Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ[ред. • ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неперевірена версія

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)
Оригінальна назва	International Federation of Library Associations and Institutions
Заснування	Едінбург, Шотландія 1927
Голова	Елен Тайс (2009-2011)
Офіційний сайт	http://www.ifla.org/

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (англ. The International Federation of Library Associations and Institutions, IFLA) — міжнародна організація, яка представляє інтереси бібліотечних та інформаційних працівників.

Короткі відомості[ред. • ред. код]

IFLA була заснована у 1927 році. В наш час^[Коли?] має понад 1700 членів у більш ніж 150 країнах. Штаб-квартира IFLA знаходиться в Гаазі, Нідерланди. IFLA є незалежною міжнародною неурядовою та некомерційною організацією.

Її основними цілями є:

• заохочення високих стандартів бібліотечних послуг та інформації;

• поширення передового розуміння цінності бібліотеки та інформаційних служб;

• представляти інтереси членів по всьому світу.

Членом IFLA можуть бути організації, об'єднання, установи (наприклад, бібліотеки) або індивідуальні бібліотекарі чи студенти. Двома основними типами членів, які мають право голосу, є асоціації та інститути.

Проблеми, спільні для бібліотек з усього світу є предметом основної діяльності IFLA. До них відносяться:

• ALP (поліпшення бібліотечної програми) — розвиток професії бібліотекарів у розвинених країнах,

• FAIFE (вільний доступ до інформації та свободу вираження поглядів) — свобода доступу до інформації та свобода вираження думок,

• CLM (комітет авторського права та інших юридичних питань) — присвячена авторському праву та іншим правовим питанням,

• PAC (збереження та охорона навколишнього середовища) — основна увага приділяється ініціативам, пов'язаних зі збереженням та підтриманням бібліотечних матеріалів.

• Програма UNIMARC

• Бібліотеки для сліпих

Члени[ред. • ред. код]

• Українська бібліотечна асоціація

• Національна парламентська бібліотека Японії

Украї́нська бібліоте́чна асоціа́ція (УБА) — незалежна всеукраїнська громадська організація з індивідуальним і колективним членством, яка об'єднує на добровільних засадах осіб, професійно пов'язаних з бібліотечною справою, бібліографічною та інформаційною діяльністю, та тих, хто зацікавлений у їх розвитку. Установча конференція Української бібліотечної асоціації відбулася 1 лютого 1995 року.

Зміст

  [сховати] 

• 1 Місія та мета УБА

• 2 Досягнення УБА

• 3 Перспективи

• 4 Див. також

• 5 Посилання

Місія та мета УБА[ред. • ред. код]

Асоціація сприяє реалізації прав громадян на вільний доступ до інформації, захищає інтелектуальну свободу, підвищує обізнаність громадян з цих питань. УБА працює задля укріплення і розвитку бібліотечної професії та бібліотечно-інформаційної освіти.

Головною місією УБА є всебічне сприяння розвитку бібліотечної справи і забезпеченню реалізації права користувачів бібліотечних послуг на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захист соціальних та інших спільних інтересів членів УБА.

Метою Асоціації є активний вплив на бібліотечну та інформаційну політику в Україні, консолідація бібліотек, укріплення і розвиток бібліотечної професії та бібліотечно-інформаційної освіти, підтримка та ініціація проектів, спрямованих на інформатизацію бібліотек, а також на збереження традиційної книжкової культури і підтримку читання.

Досягнення УБА[ред. • ред. код]

За період з 1995 року УБА організувала сотні конференцій, семінарів і тренінгів, було опубліковано більше 20 науково-практичних видань, які допомагають бібліотекарям досягати високого рівня якості бібліотечного й інформаційного обслуговування. У 2000 році УБА разом з Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв заснувала Центр безперервної інформаційно-бібліотечної освіти, навчання в якому пройшли тисячі бібліотекарів.

УБА тісно співробітничає з державними установами, громадськими організаціями, рухами, фондами та окремими громадянами, зацікавленими у розвитку бібліотечної справи. Вона виступала партнером у реалізації проектів багатьох національних та зарубіжних організацій, зокрема, Фонду «Відродження» (Київ), Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт), Британської Ради (Київ), Гете-Інституту (Київ), Німецького Бібліотечного Інституту (Берлін), Посольства США в Україні, Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Асоціація має позитивний досвід співробітництва з Європейською Комісією за програмою «Технології інформаційного суспільства» щодо реалізації проектів PULMAN («Публічні бібліотеки активізують використання сучасних мереж») та CALIMERA («Використання в культурі: місцеві заклади як посередники в організації доступу до електронних ресурсів»).

Важливим результатом діяльності УБА стало сприяння відкриттю протягом 2001–2010 рр. 141-го Інтернет-центру в публічних бібліотеках України за програмою та коштом Посольства США в Україні. Кожен центр пропонує читачам принаймні п'ять робочих станцій з доступом до Інтернету, а також навчає користуванню комп'ютерною технікою і пошуку інформації в Інтернеті. Бібліотеки надають ці послуги в тому числі і користувачам з обмеженими фізичними можливостями. У 2006 р. за сприяння УБА та фінансової підтримки Посольства США було відкрито три Інтернет-центри для людей з обмеженим зором у Центральній спеціалізованій бібліотеці для сліпих у Києві, у Рівненській та Херсонській обласних бібліотеках.

Перспективи[ред. • ред. код]

Нині УБА представляє більше ніж 50 тис. бібліотечних працівників з усієї країни, понад 40 тис. бібліотек. Члени УБА працюють в публічних, вузівських, шкільних та спеціальних бібліотеках. Новим президентом асоціації на період 2009–2011 рр. обрано Шевченко Ірину Олександрівну, директора Інституту післядипломної освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, канд. пед. наук, заслуженого працівника культури України.

УБА, як національна бібліотечна асоціація є членом Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) і представлена у трьох секціях — національних бібліотечних асоціацій, публічних бібліотек та університетських бібліотек. Це дає можливість членам УБА брати участь у щорічних Конференціях ІФЛА, експертних групах, імплементувати документи ІФЛА в Україні, брати участь у їхній розробці тощо. Широкі можливості відкриті для бібліотекарів України проявити і самореалізуватися у професійній міжнародній спільноті шляхом активної роботи в комітетах і програмах ІФЛА.

У 2010 році Українська бібліотечна асоціація отримала грант ІФЛА на участь у програмі «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій», що реалізується за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс.

