6.2. Документування укладання господарського договору

Укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта.

Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований.

Законодавством України (ст.153-158 Цивільного кодексу [2]) встановлено загальний порядок укладання будь-яких цивільних договорів (незалежно від їх видів), який стосовно господарських договорів діє тоді, коли сторони вільно укладають господарські договори^.:на біржових торгах, ярмарках, аукціонах тощо. При цьому пропозиція укласти договір має бути чітко висловлена і виражати справжній намір господарюючого суб’єкта вступити в договір. Пропозиція вважається достатньо визначеною, коли в ній зазначено всі істотні умови договору або порядок їх визначення.

Договір визнається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов (тобто тих, які визнані такими за законом або необхідні для договорів такого виду), а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Коли пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Оскільки договір (контракт) є спільним юридичним актом двох чи кількох осіб, погодження ними умов договору проходить принаймні дві стадії: шляхом пропозиції однієї сторони укласти контракт, яка має назву оферти, і прийняття пропозиції другою стороною, або акцепту. Відповідно сторона, яка зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, яка прийняла її, — акцептантом.

Загальний порядок укладення цивільно-правових договорів визначений у статтях 153—159 ЦК. Порядок укладення господарських договорів між підприємцями і врегулювання між ними передконтрактних спорів закріплений у ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України.

Щоб вступити у контрактні відносини, один із учасників повинен виявити свою ініціативу, тобто виступити з пропозицією укласти контракт (офертою).

Згідно з законодавством офертою визнається пропозиція укласти контракт, яка адресована одній або кільком особам, містить вказівку на істотні умови майбутнього договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв'язаною договором у разі її прийняття (акцепту). Отже оферта характеризується такими рисами: по-перше, вона адресується конкретно одній або кільком особам. Якщо пропозиція розрахована на невизначене коло осіб (наприклад, у рекламах), то вона розглядається як запрошення до оферти, якщо інше прямо не зазначено у цій пропозиції. По-друге, оферта повинна містити вказівку на істотні умови майбутнього договору, тобто ті, що визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду, або у погодженні яких заінтересований оферент. По-третє, пропозиція виражає твердий намір оферента вважати себе зв'язаним договором і запропонованими умовами у разі їх прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідь особи, якій адресована оферта, про прийняття нею пропозиції визнається акцептом. Акцепт має бути повним і безумовним. Це означає, що акцептант повністю погоджується із запропонованими умовами договору і повідомляє про це оферента. Якщо пропозицію укласти контракт зроблено із зазначенням строку для відповіді, то контракт вважається укладеним за умови, що особа, яка зробила пропозицію, одержала від другої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ст. 155 ЦК).

Оферта набирає силу тоді, коли вона отримана адресатом оферти.

Варто пам'ятати, що оферта втрачає силу після одержання оферентом повідомлення про відхилення оферти. У свою чергу, заява, що виражає згоду з офертою, є акцептом. Мовчання або бездіяльність з приводу оферти не є її акцептом.

Акцепт набирає сили з того моменту, коли зазначена згода отримана оферентом. Але якщо оферент не дістав зазначену згоду у встановлений ним термін, акцепт не набирає сили. У випадку якщо термін не встановлений і в розумний термін оферент не дає згоди, акцепт також не настає. При цьому, беручи до уваги обставини угоди, під "розумним терміном" розуміється термін "туди - назад" використовуваних засобів зв'язку.

Наведемо обов'язкові пункти оферти:

• Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарекс” пропонує шкіряні куртки (натуральні).

  Кількість Сто (100) шт.

  Ціна Сто (100) дол. США за одну (1) шт.

  Упакування Поліетиленові пакети. Двадцять (20) шт. в одному упакуванні

  Терміни постачання Вересень 2000 р.

  Умови постачання Франко-порт, до порту м. Одеса

  Адреса 01004, вул. Смирнова, 123, м. Київ, Україна, м. Київ, вул. Смирнова

  тел. (044) 555-55-55

  Точна повна і скорочена назва підприємства-продавця.

• Його торгова марка, фірмовий знак.

• Повне найменування товару і його характеристика.

• Передбачуваний обсяг постачання товару.

• Відомості про упакування товару.

• Умови здійснення постачання товару відповідно до Правил "ІНКОТЕРМС".

• Передбачувана ціна за одиницю продукції.

• Передбачувані знижки на партії товару.

• Терміни постачання.

• Порядок оплати за товар.

• Реквізити продавця. Наведемо приклад складання оферти.

Другою особливістю укладання господарських договорів є доарбітражне врегулювання розбіжностей, що виникають при цьому. Такі розбіжності між підприємствами, організаціями розглядаються керівниками чи заступниками керівників підприємств та організацій або за їх уповноваженням іншими особами.

При наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, укладають протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та в 20-денний строк надсилають іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом ї підписаним договором. Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов’язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення арбітражного суду.

Якщо підприємство чи організація, які одержали протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передадуть розбіжності, що залишились неврегульованими, на вирішення арбітражного суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. За інших обставин договір вважається неукладеним.