62. Загальноприйняті постулати благодійництва

Благодійництво – добровільна безкорислива пожертва фі­зичних та юридичних осіб набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство.

Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:

– сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямо­вані на поліпшення соціально-економічного становища;

– поліпшення матеріального становища набувачів благо­дійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабез­печених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування,

– сприяння розвитку науки й освіти, реалізації науково-освітніх програм, надання допомоги вчителям, ученим, студен­там, учням;

– сприяння розвитку культури, утому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові усіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей і художньої творчості;

– надання допомоги талановитій творчій молоді;

– сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам 'яток історії та культури, місць поховання;

– надання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;

– сприяння розвитку природно-заповідного фонду та при­родоохоронної справи;

– сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у наданні медичної допомоги населенню та здій­снення соціального догляду за хворими, інвалідами, одиноки­ми, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування;

– сприяння захисту материнства і дитинства, надання до­помоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.

63. Вірусна реклама

Вірусна реклама – це такий спосіб просування продукту, при якому кожна людина, котра побачила рекламу, сама стає популяризатором даного продукту, «ведучи» за собою нових покупців.Найпростіший приклад вірусного маркетингу, з яким стикаємося ми всі — це так звана «жовта преса». За її допомогою зірки шоу-бізнесу поширюють про себе плітки і чутки, які підхоплюються друкованими та електронними ЗМІ, і в підсумку мусуються вдома, в метро, ​​по телефону, словом там, де є вільний час.

Як правило, вірусна реклама створюється у формі смішного чи шокуючого відеоролику, флеш-мультфільму, гри чи навіть фотографій, де якимось чином згадується рекламований веб-сайт або продукт компанії.

Людина, котра переглянула відеоролик або побавилася в онлайн-гру, загоряється бажанням поділитися хохмою із друзями та іншими користувачами Інтернету, і робить це за допомогою e-mail, аськи, соціальних мереж, форумів та блогів і навіть по телефонній розмові та при зустрічі. Ці друзі, у свою чергу, поділяться новиною з іншими, і таким чином інформація поширюється по Інтернету так як вірус.

Для рекламодавця вірусна реклама є дуже вигідною – по-перше, тому що вона розповсюджується безкоштовно завдяки іншим людям, по-друге, рекламований таким чином продукт сприймається ненав’язливо. Хоча в більшості випадків початковий поштовх створюється розробниками вірусних технологій, які всілякими хитрими способами проштовхують свій вірус на популярні ресурси та у соціальні мережі.