10.1 .Загальні положення

Норми про захист прав на конкретні ішди інтелектуальної власності цивільно-правовими засобами були викладені у відповідних розділах. У даному розділі мова ніде про захист ира-н.і Інтелектуальної власності іншими галузями законодавства, а гакож про пільги, що надаються суб'єктам зазначених ирлн ири їх захисті. Як правило, ці загальні норми стосуються усіх об'єктів права інтелектуальної власності.

Зокрема, право інтелектуальної власності захищається нор-мами кримінального прана України. У Кримінальному кодексі України міститься, принаймні, дві стані, присвячені захисту пра­ва інтелектуальної класності (ст. 136 і 137).

Стаття 136 "Порушення авторських прав" проголошує: "іін пуск під своїм ім'ям або інше привласнення авторства на чужий гвір науки, літератури та мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору — караються виправними робота­ми н.11 і рі ж до двох років або штрафом у розмірі від п'ятдесяти до стадвадцмш мінімальних розмірів заробітної плані".

Порушення авторських прав мерк лий гься у кримінально­му порядку при вчиненні таких дій, то порушують суб'єктивні права автора чи особи, що має авторські- право:

1. незаконне викрристання і відтворення творів та об'єктів суміжних прав (контрафакція);

1. примушення до авторства;

2. приа іаснення авторства (плагіат).

Поняття незаконне використання творів га об'єктів суміжних прав (контрафакція)" передбачаї опуб т вання чи інше обнародування твору, його відтворення, розповсюдження, а також ввезення и Україну без дозволу осіб, які мають авторське прано чи < уміжні права, примірників гворів, фонограм, програм мовлення»

Примірники гворів, фонограм, виготовлених і розповсюд­жених із порушенням ангорського права і»уміжних прав, і і

Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

графактними Твірвважається використаним (обнародуваним), якщо він у іііі ми іншій формі доведений до тлом.і широкого за­галу і стан доступним для невизначеного кола осіб.

Примушення до авторства передбачає психічний або фізич­ний пилин па автора з метою примусити його створити відповідний гвір (погрозою убивства, заподіяння гілесних ушко­джень чи знищення майна щодо самого автора або щодо його близьких родичів). Цс може бути і гак зване примусове співавтор­ство, коли автора шляхом погрози застосування фізичної сили, використання службової або іншої залежності примушують включити у співавтори осіб, які не брали участі в створенні зазна­чених об'єктів.

Привласнення авторства (плагіат) це оприлюднення у повному обсязі або частково чужого твору піл своїм ім'ям.

Об'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Мотиви порушений авторського прана і суміжних прав не мають значення для кваліфікації злочину. Ними можуть бути корис­ливії-11.. кар еризм або інша особиста зацікавленість. Якщо ж при­власнення авторства пов'язане з крадіжкою самого гвору (руко­пис креслення, картина), відповідальність насг.к за стаї і ями 136 і 110 КК України.

Суб'єктом цього злочину може бути як службова, гак і при­ватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співав­торство іншої особи.

Кримінальний кодекс України передбачає також криміна­льну відповідальність за порушення прав промислової власності. Стаття 137 КК України проголошує: "Привласнення авторства на чужі відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок чи раціоналізаторську пропозицію або розголошення без згоди авто­ра змісту винаходу, корисної моделі чи промислового зразка до їх офіційної публікації кара» гься виправними роботами строком до двох років або штрафом до тридцяти мінімальних розмірів робітної іілл

Кримінально-правовия захиа патентних прав передбаче ний у випадках злочинних посягань на суб'< ктивні прана авторів об'єктів промислової власності. Об'ї ктивна сторона цього злочи­ну Маі іакі форми:

14*

211

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

а) привласнення авторства на чуже відкриття, винахід, ко­ рисну моделі., промиє.іоннії зразок, раціоналізаторську пропозицію чи сорт рослин;

б) розголошення без згоди автора змісту відкриття, винахо­ ду, корисної моделі, промислового зразка до їх офіційної публікації

Із об'єктивної сторони порушення патентних прав у формі привласнення авторства може бути вчинене шляхом обманного використання документів і матеріалів про відкриття, винахід, ко­рисну модель, промисловий зразок, раціоналізаторську пропо­зицію чи сорт рослин або авторства на користь особи, яка не бра­ла участі у створенні зазначених об'єктів, або примушення до співавторства із зазначеною особою. Таке порушення може здійснюватися шляхом точного або в суттєвих рисах подібного відтворення чужого винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції

Розголошення відкриття, винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, раціоналізаторської пропозиції чи сорту рос­лин — це порушення права автора на одержання патенту чи дип­лому. Це може бути розголошення 6Ч*з зголи автора до подання за­явки до Установи ознак патентоспроможності зазначених об'єктів, що позбавило автора можливості одержати диплом чи патент.

Порушення патентних прав вважається злочином, якщо во­но вчинене умисно.

Суб'єктом злочину може бути як службова, так і приватна особа, у тому числі і сам автор, якщо він приховав співавторство іншої особи.

Адміністративна відповідальність встановлена за непра­вомірне використання фірмового найменування, знака для това­рів і послуг або будь-якого іншого маркірування товару, непра-номірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені (абзац 1 ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

За зазначені порушення така сама відповідальність встанов­лена і Законом України "Про обмеження монополізму та недопу-

212

Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

щения недобросовісної конкуренції у пілирікмпііці.кііі діяль­ності" (абзац 2 ст. 7).