Українська бібліотечна асоціація виступає партнером у реалізації одного з наймасштабніших міжнародних бібліотечних проектів в Україні — програми «Бібліоміст», що адмініструється IREX і є частиною ініціативи «Глобальні бібліотеки» за фінансування Фундації Білла та Мелінди Гейтс та підтримки USAID. Метою програми «Бібліоміст» є підтримка сучасної мережі публічних бібліотек в Україні шляхом створення системи публічного доступу до Інтернету більш ніж в 1500 бібліотеках країни. У 2009 році в межах реалізації проекту «Бібліоміст» розпочав роботу Головний тренінговий центр УБА, в якому підвищують кваліфікацію бібліотечні працівники України відповідно до нових соціо-культурних, економічних та інформаційно-технологічних реалій.

Також УБА за організаційної та фінансової підтримки Програми сприяння Парламенту ІІ успішно реалізує проект «Інформація органів влади для громадян у бібліотеці: пошук, доступ, консультування», в межах якого відбуваються регіональні тренінги для працівників книгозбірень з метою надання практичних порад у створенні Мережі пунктів доступу громадян до офіційної інформації на базі бібліотек різних видів і різних форм власності.

Відтепер кожен користувач може познайомитися зі змістом потрібного закону чи постанови, одержати інформацію щодо державних установ, політичних партій, громадських організацій, вирішувати життєво необхідні питання безпосередньо в бібліотеці. Внаслідок реалізації проекту Пункти доступу громадян до офіційної інформації станом на 26 жовтня 2012 р. працюють у 709 бібліотеках України.

З липня 2011 р. Українська бібліотечна асоціація підтримує Проект «Історична спадщина України — світовий доступ в електронному форматі», що реалізується спільними зусиллями колективних членів УБА — НІБ України та компанії «Електронні архіви України» при підтримці Міністерства культури і туризму України та Молодіжної громадської організації "Асоціація молодих науковців «Інтелектуальне лідерство».

Стратегія Української бібліотечної асоціації на 2010–2014 рр. передбачає спрямування її зусиль на розвиток в Україні відкритого інформаційного суспільства та удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування, сприяння розвитку системи професійної підготовки і післядипломної освіти бібліотечних та інформаційних працівників, сприяння формуванню позитивного іміджу книгозбірень, підвищенню престижу професії, захист інтересів читачів і працівників бібліотек, зміцнення інституційного потенціалу УБА, розширення членства і партнерських зв'язків.

Див. також[ред. • ред. код]

• Українська асоціація працівників бібліотек для дітей

• Асоціація

• Бібліотека

• Бібліотекар

• Бібліотечна справа

• Міжнародна асоціація науково-технічних бібліотек університетів

Посилання[ред. • ред. код]

• Сайт Української бібліотечної асоціації

• Блог Української бібліотечної асоціації спільно з Центром інформаційних ресурсів Посольства США в Україні

• Блог «Доступ громадян до офіційної інформації: роль бібліотек»

• Блог з адвокасі

Posts Tagged ‘Американська бібліотечна асоціація’

Списки заборонених книжок, або про інтелектуальну свободу і роль бібліотек

Posted in бібліотека, tagged Американська бібліотечна асоціація, бібліотека, цензура,інтелектуальна свобода on Березень 20, 2014 | 60 Comments »

Я почала свій професійний шлях за часів Радянського Союзу. Пам’ятаю спецхрани в бібліотеках. Пам’ятаю часи, коли не можна було включати до списку використаної літератури в публікаціях тих вчених, які виїхали з країни, і аспіранти, які включили до автореферату ім’я вченого, який розробляв проблему і тепер «раптом» виїхав з країни, мали передруковувати автореферат. Слава Богу, я не пам’ятаю часів, коли за таку «провину» садили до в’язниці. А ви ніколи не думали, чому в наших бібліотеках існують відділи іноземної літератури, як окремий підрозділ? Яка в цьому логіка? Це і ще багато іншого – прояви цензури, державної цензури, якою була просякнута діяльність бібліотек за радянської влади. Я не буду тут говорити про інші прояви. А тепер пропоную ознайомитися з офіційними документами нашого північного сусіда – Росії: http://minjust.ru/ru/extremist-materials?search&page=10 та http://www.sova-center.ru/misuse/news/persecution/2012/06/d24749/. Час дії: сьогодення. Подивіться також публікаціюhttp://www.rosbalt.ru/piter/2014/02/07/1230750.html щодо наслідків такої політики стосовно бібліотек. Пропоную також повернутися і ще раз прочитати пости, присвячені цій темі за жовтень. Ми обговорювали досвід США та інших країн щодо інтелектуальної свободи на цьому блозі: Про інтелектуальну свободу Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права  Давайте думати, яку країну ми будуємо. Я мрію про країну вільних освічених людей, які читають вільно. Про країну, яка гарантує свободу слова. Я мрію про бібліотекарів,які відстоюють свободу слова, які захищають права читачів на доступ до інформації, які побороли самоцензуру. А ви?

• 14

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 2.

Posted in бібліотека, tagged ALA, Американська бібліотека, Американська бібліотечна асоціація, США, бібліотека, бібліотеки в США, громада, публічні бібліотеки, шкільна бібліотека, інтернет, інформаційні технології on Січень 15, 2014 | 11 Comments »

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати. Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання. Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття. Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти: Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки. Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників. Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину. Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички. Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів. Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами. Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби. Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються. Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу. Переклад В.С. Пашкової

• 22

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 1.

Posted in бібліотека, tagged Американська бібліотечна асоціація, США, бібліотека,бібліотеки в США, громада, публічні бібліотеки, шкільна бібліотека, інтернет,інформаційні технології on Січень 14, 2014 | 23 Comments »

Асоціація бібліотечних послуг для юнацтва (у складі Американської бібліотечної асоціації) протягом року обговорювала стан бібліотечного обслуговування підлітків і в січні 2014 р. оприлюднила звіт «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”). Мова йде про підходи до організації якісного бібліотечного обслуговування молоді, їхнього залучення до організації цих послуг з огляду на вимоги та виклики 21-го століття. Пропоную вашій увазі основні висновки цього звіту у перекладі автора блогу.

Підлітки складають велику частину користувачів бібліотек У США проживає 40 млн. юнаків і дівчат віком 12-17 років. Дослідження 2013 р. (2013 Pew survey) показало, що 72% з них користується публічними бібліотеками (дані 2012 р.)

