностороння.

2. «Ера інформування» (початок 20 ст.): поширення інформації та правдивість.

3. «Ера переконання» (середина 20 ст.): вплив на громадську думку та поведінку; характер комунікації – двостороння.

4. «Ера взаємовпливу» (кінець 20 ст.): взаєморозуміння і дозвіл конфліктів.