Більш широке тлумачення порушення пран інте іектуальної власності дає Закон України "Про захис і від недобросовісної кон­куренції" від 7 червня 1996 р. Стаття 4 цього Закону вилп.к непра­вомірним використання без дозволу уповноважено] на ге особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і по­слуг, інших позначень, ;і також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх гворів, періодичних кидань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішуван­ня з діяльністю іншого суб'єкта господарювання (підприємця), який має пріоритет на їх використання. Відповідно до цього Зако­ну не дозволяється копіювання зовнішнього вигляду виробу.

Заходи проти недобросовісно] конкуренції передбачені та­кож і Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Абзац 3 ч. 1 ст. 31 цього Закону встановлю! відповідальність за незаконне використання або підробку фірмових пази, винаходів, корисних моделеіі, промислових зразків, знанім для токарів і послуг.

Закон України "Про режим іноземного інвестування " від 19 березня 1996 р. будь-які об'єкти прана інтелектуальної власності визнає видом іноземного інвестування. Для цього Закон встанов­лює такі дві умови:

1. вартість прав на інтелектуальну власність підтверджена відповідно до законів (процедур) країни-інвестора в кон­ вертованій валюті або міжнародними торговими звичаями;

2. зазначені права легалізовані на території України і підтверджені експертною оцінкою, включаючи акторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

10.2. Пільги суб'єктів інтелектуальної власності при захисті їх прав

При замни своїх суб'єктивних пран ані ори та інші особи, яким належать права на Інтелектуа іьну власність, користуються певними пільгами.

213

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Так,відповідно до Цивільного процесуального кодексу Ук­раїни позивачі автори оỈістів прана інтелектуальної влас­ності, які не є' власниками охоронних документів на ці об'скти, — іа позовами, що випливають Із авторського прана, права на відкриття, винахід, корисну моле іь. промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ від сплати судових витрат у доход держави повністю (ст. 70 І ПІК України)

Час тип.і І сі. І2(і нього Кодексу надає позивачам за позика -ми. що випливають Із авторського прана, права на відкриття, ви нахі/і, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію, прано звертатись до суду за місцем прожинання.

Суд, постановляючи рішення, може допустити його негайне виконання у випадку присудження винагороди ангорам за вико­ристання творів у галузі науки, літератури і мистецтва, а також ІНШИХ <)<>'( мін прана інтелектуальної власності, на які видано охо­ронні документи (ч. 1 ст. 218 ЦПК України).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України при недостатності СТЯГ-нгної з боржника суми для задоволення усіх ВИМОГ N виконавчії ми документами у першу чергу задовольняються вимоги про ви плату винагороди за використання творів у галузі науки, літера­тури і мистецтва, а також Інших об'єктів інтелектуальної влас­ності, на які видано охоронні документи.

Певні пільги для захисту інтересів суб'єктів права на промис­лову власність передбача групове законодавства Так, відповідно дост.42 Кодексу законів про пращо України переважне право на за­лишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці мають за рійних умов продуктив-пості праці і кваліфікації автори винаходів, корисних моделей, про­мислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

За працівником, який створив винахід, корисну модель, про­мисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зу­мовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців ніл лаги початку їх ВПроваджен НА Попередні розцінки зберігаються і В тих випадках, коли ангор

зазначених об'єктів інтелектуальне] власності раніше яе викону­вав роботу, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх вировад женням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

214

Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

За іншимипрацівниками, які допомогли авторові у впрова­дженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціо­налізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються про тягом трьох МІСЯЦІВ (ст. 91 Кодексу законів про працю України).

Трудове законодавство України передбачає гарантії для працівників — авторів винаходів, корисних моделей, промисло­вих зразків і раціоналізаторських пропозиція. Стаття 126 КЗпП України проголошує: за працівниками авторами винаходів, ко­рт них моделей, промислових зразків і раціоналізаторських про­позицій зберігається середній заробіток при звільненні від основ­ної роботи для участі у впровадженні винаходу, корисної моделі. ПРОМИСЛОВОГО зразка чи раціоналізаторської пропозиції па тому ж підприємстві, в установі, організації.

При впровадженні винаходу, корисної моделі, промислово­го зразка або раціоналізаторської пропозиції на іншому піл приємстві, в установі, організації, робота з такого впровадження оплачується за погодженням сторін у розмірі не нижче середньо­го заробітку за місцем постійної роботи.

Чинне законодавство України містить ряд пільг щодо спла­ти мита і зборів, які надаються суп< мам прав на Інтелектуальну власність. Так, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Продержавне мито" від »І січня 1993 р. від сплат державного мита звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни га сімЧ воїнів (партизан), які зви ннули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у вставовлеиому порядку.

Звільняються від сплати мита ангори, які передали виключ­не право на використання винаходу державі, за дії, пов'язані з ек­спертизою заявки на винахід. Від сплати будь-яких зборів за вчи­нення дій, пов'язаних з оформленням прав на об'скти промисло­во! власності, звільнж ГЬСЯ Фонд винаходів України.

Не і планують мита також пені тигри, учні та студент пав чальних закладін. інші малозабезпечені громадяни за дії, пов'язані з поданням заявки на видачу паїснгу на поний сорт рослин, прове­дення експертизи заявки, видачею, переоформленням і підтриман­ням чинності патенту, Якщо подас гься колективна заявка чи ко-лективом патентоволодільців, го розмір мита зменшується на ча-стку, пропорційну кількості і ромадян, звільнених від сплати міна

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Проте мито .«а оформлення своїх суб'єктивнихнран на інте-і уальну власність (планують не всі суб'єкти зазначених дій. За дії, пов'язані а одержанням патин ж па сорти рослин і підтримай ня їх чинності, ми юс нлачують тільки автори нових сортів рослин га їх аравонастугошки. Мито сплачується за подання заявки на видачу патенту Україні на сорт рослин, за видачу або переоформ­лення на прохання заявника патенту на сорт, за подання клопо-іаиия іірі) подовження строку дії патенту.