Бібліотечне обслуговування та ресурси для підлітків – у небезпеці Закриття бібліотек, скорочення годин роботи книгозбірень, брак бібліотечних працівників, невідповідність ресурсів існуючим потребам призводить до того, що в деяких громадах молодь відсторонена від ресурсів, знань і послуг, що необхідні для навчання, емоційного та соціального розвитку, опанування навиками 21-го століття, забезпечення становлення як активних громадян.

Суттєво змінився демографічний склад молоді За даними перепису, проведеного Annie E. Casey Foundation у 2010 р., у США нараховується 74,2 млн. громадян віком до 18 років; 46% з них – не білошкіре населення. На додаток, одна п’ята частина американських дітей – емігранти та діти емігрантів. На часі врахувати це при обслуговуванні в публічних і шкільних бібліотеках.

Технології продовжують впливати на методи комунікації, викладання та навчання Підлітки повсюдно використовують технології (смартфони, таблетки, Інтернет тощо). Проте продовжує існувати різниця стосовно наявності цих пристроїв у різних соціоекономічних та расових групах населення. На часі публічним і шкільним книгозбірням визначити, як технології вплинуть на майбутнє бібліотечне обслуговування юнацтва, особливо враховуючи існуючу різницю в доступності.

Підлітки переходять у працездатний вік без важливих навичок Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молодих людей на робочому місці, суттєво змінилися, проте навики, які надаються в школах не відповідають цим змінам. Бібліотеки повинні перетворитися на місце, надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоби вони були успішними в школі та в житті.

Зміни парадигми (системи понять і поглядів) і бібліотеки Зійшлися декілька факторів, які призвели до кардинальних змін у діяльності бібліотек. З моменту залучення комп’ютерів до публічних і шкільних бібліотек, останні переживають важливі трансформації. Бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до фізичного контенту. Більше того, вона має перетворитися на місце – фізичне та віртуальне, де люди можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм і експертів місцевого, регіонального чи національного рівня. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті. Нові дослідження також обґрунтовують концепцію взаємопов’язаного навчання, яка доводить, що молоді люди вчаться краще, коли, їхнє навчання пов’язане з їхніми захопленнями, мріями та інтересами. Переклад В.С. Пашкової (Далі буде)

• 74

Read Full Post »

Бібліотеки після стихійного лиха у США

Posted in бібліотека, tagged Американська бібліотечна асоціація, США, бібліотеки в США, відео on Листопад 1, 2013 | 4 Comments »

Відео від Американської бібліотечної асоціації про бібліотеки та їхню роль після урагану. Мене вразило, що в бібліотечній системі є Risk Management Director – директор з менеджменту ризиків, як бібліотеки підтримували постраждалих і як громадяни підтримували свої бібліотеки. За рік після урагану всі бібліотеки були відновлені, або працювали у пристосованих приміщеннях. Велику роль відіграли пересувні – мобільні бібліотеки. Відео англійською мовою, проте зображення говорять самі за себе.

• 5

Read Full Post »

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права

Posted in бібліотека, tagged ALA, Американська бібліотечна асоціація, бібліотеки в США, відео, інтелектуальна свобода on Жовтень 14, 2013 | 27 Comments »

Цей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів. У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це: • Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі) • Секс (“непристойність”, гомосексуальність) • Політика • Мова (вживання поганих слів). Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот. Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»: Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):

У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США). Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр. 1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював. 2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення. 3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати. 4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей. 5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання. 6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо. Переклад В.С.Пашкової

• 7

Read Full Post »

Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві

Posted in бібліотека, tagged Американська бібліотечна асоціація, США, УБА,Українська бібліотечна асоціація, інтелектуальна свобода on Жовтень 8, 2013 | 17 Comments »

7-10 жовтня 2013 р. в Києві перебуває директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації Барбара Джонс. 7 жовтня вона провела семінар «Як роблять новини: бібліотекарі, студенти та журналісти працюють разом з метою моніторингу та оцінки новин» в Американській бібліотеці в Національному університеті України «Києво-Могилянська академія». 9 жовтня вона виступила на пленарному засіданні Міжнародної конференції «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Тема її виступу : «Заборонені книжки та заборонені веб-сайти: етика, цензура, фільтрування вебу та бібліотеки в США». Сьогодні ж в цій бібліотеці відбулося спільне засідання Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України «Бібліотечні асоціації та цінності бібліотечної професії в цифрову еру», під час якого учасники заслухали виступи В.І.Попика та В.С.Пашкової,а також Барбари Джонс про діяльність Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації, поділилися інформацією про діяльність асоціацій у цій царині в Україні, обговорили напрями співпраці. 9 та 10 жовтня Барбара Джонс виступатиме також у Національній парламентській бібліотеці України, у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки м. Києва, проведе вебінар.

• 14

Read Full Post »

Бібліотечні зустрічі в Івано-Франківську

Posted in бібліотека, tagged Американська бібліотека, Американська бібліотечна асоціація, Електронні книжки, Посольство США, США, Українська бібліотечна асоціація, бібліотека, бібліотеки в США, етика бібліотекаря, семінар, інновації on Травень 21, 2013 | 1 коментар »

15 та 16 травня 2013 р. майже 120 бібліотекарів взяли участь у лекціях-презентаціях «Бібліотечні асоціації України та США: роль у визначенні етичних засад професії» та «Електронні книжки та електронні рідери (читанки) в бібліотеках: американська модель», які провела віце-президент Української бібліотечної асоціації (УБА), директор центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні д.і.н., доц. В.С. Пашкова в рамках «Днів Америки в Івано-Франківську». Бібліотекарі Івано-Франківщини отримали інформацію з актуальних проблем розвитку галузі,про міжнародний досвід, обговорили можливості запровадження інноваційних підходів в українських бібліотеках, важливість дотримання бібліотечними працівниками принципів професійної етики. Ці зустрічі відбулися в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці за підтримки регіонального відділення УБА та в рамках роботи круглих столів УБА з етики та е-книг, висвітлювалися в засобах масової інформації.

