
- •2.Pr : сутність та проблеми визначення.
- •3.Класифікація визначень pr.
- •4.Історичні етапи розвитку pr як сфери діяльності.
- •5. «Батьки»-засновники зв’язків з громадськістю.
- •6. Роль айві лі у становленні pr як професії.
- •7. Роль е. Бернайза в інстуціоналізації pr як професії та науки.
- •8. Сем блек про основні принципи pr.
- •9. Причини та передумови виникнення pr як самостійної сфери діяльності.
- •10. Розвиток ораторського мистецтва, риторики та принципів публічного діалогу в античні часи.
- •11. Зародження pr у північні америці в хуш ст.
- •12. Діяльність прес-агенств та пабліситі-бюро в північноамериканських містах.
- •13. Етика і професійні стандарти в зв’язках з громадськістю.
- •14. Кодекси професійної поведінки спеціаліста по зв’язках з громадськістю.
- •15. Функції pr.
- •16. Методи pr.
- •17. Е. Бернайз про три основні функції pr.
- •18. Роль pr в демократичному та авторитарному суспільствах.
- •19. Pr та пропаганда.
- •20. Pr та пабліситі.
- •21. Pr та реклама.
- •22. Поняття та типи громадськості в pr.
- •23. Громадська думка як об’єкт pr.
- •24. Специфіка pr у сфері культури.
- •25. Створення іміджу організації соціально-культурної сфери з допомогою pr технологій.
- •26. Створення легенди як визначальна технологія іміджмейкінгу.
- •27. Позиціювання в pr. Приклади.
- •29. Масова культура як породження масової комунікації.
- •30. Інформаційний привід.
- •31. Основні види спеціальних pr-заходів.
- •32. Відмінності між брифінгом і прес-конференцією.
- •33. Прес-реліз: структура та правила написання.
- •34. Види робочих pr-документів, що використовуються в роботі зі змі.
- •35. Склад стандартного прес-кита.
- •36. Види pr-заходів для розвитку взаємин зі змі.
- •1)Дослідження – визначення проблеми.
- •3)Реалізація програми pr-кампанії
- •4)Оцінка ефективності pr-кампанії
- •39. Особливості співпраці із змі в кризових ситуаціях.
- •40. Стратегії боротьби з чутками.
- •41.Чорний pr.
- •48. Поняття корпоративної культури, її рівні і структура.
- •49. Корпоративні стандарти: місія, філософія, міфи.
- •51. Організація і проведення корпоративних заходів.
- •52. Бренд як об’єкт pr.
- •53. Стиль як об’єкт pr.
- •54. Сенсорний маркетинг.
- •55. Можливості Інтернет - представництва в pr .
- •56. Соціальні мережі як технологія pr.
- •58. Product Placement в продуктах індустрії розваг.
- •59. Епатаж як метод в pr.
- •60. Лобізм як засіб pr
- •61. Спонсоринг та фандрайзинг у соціокультурній сфері
- •62. Загальноприйняті постулати благодійництва
- •63. Вірусна реклама
- •64. Головні pr-агентства в Україні
- •65. Афінський кодекс в історії pr
- •66. Кодекс професійної поведінки та етики Міжнародної асоціації pr (ipra)
- •4. Відносини з колегами
- •67. Лісабонський кодекс в історії pr
- •68. Головні міжнародні і національні об’єднання pr
- •Iсо - Міжнародний комітет асоціацій pr-консультантів
- •70. Відомі pr-мени в Україні
1)Дослідження – визначення проблеми.
Під дослідженнями у зв'язках із громадськістю прийнято розуміти процес одержання інформації, визначення думок, настроїв і поведінкових тенденцій груп спільноти з метою планування, проведення та оцінки діяльності служб паблік рілейшнз.
Корисним для підготовки PR-кампанії може бути метод аналізу документів. Найпоширенішим методом аналізу документів мають у зв'язках із громадськістю є контент-аналіз (аналіз змісту) преси.
Направленням досліджень під час до проведенню PR-кампанії вивчення громадськості фірми, її цільових аудиторій, стану суспільної думки тощо. Вивчення ЗМІ та їхніх аудиторій. 2)Планування.Планування PR-кампанії входять такі етапи:
1. визначення проблеми (опис проблемної ситуації та її чинників, визначення позиції організації, сутності, конкретних про причини і ін.);
2. визначення цілей і завдань (у конкретних показниках визначається, що має бути досягнуто);
3. формування ситуаційних стратегій (моделювання дій, визначення інструментарію, ресурсів);
4. розробка технічних рішень (визначення термінів виконання завдань);
5. визначення методів оцінки досягнень
3)Реалізація програми pr-кампанії
4)Оцінка ефективності pr-кампанії
38. Кризові технології у ПР. 1. Організація інформаційного центру в перші 24 години. Як відомо, найбільш запам'ятовуються найперші відомості про те, що трапилося, тому основним завданням фахівців з репутаційного менеджменту має стати створення офіційного каналу інформації про події у компанії протягом доби. Чим швидше за нього підуть об'єктивні і достовірні відомості, тим легше припинити домисли і наклеп в ЗМІ. 2. Підготовка та розсилка прес-релізу, запис виступу керівництва з коментарями, проведення прес-конференції. 3. Обмеження кола ньюсмейкерів.Уникнути ситуації з невиразними коментарями працівників яких «зловили» ЗМІ можна лише шляхом жорсткого обмеження кола осіб, уповноважених давати коментарі від імені компанії. Всі відібрані ньюсмейкери повинні відповідати ряду вимог: у своїх інтерв'ю дотримуватися єдиної версії події, бути компетентними та володіти всією повнотою інформації, чітко і переконливо викладати свої думки, впевнено вести себе з журналістами.Найкраще коли перша особа компанії стає головним ньюсмейкером, оскільки інформація, отримана з вуст керівника, вселяє журналістам найбільшу довіру.
4. Організація постійного потоку новин. Необхідно пам'ятати, що потік свіжих подій гасить кризу, в той час як застаріла інформація його підігріває. Для ефективного управління інформаційним простором важливо забезпечити журналістам постійну свіжу інформацію шляхом створення нових інформаційних приводів. 5. Уникнення звинувачень і конфронтації. Серйозною комунікаційної помилкою є лінія поведінки, заснована на принципі "кращий захист - це напад". Компанія, яка воліє під час конфлікту політику конфронтації та зустрічних звинувачень, навряд чи буде виглядати позитивно в очах суспільства. 6. Створення позитивних інформаційних приводів. Наприклад, дуже важливо інформувати громадськість, що ситуація знаходиться під контролем, не менш важливо постійно повідомляти про вже зроблені кроки з подолання кризи, ділитися планами по ліквідації його наслідків. Публічні вибачення керівництва і повідомлення про відкликання продукції компанії тільки зміцнять довіру до організації. 7. Активна співпраця з органами влади. Заручитися підтримкою представників влади - означає отримати дуже важливий ресурс у боротьбі за збереження репутації організації. Компанія повинна показати, що, долаючи власні труднощі з допомогою представників влади, вона тим самим допомагає суспільству позбавлятися від негативних явищ. 8. Налагодження ефективних внутрішньокорпоративних комунікацій. Сполучені команди - найважливіша умова успішного виходу з кризи. Насамперед, дуже важливо не допустити страху і паніки серед співробітників.Керівник, повинен знайти можливість для неформального, дружнього спілкування зі співробітниками, що допомогло б розвіяти їх тривогу і сумніви, вселити почуття впевненості і захищеності. Оточуючі повинні відчувати, що справи у компанії йдуть нормально, колектив продовжує працювати в звичайному режимі.