Крім того, щорічно, починаючи з дати надходження заявки про видачу патенту, сплачується мито за підтримання його чин­ності. Розмір мита визначається згідно з „Положенням про поря­док сплати зборів іа дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інте­лектуальної власності", яке затверджено постановою Кабміну Ук­раїни від 16 червня 200.4 р.

За підтриманні чинності патенту, за яким опубліковано за-яву його власника про надання будь-кому відкритої ліцензії, розмір вищезгаданого щорічного мита зменшується на 50 відсотків.

Інші суб'єкт права інтелектуальної власності за дії, иов'я-зані ;( оформленням чи переоформленням сноїх суб'єктивних прав, мита не сплачують. Вони відповідно до чинного законодав-ства України про інтелектуальну властей, сп іачуюгь встанов­лені збори., Ін. і.і які стягується збір, а також їх розміри визнача юі ься .Положенням про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності".

Відповідно до Положення пільгами щодо сплати встановле­них зборів користуються ветерана війни, громадяни,які постр.ьк

вкас пдок Чорнобильської катастрофи і піднесені до І—IV категорій. Нони звільняються під сплати зборів за перетворення заявки па винахід} заявку на корисну модель; за перетворення за-і на корисну моделі. V заявку на винахід; за перетворення за-явки на корисну модель у заявку на групу винаходів; за ознайом­лення і матеріалами заявки; за видачу патенту па винахід, корис­ну модель, промисловий зразок; за реєстрацію ліцензійного дого­вору стосовно одного патенту на нинахід. корисну модель, про­мисловий зразок.

Інваліди, учні га вихованці навчально-виховних закладів,

Розділ 10. Захист права інтелектуальної власності

студентинніцих навчальних закладів за вищемансдені дії, а також за підтримання чинності патенту з гретього по п'ятий рік його дії, сплачують встановлений (бір у половинному розмірі.

Передбачені пільги надаються також колективу авторів — володільцю патенту, кожен із яких « ветераном війни або громадя­нином, який постраждав внаї [їдок Чорнобильської катастрофи.

Цільні, наведені ВИШЄ, надаються за клопотанням заявника, власника патенту, Шдставоюдля надання пільг є копія посвідчен­ня ветерана війни, довідки медико-соціальної ексік рпюі комісії, докумеїп. виданий навчальним закладом, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Власники патентів України па винаходи, корисні моделі, які передають прано власності на винахід, корисну модель Фонду ви­находів України, звільняються від сплати зборів за видачу папи ту на нинахід беї прокедеііня експертній по суті, в тому числі за підтримання чинності патенту протягом а'яти років дії.

Автори винаходів, захищених авторським свідоцтвом СРСР, які передають право на одержання натешу Фонду вина ходів України, звільняються від сплати зборів за видачу патенту на винахід, корінну модель, промисловий зразок.

Збори сплачуються відповідно до додатка до Положення про порядок сплати зборів за дії. пов'язані з охороною прав на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для говарів і послуг.

Водночас чинне законодавство України накладас на корис­тувачів об'єктів інте кк і \ .і іі.ної и. кістки ті деки 11» серйозні оі'кж'яз-ки. Так, відповідно до Закону України "Про охорону атмосферно­го повітря" забороняється використання відерні гів, винаходів, ко-рисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських про­позицій, застосування нової техніки, імпортних устаткування, тех­нологій і систем, якщо вони не відповідають встановленим в Ук­рапи вимогам щодо охорони атмос(|м'риоі о повітря. У разі пору­шення встановлених вимог така діяльність припиши гься уловно важеними на іе державними органами, а впині особи притягають­ся до відповідальності за чинним законодавством.

І5*'

217

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентозиппство

Розділ 11. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної зласності

11.1. Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Національне законодавство про охорону прані інтелекту­альної власності має чинність тільки в лижах тієїдержани, яка йо­го прийняла. За межами цієї держанії правова охорона результа­там інтелектуальної діяльності не надаї гься Там виникає мож­ливість використовувати зазначені результати без дозволу їх власника чи володільця і без виплати належної винагороди. Та­кий стан не міг задовольнити суб'єктів прав інтелектуальної влас­ності. Тому вже з кінця минулого століття починають укладатися міжнародні угоди, якими Передбачається охорона прав на резуль­тати творчої діяльності, і за межами країни їх виникнення. Такі \ 11 >ди хоча і не завжди досягали поставленої мети, проте виявили­ся в ряді напрямів досить ефективними, ДОЦІЛЬНИМИ і виправда­ними. Тому їх розвиток і удосконалення тривають. Так склалася міжнародна система охорони інтелектуальної власності.

На сьогодні найбільш авторитетною організацією є Все­світня організація інтелектуальної власності (ВОШ). Фактично вона була започаткована ще в 1883-1886 рр., коли були прийняті відповідно Паризька конвенція про охорону промислової влас­ності і Бернська конвенція про охорону літературних і художніх гворів.

14 липня 1967 р. у Стокгольмі була підписана конвенція, якою утворювалася Всесвітня організація інтелектуальної влас-НОСТІ Нона набрала чинності в 1970 р.