Зміст | Home Page
Про бібліотеки і бібліотечну справу З А К О Н   У К Р А Ї Н И (Вводиться в дію Постановою ВР N 33/95-ВР від 27.01.95) Цей Закон визначає загальні засади бібліотечної справи і бібліотечну систему України, встановлює вимоги до формування і збереження бібліотечних фондів, бібліотечного обслуговування з метою задоволення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Бібліотечна справа Бібліотечна справа - складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців. Стаття 2. Бібліотека Бібліотека - це бібліотечно-бібліографічний, культурно-просвітницький і науково-допоміжний соціальний інститут, що забезпечує акумуляцію і загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації) , які містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства. Бібліотеки можуть мати статус юридичної особи або входити до складу юридичної особи. Стаття 3. Основні напрями бібліотечної діяльності Основними напрямами бібліотечної діяльності є формування, зберігання документально-інформаційних ресурсів та бібліотечне обслуговування. Стаття 4. Державна політика в галузі бібліотечної справи Державна політика в галузі бібліотечної діяльності визначається принципами науковості, а також загальнодоступності, безплатності основних послуг бібліотек, поєднання державного управління і громадського самоврядування. Основними напрямами державної політики в галузі бібліотечної діяльності є: - стимулювання розвитку бібліотечної справи шляхом розширення матеріально-технічної бази, надання пільг щодо оподаткування та кредитування та морального і матеріального заохочення осіб, які зробили значний внесок в бібліотечну справу; - ведення єдиної державної системи реєстрації носіїв інформації; - створення умов для зберігання бібліотечних фондів, їх комплектування та матеріально-технічного забезпечення; - сприяння науковим дослідженням, розробці та здійсненню цільових програм розвитку бібліотечної діяльності; - забезпечення єдиної системи підготовки та підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів. Стаття 5. Право громадян, підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування Громадяни незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, віку, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання, а також підприємства, установи і організації мають право на доступ до бібліотечних фондів та одержання бібліотечних послуг. Це право забезпечується створенням мережі загальнодоступних бібліотек, заснованих на державній формі власності, та шляхом державної підтримки загальнодоступних бібліотек, які засновані на інших формах власності і забезпечують безплатне надання основних видів бібліотечних послуг. Основні види безплатних бібліотечних послуг, а так само розмір оплати та перелік окремих видів платних послуг, що надаються бібліотеками, заснованими на державній формі власності, визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забороняється використовувати дані про користувачів бібліотеки та їх читацькі інтереси з будь-якою метою, крім наукової. Стаття 6. Законодавство про бібліотеки та бібліотечну справу Відносини у сфері бібліотечної діяльності регулюються Конституцією України, Основами законодавства України про культуру, цим Законом,іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього. Розділ II БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ Стаття 7. Основи організації і функціонування системи бібліотек Бібліотечна система України - це розгалужена мережа бібліотек різних видів, заснованих на державній (загальнодержавній та комунальній), колективній чи приватній формах власності. Бібліотечна система організовується і функціонує на основі: - створення територіальних, відомчих (галузевих), міжвідомчих (міжгалузевих та інших) бібліотечних систем і об'єднань, підпорядкованих відповідним центральним (або головним) бібліотекам та існування окремих бібліотек різних типів і видів (поза межами цієї системи); - здійснення на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях централізованого, скооперованого або скоординованого комплектування фондів бібліотек, обробки документально-інформаційних ресурсів, створення спільно з підприємствами, установами і організаціями, діяльність яких пов'язана із збиранням, обробкою або накопиченням інформації, єдиних довідково-інформаційних фондів та банків даних; - узгодження профілю комплектування фондів бібліотек, спільної організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи, спільного використання технічних засобів, здійснення інших форм координації і кооперації роботи бібліотек, незалежно від підпорядкованості в масштабах міста, району, області, Автономної Республіки Крим, держави в цілому, а також окремих галузей народного господарства. Стаття 8. Види бібліотек На території України утворюються і діють бібліотеки та системи бібліотек, що відрізняються за своїм цільовим призначенням, складом користувачів, спеціалізацією бібліотечних фондів та іншими ознаками: публічні бібліотеки для дорослих, юнацтва, дітей; наукові і спеціальні, спеціалізовані бібліотеки загального користування, а також для осіб з фізичними вадами, бібліотеки навчальних закладів та наукових установ; універсальні, багатогалузеві і галузеві бібліотеки тощо. Відповідно до значення і функцій утворюються бібліотеки: всеукраїнські, бібліотека Автономної Республіки Крим, обласні, центральні районні і міські Централізованих бібліотечних систем, також окремі районні, міські та сільські.Віднесення бібліотек до зазначених категорій здійснюється відповідними органами Міністерства культури України, Автономної Республіки Крим, місцевими органами влади, крім випадків, передбачених цим Законом. Міністерство культури України визначає бібліотеки, що виконують функції науково-методичних центрів. Стаття 9. Національна бібліотека України Національна бібліотека України - головна всеукраїнська бібліотека - є культурним, документально-комунікативним та науково-дослідним центром, що забезпечує у взаємодії з національними спеціалізованими та іншими бібліотеками максимально повне формування, зберігання та загальнодоступність документально-інформаційних ресурсів. Національна бібліотека України створюється Верховною Радою України і виконує функції парламентської. Загальнодержавний характер її діяльності забезпечує Міністерство культури України. Бібліотечні фонди Національної бібліотеки України становлять національне багатство народу України і перебувають під охороною держави. Національна бібліотека України має право на обов'язковий безплатний примірник всіх друкованих видань та окремих інших документально-інформаційних носіїв, що випускаються в Україні. Статут Національної бібліотеки України, перелік та порядок передачі документально-інформаційних носіїв, що випускаються в Україні, а також перелік документально-інформаційних носіїв, що підлягають обов'язковому зберіганню в фондах Національної бібліотеки України, затверджується Кабінетом Міністрів України. Стаття 10. Національні спеціалізовані бібліотеки Національні спеціалізовані бібліотеки є головними всеукраїнськими галузевими бібліотечними установами з питань бібліотечного та інформаційного забезпечення, національними книгосховищами, сховищами інших носіїв інформації, галузевими організаційно-методичними центрами відповідної мережі бібліотек. Засновником національної спеціалізованої бібліотеки виступає відповідний центральний орган державної виконавчої влади. Статус національної надається спеціалізованій бібліотеці Кабінетом Міністрів України за пропозицією засновника та Міністерства культури України. Національна спеціалізована бібліотека має право на обов'язковий безплатний примірник відповідних спеціалізованих друкованих видань чи інших носіїв інформації, що випускаються в Україні. Положення про Національну спеціалізовану бібліотеку, перелік та порядок передачі спеціалізованих документально-інформаційних носіїв, що випускаються в Україні, а також перелік спеціалізованих документально-інформаційних носіїв, що підлягають обов'язковому зберіганню в фондах Національної спеціалізованої бібліотеки, затверджується Кабінетом Міністрів України. Стаття 11. Взаємодія бібліотек з підприємствами, установами та організаціями Функціонування бібліотек здійснюється на основі взаємодії бібліотек з іншими культурно-освітніми і науковими закладами, підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана із збиранням, обробкою або накопиченням інформації (преса, книговидання, кіно, телебачення, радіомовлення тощо), об'єднаннями громадян. Наукові та науково-технічні