1.4. Законодавство України про інтелектуальну власність

Становлення національного законодавства про Інтелекту* альну власність стало можливим лише з набуї гяти Україною не

23

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1 Система інтелектуальної власності

залежності. Цьому сприяло прийняття Верховною Радоіо Дек­ларації про державний суверенітет України, якою було прого­лошено, що Україна самостійно визнана* свій економічний ста­тус і закріплює його в законах. Відповідно до цієї Декларації весь економічний і.і науково-технічний потенціал, створений на території України, проголошу! тм я власністю народу, ма­теріальною основою суверенітету України і використовуї п>ся з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Декларацію було прийнято Верховною Радою 16 лип­ня 1990 р.

З серпня 1990 р Верховна Рада прийняла Закон „Про еко­ номічну самостійність Української 14Т . У ньому було задскла- ровано, що нссь економічний, науковий і технічний потенціал, розташований на території України, а іасни і ь народу Ук-

раїни і с основою П економічної самої пйпості.

24 серпня 1991 р. Верхоин.і Рада України проголосила Акт проголошення незалежності України та створення самостійної держави - України.

Завдяки цьому були закладені підвалини створеній своєї національної правової системи, V тому <шслі національною зако­нодавства про інтелектуальну власність.

Законодавство України з питань інтелектуальної власні базується на Конституції України, Цивільному кодексі України іа законах України стосовно правової охорони об'єктів інтелекту­альної власності.

Законодавство України, яке містять норми щодо охорони кран на об'єкти інтелектуальної власності, умовно можна поділи­ти на такі блоки:

/ Загальне .шкошнківство:

• Конституція України;

• ЦИВІЛЬНИЙ кодекс України;

• Цивільний процесуальний кодекс України;

• Криміналі.ний кодекс України;

• КримІнально-процвсуальния кодекс України;

• Митний кодекс України;

• Господарський процесуальний копке України;

• Колім ШКОНІВ про працю України.

24

2. Спеціальне законодавство ч сфері охорони інтвлвхщавь- ної власності:

• Закон України "Про охорону прав на винаходи";

• Закон України "Про корисні моделі, промислові зразки .

• Закон України "Про знаки для товарів і послуг";

• Закон України "Про топографії інтегральних мікросхем";

• Закон України "Про сорти рослин";

• Закон України "Про охорону авторського права і суміжних прав тощо".

3. Митне закошнкіш шво:

• МИТНИЙ кодекс та інші нормагиино-правові акти з цих питань.

Крім того, підзаконні акти - постанови Кабінету Міністрів ⁴ країни, укази та розпорядження Президента тощо.

Основні засади Інті гьної діяльності закладені в

ЧИННІЙ Конституції України.

Стаття 54 Конституції гарантує свобод) пгературної, ху-дожньої, наукової і гехнічноі гнорчості. Держава створює ма-іеріальні умови, над» підтримку добровільним товариствам і гворчим спілкам. Прано автора на свій витвір закріплено цією ж статтею Конституції України:

„Кожний громадянин мас прано на результати своєї інте-\аЛІ.ПО1. творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом".

Початком становлення законодавства України про інтелек-гуальну власність в день прийняття Закону України „Про власність" - 7 лютого 1991 р.

Першим нормативним актом, який започаткував створення законодавства про промін лону власність, було затверджене Ука­зом Президента України „Тимчасове положення про правову охо­рону об'ї кип промиСЛОаоі класності та раціоналізаторських про позицій в Украпи" від 18 вересня 1992 р. Із прийняттям законні N країни про промислову власність зазначені' положення втрахи-лоі КОЮ ЧИННІСТЬ.

13 грудня НИМ р. ПРИЙНЯТО Закон України Про осінній дер-

жавної політики у сфері пачки і науково-технічно] діяльності".

25

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1 Система інтелектуальної власності

Цей Закон визначає загальні правові засади науково-технічної діяльності к Україні.

25 червня 1993 р. був прийнятий Закон України „Про на­уково-технічну інформацію". Нін встановив правові засади ство-реннм і корм іування науково-технічною Інформацією, а також вкапав науково-технічну Інформацію товаром і об'єктом права Інтелектуально! власності

21 квітня 1993 р. прийнято Закон України „Про охорону орав на сорти рослин", який регулює відносини, що виникають у зв'язку а одержанням, кпкористанням, захистом, відчуженням і припиненням дії прана щодо сортів рослин в Україні.

Але основним джерелом прана інтелектуальної власності Є пакет законів, прийнятих у ірудні 1993 р.: „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", „Про охорону прав на промислові зразки", ,. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", „Про ПлеміннеТВариННМЦТВО", .Проавторське прано і суміжні прана'

У 1993 р. прийнято також Закони України .Про видавничу діяльність", „Протелебачення і радіомовлення".

В лік іоімді 1994 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „ Про мінімальні ставки авторської винагороди за ви­користаний торт літератури і мистецтва".

19 січня 1995 р. Верховна Рада України своє постановою за­твердила „Положення про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові арапгн. постанов лять державну таї мницю".

У липні 1995 (>. затверджено інструкції про порядок видачі патентів України на винаходи та промислові зразки, що охороня­ються охоронними документами СРСР.

Протягом 1996 2003 рр. було прийнято Закони України:

„П|Ю ЗаХИСТ ВІД НеДОбрОСОВІСНОї конкуренції", ..111х> охорону

прав па голографії Інтегра и.них мікросхем", .Про охорону прав на

зазначення походження товарів", ..Про внесення змін до Закону України „Про охорону нран на знаки для товарні і послуг". ..|||м> роаповсюдження примірників аудіовізуальних перів і фояоі рам

..І1|Н) внесення амін ДО Закону України .ПроОХОрону праи на ніша

ходи і корінні моделі", .Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правово] охорони ііпсіекіуальної и.іа< носи".

26

З 1 січня 2004 р. діє новий Цивільний кодекс України, в яко­му питанням Інтелектуальної власності приділено значну увагу.

На розвиток законодавства про інтелектуальну власність Державним Департаментом інтелектуальної власності України (ДД1В) було розроблено і прийнято ряд відомчих актів, які реї у люють діяльність ДДІВ з оформлення прав на об'єкти промисло­вої власності.

Важливим джерелом права інтелектуальної власності є міжнародні конненцп і договори, до яких приєдналась Україна Передусім Україна вступила до Всесвітньої організації Інтелекту­альної власності (ВОІВ), членами якої є понад 150 країн світу.

Законом України від 31 травня 1995 р. Україна приєдналась до Ьернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Законом України від 27 січня 1995 р. Верховна Рада Ук­раїни ратифікувала Угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав країн СНД. У червні 1999 р. Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

Україна оголосила чинними на своїй території Паризьку конвенцію про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.. Договір про патентну кооперацію (РСТ), прий­нятий 19 червня 1970 р.

Уряд України заявив, що бере на себе обов'язки, які випли­вають із зазначених Конвенції, Угоди і Договору по відношенню до території України

У ЖОВТНІ 1994 р. Україна підписала Договір про закоиодаи її по по товарних знаках, який ратифікований Верховною Радою у жовтні 1995 р