У грудні 1974 р. НОІВ набула статусу спеціалізованої уста­нови Організації Об'єднаних Напій

Конвенція поставила перед ІЮІВ такі завдання:

— сприяти охороні інтелектуальної ник носи її усьому світі шляхом слівробііництва між державами і, у конкретних вішалках, у таї моли і будь-якою іншою міжнародною організацією;

218

Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

—забезпечувати адміністраї явне співробітництво між створе-ними союзами в галузі охорони Інте гектуальноі власності

< прияючи охороні Інтелектуальної власної гі в усьому світі, ВОІВ заохочує укладання нових міжнародних договорів і удоскона­лення національних законодавств, важливою ділянкою П діяльності і палання і ехнічної допомоги країнам,ЩО розвиваються. Вобов'язкя ВОІВ входить збирання і розповсюдження Інформації, організація роботи відповідних служб, які займаються забезпеченням охорони винаходів, знаків і промислових зразків, якщо таку охорону бажають

одержати од осно в кількох країнах, сприяння розвитку інших

нидів адмініс і рапівного співробітниці на мі,і..к|і.к.тами членами.

У сфері адміністративного співробітниці па ВОІВ центра-лізу* адміністративне управління союзами в Міжнародному бюро в Женеві, якеє секретаріатом ВОІВ, а також здійсню* контроль за таким управлінням через спої органи.

На 1 січня 1995 р. ВОІВ виконувала адміністративні функ­ції майже усіх Союзів і договорів, що стосуються Інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 Угоди ВОІВ з Організацією Об'єднаних Націй ВОІВ відпонілаї <а здійснення необхідних лій. передбаче­них Конвенцією, якою вона була утворена, а також договорами і угодами, адміністративні функції яких нона виконує-. ВОІВ несе також відповідальність за розцінок інтелектуальної діяльності і пірит передачі гехнологій, які стосуються промислової плас­кості, країнам, ЩО розвішаються, з метою прискорення їх еко­номічною, соціального і культурного розвитку.

При виконанні своїх функцій ВОІВ керу< гься завданнями міжнародного співробітництва < метою розвитку; повною мірою використовуючи досягнення Інтелектуально! дія іьності, сприяі більш широкому використанню інтелектуальної власності для за­охочення національної іворчоїдіяльності.

Органи ВО?В.

ВОІВ м.и гри керівні органи, ям засновані в межах Конвенції

1. Генеральна Асамблея (країни ч.ієни ВОІВ за умови, що

вони також* членами Асамблеї Парші.кою і або берись

Кою СОЮЗІВ).

2. Конференція (всі країни члени ВОІВ)

15»

219

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

З,Координаційний комітет (країни, обрані Із числа ВОШ. Паризького і Бернського союзів, та Швейцарія). На 1 січня 1995 р. членами Комітету були 58 країн).

Генеральна Асамблея приймає дворічний бюджет, щільний для всіх Союзів. Конференція приймаї дворічний бюджет Конвенції-

Генеральна Асамблея і Конференція збираються на чергові 111 н один раз на два роки. Координаційний комітет збирається аа чергову сесію один раз н.і рік.

Виконавчим главою ВОШ Є Генеральний директор, яким обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний строк, що може бути подовжений.

За станом на 9 квітня 1995 р. членами ВОШ були 152 дер­жави, точніше сказати, вони стали учасницями Конвенції, якою була заснована Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Україна < членом ВОІВ.

Будь-яка держава може стати членом ВОІВ за таких умов:

• держава є членом Паризького або Бернського союзу;

• держава є членом ОО11 або будь-якої спеціалізованої уста­ нови, пов'язаної з ООІІ.

•держави - члени Міжнародного агентства з атомної енергії або такі, що с стороною Міжнародного Суду, чи запрошені Генеральною Асамблеї О В< )І В стати учасником Концепції.

Членство ВОІВ оформ.їж гься здачею на охорону ратифі канніної грамоти або акта про приєднання Генеральному дирек­тору ВОІВ у Женеві. Держави, які с членами Паризького або Бернського союзів, можуть стати членами ВОІВ тільки у тому ви­падку, коли нони уже пов'язанії принаймні, адміністративними положеннями Стокгольмського акта (1967 р.) Паризької кон­венції або Паризького акта (1971 р.) БернськоІ конвенції Вони можуть стати членами ВО1В шляхом одночасної ратифікації або приєднання до адміністративних положень одного із них.

11.2. Міжнародна охорона промислової власності

Промислова власність май 11;<>< ю метою охорону винаходів, знаків (товарних знаків і знаків обслуговування), промислових зразків і боротьбу з недобросовісною конкуренції ю

220

Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

Зазначені триоб'єкти правової охорони мають певні спільні ряси, оскільки охорона винаходів, знаків і промислових зразків на­дається у вигляді виключних прав на використання. Боротьба з нело-бросовкяою конкуренції ю ііг м.к відношення до виключних прав. алевонаспрямоване проти гахих методів конкуренції, які суперечать чесній практиці в промислових і торгових справах, наприклад, у зв'язку з конфіденційною Інформацією (комерційна таємниця).

У міжпародно-правонііі практиці промислова власність охоплює також охорону географічних вказівок (вказівки джерела походження і найменування місця походження).

Відповідно до законодавства багатьох країн і міжнародних угод винаходом визнається така нова ідея, яка дозволяє па прак­тиці вирішити конкретну проблему в галузі техніки. Для того, щоб така ідея стала об'єктом правової охорони (стала патентос­проможною), вона мас відповідані певним вимогам: бути новою, тобто ще ніде не опублікованою, і не використовуватися. Ідея мас бути неочевидною, тобто вона не повинна бути звичайним інже­нерним рішенням фахівця відповідної галузі господарювання. І нарешті. Ідея має стосуватися рішення проблеми, придатного для застосування в промисловім 11. тбто це рішення може бути ви­користане промисловим шляхом.