бібліотеки, співпрацюючі з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана із збиранням, обробкою або накопиченням інформації, сприяють взаємному комплектуванню фондів патентною, нормативно-технічною і конструкторською документацією, неопублікованими матеріалами та іншою спеціалізованою літературою. На підприємствах, в установах і організаціях, які не мають бібліотек, але мають у своєму складі підрозділи науково-технічної інформації, відповідні документально-інформаційні ресурси зосереджують у фондах цих підрозділів. Розділ III ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ І ЛІКВІДАЦІЇ БІБЛІОТЕК Стаття 12. Створення бібліотек Бібліотеки створюються відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх, виробничих потреб суспільства за наявності встановленого мінімуму бібліотечного фонду, матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Бібліотеки, засновані на державній формі власності, створюються згідно з нормативами, встановленими відповідними відомствами. Мінімум бібліотечного фонду для окремих видів бібліотек визначається Кабінетом Міністрів України. Бібліотеки можуть створюватись і діяти в усіх організаційно-правових формах. Іноземні юридичні та фізичні особи мають право створювати бібліотеки на території України на загальних підставах, якщо інше не передбачено законодавством України. Бібліотека діє на основі статуту (положення), що затверджується її засновником (засновниками). Статут (положення) не повинен суперечити чинному законодавству. Стаття 13. Реєстрація бібліотек Реєстрація бібліотек незалежно від їх форми власності проводиться за місцем знаходження у виконавчому комітеті міської (крім міст з районним поділом), районної Ради народних депутатів. В цьому разі бібліотека набуває статусу юридичної особи. Свідоцтво про реєстрацію бібліотеки є підставою для відкриття рахунків в установах банків. За реєстрацію бібліотеки вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. Створення бібліотеки в складі юридичної особи такої реєстрації не потребує. Відмова в реєстрації оскаржується в судовому порядку. Для реєстрації подаються такі документи: - рішення засновника (засновників) або уповноваженого ним (ними) органу про створення бібліотеки; - статут (положення) відповідної бібліотеки; - документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію; - документи, що засвідчують мінімум бібліотечного фонду, джерела фінансування для належного функціонування бібліотеки. Реєстрація здійснюється (за наявності всіх документів) за заявницьким принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний протягом цього терміну видати посвідчення про реєстрацію і в десятиденний термін подати відомості до органів державної статистики. Стаття 14. Реорганізація бібліотек Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) бібліотек може відбуватися відповідно до чинного законодавства. Перереєстрація бібліотеки проводиться в разі зміни форми власності або назви бібліотеки і здійснюється в порядку, встановленому для її реєстрації. Забороняється приватизація і перетворення (перепрофілювання) бібліотек, які є юридичними особами і засновані на державній формі власності. У разі приватизації майна юридичної особи, в складі якої є бібліотека, одночасно можуть бути приватизовані бібліотечні фонди та інше майно, необхідне для її діяльності, за наявності зобов'язання нового власника продовжити подальше функціонування бібліотеки протягом десяти років. В разі відсутності такого зобов'язання зазначене майно не підлягає приватизації, а рішення щодо подальшого управління ним або передачі його у господарське відання приймає орган приватизації. Стаття 15. Ліквідація бібліотек Бібліотеки ліквідуються за рішенням власника, суду, арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі ліквідації (не пов'язаної із зміною форми власності) державних підприємств, установ, організацій, у складі яких є бібліотеки, бібліотечні фонди та інше майно, необхідне для її діяльності, переходять до правонаступника. Доцільність реорганізації та ліквідації бібліотек, заснованих на державній формі власності, визначається відповідними органами влади. Розділ IV БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ Стаття 16. Склад бібліотечних фондів Бібліотечний фонд - це сукупність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів, рукописів, аудіовізуальних матеріалів,інших носіїв інформації). Бібліотечні фонди формуються як універсальні, галузеві, спеціалізовані, залежно від виду носія інформації тощо. Стаття 17. Державний бібліотечний фонд України Державний бібліотечний фонд України становлять фонди бібліотек, взаємопов'язаних координованим комплектуванням, єдиним довідковим апаратом, системою депозитарного зберігання, перерозподілу і взаємовикористання фондів. Особливо цінні, рідкісні видання та колекції включаються до Державного реєстру національного культурного надбання України згідно з положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України. Архівні, рукописні та окремі документи, зібрані в бібліотеці, входять до складу Національного архівного фонду України згідно з Законом України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" ( 3814-12 ). Стаття 18. Комплектування бібліотечних фондів Бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів. Це право забезпечується одержанням обов'язкових примірників книг, документів, інших носіїв інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випуском літератури за державним контрактом, наявністю спеціалізованих торговельних організацій і підприємств (бібліотечних колекторів, магазинів тощо), пільговим оподаткуванням видавництв, поліграфічних та інших підприємств, які забезпечують бібліотеки документально-інформаційними ресурсами. Комплектування бібліотечних фондів здійснюється будь-яким шляхом, не забороненим законодавством. Видання та інші матеріали, що не входять до Національного архівного фонду України, можуть бути передані безкоштовно з фондів одних бібліотек до фондів інших бібліотек. Маловикористовувані, але цінні у науковому і художньому відношенні книги, документи та інші носії інформації можуть передаватися в бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених видань в бібліотеки-депозитарії визначається Міністерством культури України. Стаття 19. Облік, зберігання і використання документально інформаційних одиниць, що знаходяться убібліотечних фондах Збереження документально-інформаційних одиниць, що знаходяться у бібліотечних фондах, здійснюється відповідно до чинного законодавства та встановлених стандартів, технічних умов та інших нормативних документів. Власник бібліотеки забезпечує належні матеріально-технічні умови для збереження і використання фондів. Облік, зберігання та використання документально-інформаційних одиниць, що знаходяться в бібліотечних фондах, здійснюється відповідно до правил, затверджених Міністерством культури України. Вилучення з бібліотечних фондів книг, документів та інших носіїв інформації, в тому числі ветхих, застарілих у науково-технічному, виробничому відношеннях, втрачених друкованих видань чи інших носіїв інформації здійснюється у порядку, визначеному Міністерством культури України. Забороняється вилучення документів з бібліотечних фондів за ідеологічними чи політичними ознаками. Облік, зберігання та використання книг, документів та інших носіїв інформації, що знаходяться у бібліотечних фондах і є пам'ятками історії та культури, здійснюються відповідно до чинного законодавства. Облік, зберігання та використання документів Національного архівного фонду України, що знаходяться у бібліотеках, здійснюються за правилами, що затверджуються Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Стаття 20. Відповідальність за шкоду, заподіяну бібліотечному фонду Особи, які заподіяли шкоду бібліотечному фонду, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Правилами користування бібліотечним фондом може передбачатися кратне відшкодування шкоди у зв'язку із втратою, знищенням, пошкодженням або розкраданням книг, документів, інших носіїв інформації, в тому числі окремих одиниць бібліотечного фонду. Розділ V БІБЛІОТЕЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ Стаття 21. Бібліотечне обслуговування Формами бібліотечного обслуговування є: абонемент, читальний зал, обслуговування поза бібліотекою (бібліотечні пункти, пересувні бібліотеки), а також інші форми. Користувачами бібліотечних послуг є: юридичні і фізичні особи України, зарубіжних країн та особи без громадянства. Користування бібліотечними