IV. Ще одним Істотним нововведенням і гак зване право

слідування. Ноно ПОЛЯЛМ ■ ГОМуі ЩО анюр за ЖИТТЯ, а після ЙОГО

емері і спадкоємці мають право на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору образо творчого

мін ієні и.і. Це прано НЄ Відчужене, але ноно належить не ТІЛЬКИ

автору твору, а і його спадкоємцям. Воно зберігає чинність проїм і ом чинності самого авторського права, а набуває Я після першого відчуження гвору, ідійснеиого автором.

3.5. Вільне використання творів

Закон певною мірою обмежу) виключає ораво автора на вико ристання гвору, Використання творз без згоди автора Закон нави­ває «вільним використанням». Дозволяї гься в окремих, означених у Законі, випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати Гюму авторської винагороди та вільне використання гвору без зі оді і автора, але з виплатою йому авторської винагороди.

1>(ч ЗГОДИ ангора або ІНШОЇ особи, ніо мас авторське прано.

але і обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичен­ня допускається:

і) використання цитат (коротких уривків) і опублікованих гворів;

2)використання літературних і художніх гворів як ідю< і

59

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3 Авторське право і суміжні права

рації у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;

3. відтворення у пресі, передача п ефір або Інше публічне повідомлення опублікованих у газетах або журналах ста- піі із поточних економічних, політичних, релігійних пи­ тань або передача в ефір творів такого ж характеру, коли це спеціально заборонено автором;

4. відтворення з меюю висвітлення поточних подій засоба­ ми фотографії або кінематографи, передача в ефір або інше повідомлення шорів, побачених або почутих під час перебігу таких подій;

5. видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

6. відтворення торів для судового і адміністративного про­ вадження;

7. публічне виконання музичних творів під час офіційних і ре.лі ійних церемоній, а також похорон;

8. відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або піше публічне сповіщення публічно виголошених промов, .івернень, до­ повідей та Інших подібних творів.

В усіх зазначених випадках твори використовуються чи відтворюються в обсязі, виправданому поставленою метою;

9) відтворення пору і» особистих шлях ).і умом, передбаче­ них сга'і іямп 16 19 Закону.

Відтворення творів у особистих цілях без згоди автора або пішої особи,.що маг авторське право, але з виплатою винагороди допуски і ься дише в одному випадку. Відповідно до и. 9 ст. 15 За­кону допускаї гься відтворення виключно и особистих цілях гворів, зафіксованих у звуко- і відеоааписах (ст, 19 Закону), без йоли автора або іншої особи, що м.» авторське прано, алез випла­тою авторської винагороди.

Винагорода у зазначеному випадку виплачу* і ься у с|юрмі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнан­ий (аудіоапаратури, відеомагнітофонів гоню) га матеріальних носіиі (звуко- або відеоплівки, касеї. лазерних дисків, компакт-дисків іощо). які використовуються для і а кою відтворення.

60

Збір і розподіл такої винагороди здійснюються один ю із ор­ганізацій, що управляє майновими оравами авторів, виконавців і виробників фонограм па колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Зазначена винагорода розподіляї гься в такііі пропорції: сорок відсотків — авторам, тридцять відсоїків виконавцям, гридцята відсотків — виробникам фонограм, якщо інше не передбачено угодою.

3.6. Право на авторську винагороду

Прано т авторську винагороду — це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. Підставою для ви­нагороди і факі використання гвору в будь-який спосіб.

Конкретними юридичними фактами, що породжують у ав­тора чи іншої особи, що мас ангорське- прано, право па німі.поро­ду, можуть бути:

а)авторський ліцензійний договір (видавничий, постано­вочний, ценарний, художнього замовлення ГОЩО);

б) факт позадоговірного використання твору, коли за Зако ном не вимагається згода авторів, але передбачена випла­ та авторської винагороди (ст. 19 Закону);

в) неправомірне використання гвору.

Як бачимо, право на одержання винагороди породжується, як правило, лише фактом використання твору. Сам по собі фаю наявності твору в об'єктивній формі права на винагороду не породжує.

Винагорода, яку одержує автор чи інша особа, що мас ав­торське право, с по суті винагородою за працю, вкладену у (тво­рення твору. Вона може бути у формі заробітно! плати (напри­клад, штатний художник, науковий співробітник науково-лос іідноі установи) або авторського гонорару. Можливе поі дпан-ня цих форм оплати.

Вин.порода має виплачуватися за будь-яке викориї гання твору. Винагорода може здійснюватися V вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань 11.1 ісотків) за кожний проданий примірник чи кожне використай ня твору або складатися із змішаних платежів

61

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 3 Авторське право і суміжні права

Розмір і порядок обчислення .їй юрської винагороди ваство рншя і використання гвору визначаї гься в авторському поговорі