Патент — це техніко-юрпличний документ, що містить опис винаходу, па підставі якого фахівець може це рішення використа-і и. Патент видається урядовим орі аном і і< І держави, куди подана заявка, і мас чинність у межах цієї держави. Патент встановлює такий правовий режим, відповідно до якою запатентований ви­нахід може бути використаний (виготовлений, застосований, «ве­зений тощо) тільки паки іонласнпком або і його дозволу Патент­на охорона винаходу в більшості країн обмежена терміном 20 років. У деяких країнах цей термін коротший.

На кінець 1993 р. в усьому світі мали чинність близько 4 мли па геп гін..і них у 1993 р. видано близько 700 тис.

Промислові зразки. Промисловим вразком і орнаменте п ний аспект корисного виробу ()рнаментальний аспек і може скла­датися і.і тримірних елемені їв (форма виробу) вбодвомірних еле-ментів (контуру, малюнка, кольору). Проте він не повинен обу­мовлюватися лише призначенням корисного виробу.

221

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Охороїк» ііроможнісії. промиє піноюзразка зумовлю гься І1І1Ш оригінальнісі юабо новизною і м.н буї и зареї стрована в дер­жавному відомстві' Охорона промислового зразка означає, що крім володільця ніхто інший не може використовувати зара стро кінній промисловий зразок. Правова охорона промислового зраз к.і нлд.н гься на 10—15 років.

У 1993 р. и усьому світі було зареєстровано близько 200 гне. промислових зразків. Крім того, на підставі Гаазької угода бу ю зареєстровано ще 5 198 промислових зразків. На кінець 1993 р. були чинними близько 1,1 млн реєстрацій промислових зразків.

Знаки. Цс позначення, які мають свої ю метою розрізнен­ня товарів і послуг одного промислового чи торгового підприємства від таких самих товарів і послуг іншого підприємства. Знак може складатися із одного або кількох ха рактершпе слів, букв, цифр, малюнків або зображень, монограм або підписів, кольорів або комбінації кольорів, емблем. За зако­нодавством деяких країн знаком може бути також форма або інше спеціально оформлення контейнера чи упаковки товару (за умови, що це не випливав виключно із функцій контейнера чи упаковки). Знак може також складатися із комбінації будь яких зазначених елементів.

У деяких країнах знаки одержують правову охорону не на піде і.пн державно! реї страціі, ;• на підставі фактичного викорис­тання. Проте для більшої ефективності охорони знака все ж кра­ще його зареєструвати у патентному відомстві. Зареєстрований знак не може бути використаний будь-якою особою, крім во­лодільця свідоцтва на знак.

Недопускаї гься також використання подібного іншому по значення, яке здатне в все ги споживача в оману.

У 1993 р. и у< ьому сніп було зареєстровано 1,1 мли знаків-. Крім того, на підставі Мадридсько] угоди було варе* стровано ще 20762 міжнародних знаки, що відповідає приблизно 220 тис. національних реєстрацій. На кінець 1993 р. у світі налічувалось понад 8 млн чий них ріі праній знаків. Сюди не входиі і. 295 гис міжнародних річ < грацій, здійснених на підставі Мадриді і.кої \ по іп. що відповідає приблизно 3 м и національних реї страши.

Недобросовісна конкуренція. Припинення недобросовіС'

222

Розділ 11. Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності ІІОІ КОНКурЄНЦІІ маг СВОЄЮ МеТОЮ ЗУПИНИТИ іакі ДІЇ ЧИ п)мМИК\

що здійснюються її ході горгової чи промислової діяльності, які суперечать чесній практиці, зокрема щодо:

•дій, ям здатні зумовити змішування а продукції ю чи по-с імами або промін юною чи торговою діяльнії по

підприємства;

• неправдивих відомостей, здатних дискредитувати про­ дукцію чи послуги або промислову чи торгову діяльність підприємства;

• вказівок або гверджень, щатних ввести в оману щодо ха­ рактеру, способу виготовлення, класти носкії, придатності або кількості продукції чи послуг;

•ДІЙ, спрямованих на неправомірне присвоєння, розкриття або використання комерційної таємниці;

• дій. здатних зумовити зниження розрізняльної здатності або завдати пішої шкоди репутаці] Іншого зразка, або спря­ мованих на неправомірне використаним нематеріальних активів чи репутації іншою підіфмемствя

Міжнародна охорона. Законодавство будь-якої конкретної країни регулюч відносини тільки тії країни. Отже, патент, реєстрація знака чи промислового зразка мають чинність тільки у певній країні Якщо ж власник патенту, товарного знака чи про­мислового зразка бажш одержати правову охорону в кількох країнах, пін м.н и одержані В КОЖНІЙ із цих країн окремо.

У 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, якою утворили Міжнарод­ний сою.) і ОХОРОНИ ПРОМИСЛОВО] ВЛаСНОСТІ. Меіа цього ( оіозу —

забезпечити одержання правово] охорони споїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах.

Охорона промислової власності — не самоціль, вона є засо­бом заохочення творчої діяльності, індустріалізації, капіталовкла­день] ЧеСНОЇ ГОрГІВЛІ. УсеЦЄ покликане СПРИЯТИ підвищенню бвЗ-пекп і комфорту, боротьбі з бідністю і поліпшенню життя.

Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.;.

За станом на (> червня 1995 р. учасницями Концепції була 131 країна.

223

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Конвенція доповнюналася в Мадриді в 1891 р. Поясяювальним протоколом. Переглядалась у Брюсселі в 1900 р.. у Вашинг­тоні н 1911 р., у Гаазі в 1925 р., у Лондоні в 1934 р.. у Лісабоні в 1958 р., у Стокгольмі в 1967 р., а 1979 р. до ті були внесені по­правки.