послугами є добровільним і здійснюється на умовах і у порядку, передбачених правилами, що встановлюються власником бібліотеки. Типові правила користування бібліотеками затверджуються Міністерством культури України. Правилами користування бібліотекою може передбачатися грошова застава за особливо цінні книги та об'єкти користування. Стаття 22. Права та обов'язки бібліотек Бібліотеки в порядку, передбаченому їх статутами (положеннями), мають право: визначати зміст, напрями і конкретні форми своєї діяльності; визначати структуру бібліотеки, штати, форму оплати праці бібліотечних працівників; здійснювати співробітництво з бібліотеками та іншими установами зарубіжних країн, розпоряджатися коштами, отриманими від надання платних послуг, благодійних внесків тощо; залучати додаткові кошти для розвитку статутної діяльності та стимулювання працівників бібліотек. Бібліотеки зобов'язані: надавати користувачам доступ до бібліотечного фонду та довідково-інформаційних матеріалів і можливість користування ними згідно із встановленими правилами; виконувати інші вимоги щодо обслуговування користувачів, встановлені правилами користування бібліотеками. Стаття 23. Права та обов'язки користувачів Користувачі мають право одержувати у користування книги, документи та інші носії інформації з бібліотечних фондів відповідно до правил користування бібліотекою; користуватися послугами довідково-інформаційного, бібліографічного характеру та отримувати інші послуги (в тому числі платні). Користувачі бібліотек зобов'язані дотримувати правил користування бібліотекою. Стаття 24. Обмеження у наданні бібліотечних послуг Обмеження у наданні бібліотечних послуг, що стосуються доступу до бібліотечних фондів, допускаються у випадках, передбачених законодавством України. Розділ VI УПРАВЛІННЯ БІБЛІОТЕЧНОЮ СПРАВОЮ Стаття 25. Державне управління бібліотечною справою Центральним органом державної виконавчої влади, що здійснює загальне методичне керівництво бібліотеками і координує їх роботу, є Міністерство культури України. Міністерства, державні комітети, відомства, інші державні органи і організації здійснюють керівництво підвідомчими їм бібліотеками. Міністерство культури України як центральний орган державної виконавчої влади реалізує єдину державну політику щодо бібліотечної справи в Україні; формує вимоги щодо державного статистичного обліку бібліотек, заснованих на території України; визначає державні потреби щодо бібліотечного обслуговування та нормативи, що гарантують його належний рівень; створює спеціалізовані організаційні структури для матеріально-технічного та науково-методичного забезпечення бібліотечної діяльності; здійснює координацію робіт по об'єднанню бібліотек в єдину інформаційну систему; організує підготовку бібліотечних кадрів; здійснює контроль за діяльністю державних бібліотек, збереженням ними єдиного бібліотечного фонду України; організує наукові дослідження в галузі бібліотекознавства, бібліографії, документознавства та науково-інформаційної діяльності; встановлює державні бібліотечні стандарти. Міністерства та інші органи державної виконавчої влади реалізують державну політику в галузі бібліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною системою Міністерства культури України. Стаття 26. Участь громадськості в бібліотечній справі Держава сприяє розвитку суспільної активності громадян і залучає громадські організації до управління бібліотечною справою. Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь в фінансуванні бібліотечних програм, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізується шляхом створення читацьких та наглядових рад бібліотек, благодійних фондів, розвитку інших форм спонсорства, меценацтва. Органи виконавчої влади у межах своєї компетенції можуть делегувати громадським організаціям культурологічної спрямованості окремі повноваження щодо розвитку бібліотечної справи, здійснюють контроль за реалізацією цих повноважень. У своїй діяльності громадські організації культурологічної спрямованості керуються цим Законом, Законом України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ), іншими законодавчими актами. Стаття 27. Фінансування бібліотек Фінансування державних бібліотек здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених державою на нормативній основі на розвиток бібліотечної справи. Основними джерелами фінансування бібліотек, заснованих державними органами, є державний і місцеві бюджети; бібліотек, заснованих на колективній та приватній власності, - кошти засновників. Держава фінансує будівництво і реконструкцію державних бібліотечних будівель (споруд) і приміщень, стимулює розвиток позастаціонарних форм обслуговування жителів віддалених районів, осіб з фізичними вадами, розробку та реалізацію цільових програм. Додаткове фінансування державних бібліотек може здійснюватися з позабюджетних коштів, коштів підприємств, установ, організацій, в тому числі об'єднань громадян, за рахунок власної господарської діяльності, пожертвувань та з інших джерел, не заборонених законодавством. Валютні кошти на потреби бібліотек виділяються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Валютні надходження до бібліотек (інформаційне обслуговування іноземних організацій та громадян, інші види послуг) залишаються у розпорядженні бібліотек і використовуються на забезпечення їх статутної діяльності (придбання літератури, технічних засобів тощо). Стаття 28. Матеріально-технічне забезпечення Засновники бібліотек зобов'язані забезпечувати їх будівлями (спорудами), збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядкованими приміщеннями, що відповідають умовам обслуговування читачів і збереження фондів, відповідними засобами механізації і автоматизації бібліотечних процесів, розмножувальною технікою, іншим обладнанням та транспортом. Забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцінного приміщення для обслуговування читачів, роботи працівників, збереження фондів. Стаття 29. Науково-методичне і кадрове забезпечення бібліотечної справи Надання бібліотекам методичної допомоги покладається на бібліотеки - науково-методичні центри. Бібліотеки - науково-методичні центри видають у встановленому порядку бібліографічні, методичні посібники та інші матеріали. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації здійснюють заходи щодо забезпечення бібліотек працівниками із спеціальною бібліотечною освітою, підвищення їх кваліфікації, поліпшення житлово-побутових умов бібліотечних працівників, а також здійснюють їх матеріальне і моральне заохочення. Пріоритетне право на вакантні посади мають особи з вищою і середньою бібліотечною освітою. Стаття 30. Господарська діяльність бібліотек Бібліотеки здійснюють господарську діяльність відповідно до чинного законодавства та їх статутів (положень). Майно, придбане за рахунок прибутків, одержаних від платних послуг, належить бібліотеці. В порядку, передбаченому законодавством, бібліотеки, що безкоштовно надають основні види бібліотечних послуг, звільняються від оподаткування прибутків, отриманих від надання платних бібліотечних послуг. Стаття 31. Соціальні гарантії працівників бібліотек Держава гарантує та забезпечує працівникам бібліотек встановлення середньої заробітної плати у розмірі не нижче середнього рівня заробітної плати працівників народного господарства. На працівників бібліотек незалежно від форм власності і статусу поширюється законодавство про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування. Працівники бібліотек, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу, мають пільги щодо оплати житла, опалення, освітлення тощо відповідно до чинного законодавства. Підприємства, установи і організації за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові пільги працівникам бібліотек. Розділ VII МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ Стаття 32. Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи Міжнародне співробітництво в галузі бібліотечної справи здійснюється на основі міжнародних договорів, укладених Україною, Основ законодавства України про культуру, цього Закону та інших актів законодавства України. Розділ VII ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО БІБЛІОТЕЧНУ СПРАВУ Стаття 33. Відповідальність за порушення законодавства про бібліотечну справу Особи, винні в порушенні законодавства про бібліотечну справу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Президент України Л.КУЧМА м.Київ, 27 січня 1995 року N 32/95-ВР
[ Зміст | Home Page]
© Copyright ОУНБ Кіровоград 1999

 

Міжнародне співробітництво бібліотек. Поточні проблеми бібліотекознавства - Реферат Зкачати реферат безплатно (.Doc в rar архіві)...

Реферат на тему: Міжнародне співробітництво бібліотек. Поточні проблеми бібліотекознавства Міжнародне співробітництво бібліотек має давні традиції. Починалося воно з міжбібліотечного обміну книжками і бібліографічною продукцією. В наш час, в умовах формування всесвітнього інформаційного простору на фунті інформаційної технології, воно набуває все більшого значення. Співробітництво в галузі бібліотечної діяльності є неодмінною умовою подальшого розвитку країн на фоні поглиблення економічних, культурних, політичних, освітніх взаємовідносин. Основним напрямами міжнародного співробітництва в бібліотечній сфері є обмін науковою, технічною, економічною інформацією і документами, партнерство в створенні і застосуванні міжнародних інформаційних систем, творчий обмін співробітниками і студентами. Формою єдності та консолідації професійних кадрів є професійні асоціації в бібліотечно-інформаційній сфері. Асоціація (від латинського "associo" - з'єдную, зв'язую) - це об'єднання, спілка, угрупування, створене для досягнення спільної мети. Професійні об'єднання існують більше ста років. За станом на 1990 рік було зареєстровано : 76 міжнародних, 511 національних бібліотечних, інформаційних та архівних діючих асоціацій, їх діяльність має велике професійне і соціокультурне значення. Виконуючи, перш за все, завдання професіоналізації бібліотечно-інформаційних фахівців, вони вирішують багато питань, пов'язаних з науковими дослідженнями в галузях соціально-комунікативної сфери, забезпечують умови для поліпшення бібліотечно-інформаційного обслуговування суспільства, видання професійної літератури, інформування громадськості про бібліотечну професію та ін. За трактовкою В.С.Пашкової соціальна система асоціації складається з таких компонентів: людина (інтереси, здібності, цінності та очікування членів асоціації); процес (поведінка, установки та взаємодія на різних рівнях організації) ; структура (формальні механізми та системи асоціації, що спрямовують її діяльність на реалізацію цілей асоціацій й інтересів її членів); середовище ( зовнішні умови функціонування асоціації). Професійні асоціації (на відміну від непрофесійних) - складова частина професії. Участь в них вимагає високого рівня підготовки фахівців. Склалися певні підходи до класифікації існуючих професійних об'єднань: за видами членства (бібліотечно-інформаційні установи; окремі представники професії; бібліотечно-інформаційні установи та окремі представники професії); за категоріями установ; за кваліфікацією осіб; за територіальним або географічно-політичним розподілом та ін. Найбільш логічним підходом до класифікації вважається поділ професійних об'єднань за територіальним охопленням: всесвітні (міжнародні - ІФЛА, FID), континентальні, регіональні, національні (Українська бібліотечна асоціація, Американська бібліотечна асоціація) та місцеві. Всі підходи уявляються досить умовними і , в деякій мірі обмежені завданнями класифікації або певних досліджень. Національні бібліотеки стали головним елементом механізму співробітництва бібліотек на міжнародному рівні. Вони представляють свою державу і очолюють участь своїх бібліотек в міжнародних бібліотечних організаціях, програмах. Формою їх участі є безпосереднє входження до всесвітніх і регіональних мереж та систем, участь в банках бібліотечних та інформаційних організацій, пряма взаємодія з закордонними бібліотеками. Важливою є участь НБ в реалізації основних програм Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (ІФЛА), праця по стандартизації в області бібліотечної справи в межах міжнародної організації по стандартизації (ІСО), впровадження стандартів ІСО в практику роботи бібліотек своїх країн. Участі НБ в процесах міжнародного співробітництва бібліотек необхідний офіційно-державний рівень. Але в наш час зростає потреба в поширенні міжбібліотечних зв'язків на регіональному і низовому рівнях на двосторонній основі. В останні роки найбільш важливими аспектами для рішення на міжнародному рівні вважаються проблеми вибору національної (з урахуванням різних умов економічного стану держави, характеристик інформаційної індустрії, системи законодавства в області інтелектуальної власності і т. ін.) і міжнародної інформаційної політики. Найбільш плідно співробітництво бібліотек здійснюється під егідою ЮНЕСКО в межах Загальної інформаційної програми, метою якої є допомога окремим країнам в розробці їх національної інформаційної політики. Крім того найбільш вдалими прикладами подібних програм з'являються: Інформаційна система атомної енергетики МАГАТЕ, Банк промислової і технічної інформації (ООН), Міжнародна система обміну технічною інформацією. Загальні риси цих програм можна визначити як: доступу і ефективність застосування інформації, належна взаємодія з національними системами та службами; орієнтація на розвиток і кооперацію зусиль усіх соціокомунікативних структур при провідній ролі інформаційних систем і служб. Поточні проблеми бібліотекознавства Однією ж найважливіших проблем розвитку сучасної культурної сфери є подолання кризи, яка спостерігається у діяльності бібліотек. Вихід із кризи уявляється можливим за умови вироблення науково-обгрунтованої стратегії розвитку бібліотек та їх діяльності, подальшої розробки теоретичних підвалин. Враховуючи суто теоретичний характер теми, вважаю необхідним у межах доповіді на пленарному засіданні зупинитися