Конвенція відкрита для всіх країн. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання мають подаватися на охорону Генераль­ному директору ВОЇН

Визначальні положення Концепції можна поділити на три основні категорії: національний режим, право пріоритету, за­гальні правила.

Правила про національний режим полягають у тому, ЩО країна — учасниця Конвенції зобов'язана надавати громадянам іншої країни - учасниці Конвенції гаку ж саму охорону, яку вона надає власним громадянам. Правова охорона, що надасться Кон­венції кі маг поширюватися також і на громадян держав, які не є учасницями Конвенції, якщо кони мають місце проживання або нефіктивне промислове чи торгове підприємство в країні, що є членом Конвенції.

Важливим ( правило Концепції про право пріоритету на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки, знаки тощо. Воно по-лягас в тому, що правильно оформлена заявка, подана в одній із країн — членів Конвенції протягом певного строку (12 місяців стосовно патентів та моделей і о" місяців СТОСОВНО промислових зразків), передбачає при поданні цім ж заявки в іншій країні — члені Паризького союзу визнання за такою заявкою пріоритету за першою поданою заявкою. Якщо заявник протягом зазначеного строку забажає подати заявку на цей же винахід чи інший об'< к і промислової класності в кілька країн членів Паризького союзу, го він маї право пропий визнані за ним пріоритет в усіх країнах за першою поданою ним заявкою в першій крани чині Паризь­кого союзу. Тобто ці пізніше подані заявки буду гь маги пріоритет (звідні гермін "право пріоритету") стосовно тих заявок, які могли б бути подані в зазначений строк па такий же винахід, корисну модель, промисловий зразок, товарний знак тощо іншими особа ми. Один ю в важливих переваї цього положення і те, що коли за­явник забажає одержати охорону в кількох країнах, він не

224

Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

бов'язаНИЙподавані всі заявки ОДНОЧаСНО, ОСКІЛЬКИ в ного |)о (ПО рядженій і 12 чи Гі місяців.

Конвенція встановила ряд загальних правил, яких мають дотримуватися неї П учасники.

Стосовно патентів. Патенти проголошено незалежними, тобто патент, виданий одніс ю із країн - учасниць Конвенції, має чинність лише в межах і ні країни, яка його видала. Видача петен-ту певною країною ніякою мірою не зобов'язу< інші країни — учасниці Конвенції видавати такий само патент на такий само ви­нахід. Для одержання правової охорони винаходу в певній кон­кретній країні необхідно подати заявку і одержати патент у цій країні. Проте якщо в одній із країн - учасниць Конвенції у видачі патенту буде відмовлено або виданий патент буде визнано недійсним, го цеп юридичний факт сам по собі не зумовлює таких само дій в іншій країні — учасниці Конвенції. Винахідник мас пра­во бути названим як автор винаходу в патенті

Важливим положенням Конвенції і правило,за яким у видачі патенту не може бути відмовлено чи виданий патент бути визнано недійсним на тій підставі, ЩО продаж запатентованою виробу або виробу, виробленого запатентованим способом, підпада під заборо ну або обмеження, встановлені національним законодавством.

У разі невикористання запатентованого об'єкта промисло­вої власності протягом строку, встановленого націоналі.ним зако­нодавством, кожна країна маї право видати примусову ліцензію. Умови і порядок її видачі встановлюються національним законо­давством.

Умови і порядок видачі свідоцтв на товарні знаки також визначаються національним законодавством кожної країни — учасниці Конвенції. Тому не може бути відмовлено в реестрацО знака або реєстрацію визнано падійсноісг в ІНШІЙ країні учас­ниці Конвенції па і їй підставі, що знак не заріч стрований в країні його походження. Припинення дії або анулювання реї страці] ша­на в о. ті п із крапі учасниць Конвенції не зумовлю» ані ом,і ніч но визнання реєстрації знака або припинення ЙОГО ЧИННОСТІ на шп підставі в інших країнах учасницях Конвенції

Якщо національним законодавством країни — учасниці

КоНВЄНЦІЇ Ііере.п'їачаї ГЬСЯ обов'язкове використання ін.ік.і. ю н

225

Суслжоь Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

ралійого невикористання реа грація може бути анульована лише .(а слливом розумного строку.

Країни учасниці Конвенції зобов'язані відмовляти в реєстрації і забороняти використання позначення, яке <: вш во­ронням, іміїанн ю або перекладом іншого знака, що може і спри­чинити обман споживачів стосовно інших знаків.

Зазначені країни зобов'язані також підмовляти в реєстрації і забороняти використання таких знаків, які містять без від-повідаого на ге дозволу держаній емблеми, офіційні знаки та клейма контролю і гаранти. Це положення поширкм гься також на герби, прапори, емблеми, скорочені і повні найменування певних міжурядових організацій.

Промислові зразки підлягають правовій охороні в кожній країні — учасниці Конвенції незалежно від гою, чи виробляється виріб в і ні крани, де використано промисловий зразок.

Фірмові найменування підлягають правовій охороні в кожній країні ■• учасниці Конвенції без обов'язкової подачі заяв­ки чи рече грани.

Кожна країна учасниця Конвенції зобов'язана вживати відповідних заходів проти прямого чи побічного використання вказівок щодо походження продукту або стосовно виробника цьо­го продукту, якщо ноші не відповшаюі ь дійсності, вводять спожи­вача В оману.

Країна — учасниця Конвенції зобов'язана забезпечити ефек­тивний захист від недобросовісної конкуренції.

11.3. Міжнародна охорона літературної) художньої власності (авторське право)

Твори, що охороняються. Об'єктами сторони авторського права* "літературні і художні гвори⁰, гобто оригінали витворів у га­лузі літератури і мистецтва. Формою, в якій втілюються такі витвори, можуть бути і нова, символи, музика, картини, тримірні предмети ;ібо комбінації (|юрм (наприклад,опера або кінофільм). Національнізако нодавства майже усіх країн передбачанні, охорону гаких видів гворів:

• літературні твори: романи, новели, вірші, драматичні ,тво ри і будь які інші гвори незалежно від їх змісту (фантасти-

226

Розділ 11 Міжнародно-правова охорона інтелектуальної власності

і..і або інша література), обсягу, мети (розваги, освіта, інформація, реклама, пропаганда гощо), форми (рукописи, /машинописний або друкований текст, книга, брошура, листівка, газета, журнал), опубліковані і неопубліковані У більшості країн охороняються також комп'ютерні програ­ми га "усні твори", гобто твори, не зафіксовані в письмова му вигляді;

• музичні твори: класична або легка музика, пісні, хорова музика, опера, музична комедія, оперета; інструментальна музика чи то для ОДНОГО інсі|>\мепіа (соло), чи кількох інструментів (сонати, камерна музика гощо) або для бага­ тьох Інструментів (оркесіри):

• чореоір.іфічпі івори;

• художні твори: двомірні (малюнки, картини, гранюрп. літографії) або гримірні (скульптури, архітектурні спору дії) незалежно від змісту (конкретні чи абстракші) і ПрИ значення ("чисте" мистецтво, в цілях реклами тощо);

• карти і технічні креслення;

■ фотографічні твори: незалежно від геми (портрети) пей-<ажі. ПОТОЧНІ події ГОЩО) і мені, а якою нони :і|юблені;

• аудіоні.п'альні гиори (раніше кони наливалися "кіно­ фільми" або "кінематографічні шори") чи то німі, чи

ЗВУКОВІ незалежно ВІД їх мені (кінопрокат, иок.п ПО ніс баченню ГОЩО), жанру (кінодрама. докумен іальиі фільми. кінохроніка тощо), тривалості, методу зйомки (художні зйомки, мультиплікація гощо) чи гехнологічного процесу (фільми на прозорій ПЛІВЦІ, на іпдсомаї нгіиїй ПЛІВЦІ

гощо).

Цивільно-правове законодавство деяких країн передбачає охорону похідних творів (переклади, адаптації) і збірників (добірок) творів, які і.і результатами добору і розташування і інтелектуальною творчістю.

Деякі законодавства передбачаю 11. охорону "програмного іпечення ЕОМ" і "творів прикладного мистецтва'' (художні ювелірні вироби, лампи, меблі, шпалери гощо)

Законодавством охороняються також гак звані суміжні пра­ва (виконання, фонограми, передачі організацій мовлення).

227

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Література

Зараз у світі щорічно випускам гься близько 1 млн киш ( назв кит ) і близько 5 тис. фільмі», число копій фонограм сягає З млрд.

За загальним правилом твір може бути використаний тре­тіми особами лише 3 дозволу володільця авторського права. І Іаіібільш типовим і право копіювати (звідси коиірайт)або іншим чином відтворювати будь-який вид твору; право здійснювати зву­ковий запис виконання будь якого твору; прано виконувати перед публікою твори, (окрема, музичні, драматичні або аудіовізуальні; прано здійснюші п публічний показ таких творів по дротах або пе­редавати по радіо, телебаченню або іншими засобами трансляції; право перекладати іншою мовою літературні твори; право на про­кат, особливо стосовно творів, записаних на фонограму і комп'ютерних програм; право екранізувати будь-які твори, зокре­ма право створювати на їх основі аудіовівуальні твори.

Власник авторського права може передавати своє право Іншим особам або видавати дозвіл на шині види використання. Проте особисті немаЙНОВІ прана відчуженню не підлягають.

Суб'єкти ангорського прана. Усі законодавства визнанні, ав-торське прано пе|х'.ї\'< їм за йот творцем. Проте шжільно-нражжс за-конодапегно деяких країн визнав авторське право за роботодавцем, якщо ва момсні і-іво|Х'ніія твору автор був службовцем або працю­вав, або був найнятий спеціально для ство|х.чііія певного твору.

Охорона ангорської о прана за законодавством всіх країн на-да< п.ся незалежно під будь-яких формальностей, тобто охорона авторського прана починається з моменту виникнення твору.

Строки охорони. Охорона авторського права обмежена ча сом. У більшості країн строк охорони ангорського права триває протягом життя ангора і 50 років по його смерті, а .<а законодавст­вом деяких країн - протягом життя ангора і 70 років по ЙОГО смерті.

Міжнародна охорона. Твори іноземних авторів не підляга­ють охороні и.і винятком тих випадків, коли це передбачено міжнародними договорам]] або коли певна країна < учасницею відповідних конвенцій.

228

Література

/, Цикиьшш кодекс України. К.; Парламентське внд-во, 2003. - 352 с.

2. „Про власність¹' двХОМ України ВІД 7 ЛЮТОГО І!)!М |>. // Відомості Верховної Ради України І!)'.М ЛІ-. ■ ст.

3. *Про основи державної ПОЛІТИКИ В сфері науки і науково-технічної діяльності" Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховно! Ради України. • 1991. ■ №. ■ ст.

4. „Про науково-технічну Інформацію" Закон України від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №. - ст.

5. „Про авторське право і суміжні прана" Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. ■ №. - ст.

6. "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3687. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №. - ст.