Вступ

Початок третього тисячоліття маркований посиленням інтеграційних процесів, що актуалізували наукове співробітництво між європейськими країнами. В інноваційному контексті суттєвих трансформацій зазнає, зокрема, і галузь культури.

Вже в самій назві держави Німеччини – знаходить відображення її структура. Збереження регіональної різноманітності є традиційним завданням федералізму. Сьогодні ця функція набуває нового змісту внаслідок таких регіональних потреб як охорона історичних пам'яток, збереження містобудівних традицій і сприяння регіональній культурі. Федеральна структура країни ніде не проявляється так чітко як у царині культурного життя. У Німеччині ніколи не було таких визначальних центрів як Париж у Франції, або Лондон у Великобританії. Власне культурне життя земель викликало виникнення малих та великих культурних центрів різного профілю. Тут далекої культурної «провінції» не існує. Нікому не треба їхати за сотні кілометрів, щоб побачити театральну виставу або потрапити на концерт. Майже всі невеличкі міста мають цінні бібліотеки та цікаві колекції творів мистецтва. [2]

Перший німецький закон про бібліотечну справу - це "Закон про демократизацію книгосховища від 4 лютого 1949 року". Він діяв аж до розпуску Саксонії в 1952році. В ньому йшлося про безкоштовний доступ до громадських бібліотек.

У Німеччині комплектація законодавства відповідає бібліотечним законам федеральних земель. Основний Закон Федеративної Республіки Німеччини гарантує у ст.2 «Особисті права і свободи» право кожному на вільний розвиток своєї особистості. З цим пов’язано багато статей закону, особливо ст.5 «Право на вираження своєї думки» . Кожна людина має право виражати свої думки словесно, на письмі та в формі картини. Це безпосередньо пов’язано з правом «навчатися з загальнодоступних джерел» зазначених в Конституції.

Стаття 28 абзац 2 Головного права зазначає: «Всім громадським общинам надається право на самостійне врегулювання всіх справ місцевих бібліотек». Це право підтверджується в багато численних земельних Конституціях і детально урегульоване в регламенті різних общин. Таким чином бібліотеки всіх земель всі свої питання вирішують самостійно, керуючись земельною Конституцією. [27]

Кожна федеральна земля має певні особливості в організації мережі бібліотек, але в цілому структура витримується. Головним керуючим органом в галузі культури, бібліотечної справи є Міністерство культури землі.

Метою роботи було вивчення історії становлення та сучасного стану бібліотечної справи Німеччини . При підготовці роботи були поставленні наступні завдання:

1. Розкрити зміст становлення та розвитку бібліотек Німеччини на прикладі Першої німецької бібліотеки та різних типів бібліотек міст Берліна, Гессена, Дрездена , Бауцену , Лейпціга та інші.

2. Зібрати відомості про внесок діячів : Бони Пайзер та Константіна Ньорренберга в бібліотечну справу Німеччини.

3. Розкрити структуру бібліотечної освіти Німеччини, познайомитись з основними центрами підготовки бібліотечних кадрів.

4. Окреслити проблеми та перспективи розвитку бібліотечної справи в Німеччині.

Об’єктом наукового аналізу є бібліотечна справа Німеччини в цілому. Історіографічною базою дослідження виступають праці бібліотекознавців, істориків, журналістів. Більшість з цього комплексу матеріалів складають статті опубліковані в журналах «Бібліотечна планета», «Бібліотечний вісник», «Бібліотечний форум України», «Библиотека» та інш. Новизна роботи полягає в тому, що була розроблена спроба узагальнити, проаналізувати стан бібліотечної справи Німеччини на різних етапах розвитку, визначити її проблеми та перспективи подальшого розвитку.

І. Становлення і розвиток бібліотек Німеччини

Розвиток соціальних і виробничих функцій бібліотек Німеччини зумовлений станом науки, освіти, культури суспільних відносин. Цей комплексний процес впливає на еволюцію інформаційних потреб, що в свою чергу стимулює пошук шляхів оптимізації бібліотечної системи, удосконалення їхньої структури, створення максимально сприятливих умов для задоволення наукових, виробничих, культурних, навчальних потреб читачів, раціонального використання бібліотечних фондів.

Мережа бібліотек Німеччини має чітку структуру, а саме: національні бібліотеки; державні земельні; міські публічні; центральні університетські бібліотеки; книгозбірні факультетів, інститутів та семінарів; шкільні; парламентські бібліотеки; церковні та релігійні; спеціальні бібліотеки (музичні, медичні, індустріальні); історичні та наукові приватні бібліотеки; бібліотеки фірм; відкриті книгозбірні для арештантів; бібліотеки для глухих, сліпих; бібліотеки профспілок; архіви. [3]

Для того , щоб розглянути становлення і розвиток бібліотек Німеччини , познайомимось з історією розвитку першої бібліотеки , із досвідом та умовами роботи бібліотек різних типів у таких містах як Берлін, Гессен, Дрезден , Бауцен , Лейпціг та інші.