7. "Про охорону прав на промислові зразки" Закон України під 15 грудня 1993 р. №3688. // Відомості Верховно] Ради України - 1991. ■ №. - ст.

5. "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Закон України від 15 грудня 1993 р. К?3689. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№. - ст.

9. „Про державну і.и мііицю Закон України тя'2\ січня 1994 р. №3855// Відомості Верховної Ради України 1991. - №. - ст.

10. ..IIїх» ВНесеННЯ ЗМІН І ДОПОВНеНЬДОДеЯКИХЗаКОНОДаВЧЮІ актів України

щодо охорони інтелектуально] вдаї пості" Закон України від 28 лютого 1995р.№75/95.//Відомої п Верховної Ради України. 1991.-№.-ст. //. .Про охорону прав на зазначення походження говарів* Закон України ВІД 21 грудня 2000 р. № 2188. // Відомої 11 Верховної Ради України - 1991. ■№. -ст.

12. „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних і ворів та фоног­ рам" Закон України від 7 грудня 2000 р. №2122. // ВІДОМОСТІ Верховної Ради України. - 1991. - №. - ст.

13. .Про внесення «мін до Закону України .Проохорону прав на винахо ди і корисні моделГЗомом України під 1 червня 2000 р. №1771. // Відомості Верховної Ради України 1991.-Ж-ст.

14. „Про внесення амін до деяких законів України • питань інтелекту­ альної власності" Закон України під 21 грудня 2000 р, .Ч-2188. // Відомості Верховно] Ради України. 1991. • №. ■ ст.

229

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Література

// "Про тимчлічжші порядок видачі патентів України без проведення експертизи заявок по суті" Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 р. №593.//Офіційний вісник України. - 1994. № . - ст.

/5. ^иІІ|и» ствердження Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані л охо|юпок) прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки її знаки для товарів і послуг" Постанова Кабінету Міністрів України під 10 жовтня 1994 р. №701 .//Офіційний вісник України. -1994.-№.-ст.

16. Збірних нормативних актів з питань промислової власностД Уклад.; В.О.Жаров, Л.І.Ніколаєнко, В.Д.Пархоменко, Л.Петров; За ред В.Л.Истрова, В.О.Жарова- К.: Виїцл школа, 1998.-486С.

17. До/опор о пйтентной кооперацій (РСТ) (инструкііия к РСТ).- М: ВІПІМПИ. 1988.-206 с.

18.Указаній по состаплсіїию заявки на изобрстснис- М.: ВІІІ1ІІІІП. 1984.-74 с

19. Укамния по согтавлсиию заявки на открьггие.- М . ВНИИПИ, (984.- 47 с.

20. Указаний о порядки составления, подачи и ра< * мотрсіїия .заявленим нараоионалязаторскоепредложение.- М: ВНИИПИ, 1984-28с.

21.Андрееа И.Б., Антонооп Ю.Г., 1>риль .'),М. и <)р. Методика проведення патентного поиска в фондах стран минимума документаиии РСТ. М: ВНИИПИ, І985.-63с

22. Забелин В.Н. Методические рекомендация по'использованиюлогиче ских правил доказатсльсіна » практике патентной експертвзя.- М.: НІ ШИПИ, 1987-35с.

23. Шдопригора О.А., ІШопршора О.О. Право інтелектуальної власності України. К.: Юрінком Інтер, 1998.- 334<

24:Прахов ПГ, Зеніт Н.М. Изобретательство и патентоведение. К.: Техніка, 1981-208 с.

25. Иатентоосдение. УчебникдЛЯ вузов Подред. В.А. Ряшенпевв М Майтностроенйе, 1976. 209 с.

26. Нормативні документи щю правбвоу охорону об'єктів промислово) власності н Украпи К Державне патентне відомство України. 1Ш)2.-29Ос.

27. Оаіомч интемектуальной < <«'«< тввнноі ти К. Издательї кий Дом « Ін Юре», 1999. 800с

230

28.Иназелщев .7.1. Чихачвв ПА ГЇатентоведенне совеї гскгої изобрі ний в зарубежньїх странах М Машиностроение, 1979. 207'

29. Корисна модель. ІІауково-прамн міг видання за редакнк н> ВЛ.Пет- рова. Киш.: Видавничий Дім . Ін Юре", \9№. - 127с

30. Крайнє* 11.11. І'аиотх/ова М.І., Дятлик II., Патентування винаходів в Україні. - К.: Видавничий Дім ..Ін Ю|н". 2000. ."ИОс.

Зі.Прохав ПГ. {інтелектуальная і обственность: Словарь-справочник. -

К.: Вині.і школа, 1999.-256 с. 32. СергвввА II Патентное право. М. Над во БЕК, 1994. - 191 с.

231

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Леонід Михайлович Сусліков Василь Степанович Дьордяй

_{ПАТЕНТОЗНАВСТВО}

Навчальний посібник

Керівних видавничих іі|хи.-ктін Б. А. Сладкевич

Коректор Л.І, Є[нкова

РерсіМ Н.С. Марченко

Дизайн обкладинки Б. Н. Гюрисов

ІЬш дп.іруку 16.12.2004.Формат60x84/16.

Напір офсетний. Друк офсетний. Ум.друк.арк. 14,5. Наклад№1 - 1000прим.

Видавництво 'Центр навчально! літератури" нул. Електрикін, 23

м.Київ, 04176

тел./факс 425-01-34. тел. 451-65-95.425-04-47.425-20-63 і- піаіі: (>ГГісе#иаІки)к СОП)

СвідоцтвоДК№1014 віл 16.08.2002

Віддруковано а ОП "Житомирська обллрукарн*" 11 іііоннх діапоіитинв замовника. Зам 393.